Стара Мощаниця, 01-02.06.2018

Компаньйони: Ярослав Грабар, Олександр Чернюк.

Погода: Ясно й спекотно. Температура +28. Вітер північно-східний. Тиск в п'ятницю був 745, а в суботу впав до 741 мм.рт.ст.. Ввечері, коли ми вже були вдома, пішов дощ.

Рівень води: норма.

Час ловлі: 04:15-12:30.

Місце: південна сторона ставка, праворуч від берези під великим горбом. Ярослав був на кладці беред цією березою, а Саня за 20 метрів праворуч від мене за кущем.

Вартість рибалки: ми нічого не платили.

Наживка: хробак(клювали линочки з самого ранку), мастирка(два слабенькі покльовки і одна спіймана червонопірка), опариш(линочки зранку і єдиний карась),  хробак+опариш(линочки до обіду). Червонопірка клювала на все підряд.

Прикормка: Traper Lin-Karas зеленого кольору і атрактант карп-лин-карась з рубленими хробаками або опаришем. Також користувався жирним і не жирним пелетсом, ще одну точку загодував прикормкою чорного кольору з якоїсь минулої риболовлі, ще кидав в одну точку пресовану макуху, дуже дрібні кульки мастирки.

Снасті: махова вудка.

Щоб зекономити такий дорогий ранковий час ми вирішили виїхати ще звечора. Виїхати вдалось лише о десятій. Вирішили спробувати кращої долі і поїхали альтернативною дорогою через село Півче. Краще цього не робіть. Саме дорожнє покриття краще, але останні кілометри дуже екстремальні!  Довелось їхати по полю і потім ще блукати трохи селом. Все закінчилось успішно і навіть моє улюблене місце на ставку не було зайняте!

Я приготував вудки, поставив намет і загодував одне місце з трьох на ранкову риболовлю. Ярослав спав в на розкладеному сидінні в моєму авто, а Сашко захотів рибалити цілу ніч з світлячками. Він під ранок спіймав одного линочка й червонопірку, а от наступну рибу вже після десятої ранку!

Перший закид і відразу покльовка на хробачка — маленький линочок у доріжці поміж рдеснику. Я думав, що це буде гарний день, адже й Сашко ще в темноті спіймав також линочка. Але не тут то було!

Кожна наступна моя рибка була дуже прошеною, я цілий день експерементував з насадкою і її подачею. Я мав надію на мастирку, адже на неї тут може взяти дуже пристойний карась. Хробаків у мене було так багато, що я спеціально їх різав і додавав в прикормку. Але це нічим особливо й не допомогло. А в моїх напарників все було ще гірше. У Ярослава взагалі без клювань, а Саньок впіймав лише пару дрібних червонопірок.

Дуже шкода, але карась до нас так і не підійшов цього дня, та й місцеві рибалки вже о дев'ятій ранку покинули озеро.