Вірля, 13.06.2015

Компаньйони: Андрій Попович і його друзі, Юра, Льоша, Віталік.

Погода: спекотна літня погода. Ясне небо. Температура +29, вітер відсутній, тиск 740 мм.рт.ст..

Рівень води: вищий, ніж минулого разу сантиметрів на 10.

Час ловлі: 19:00-13:00.

Місце: справа від будинку охорони на кутку ставка.

Вартість рибалки: 100 грн.

Зловлено: мною до 7,5 кілограми карасів у кількості 29 штук, десь стільки ж краснопірки, багато карпенят грам по 100, які відразу ж топились і не рахувались.

Наживка: опариш, мастирка.

Прикормка: власного виробництва + додавання мороженої з минулої рибалки.

Снасті: махова вудка, фідер.

Посеред тижня зателефонував мені Андрій і запропонував поїхати на ставок Вірля. Полюбилось йому це місце. Я ще не знав чи взагалі у мене вийде поїхати, бо і так мало буваю вдома, але Андрій наполягав і забронював місце в своєму бусі 🙂

Ввечері кльов був хорошим. Після загодування на поплавочки спочатку стала краснопірка, а потім підійшов і карась. Єдине, що трохи діставало на цій рибалці, то клювання дрібного карпика. Зі слів керуючого водоймою, ті коропчуки зуміли подолати кладку і пробрались сюди з розслпідника.

На цій рибалці з ним було троє людей, які востаннє рибалили ще в школі мабуть, тому ми з Андрієм були няньками. Я цього не дуже люблю, але як сказав колись мій товариш: “Того в тебе й клює, бо ти іншим допомагаєш”. От і доводилось майструвати оснастки, замішувати прикормку позичати поплавчанку і таке інше. А ще забігаючи на перед, плавати за обірваним повідком і ремонтувати свою болонську вудку.
Але головною винагородою було щастя в очах тих людей і емоції від ловлі риби. Таке в жодному рибальському магазині не купиш.

Вночі я абсолютно не ловив, тому й не знаю чи був кльов. Настомість ми гарно проводили час біля багаття, розповідали байки і взагалі насолоджувались благодаттю. Ніч видалась ясною і теплою.
Зранку кльов був чудовим. Карасі тепер у мене частіше попадались на фідер, ніж на вудку. Клювало просто на опариші. Покльовки були потужними і сильними. Я навіть спробував зняти на камеру ці класні клювання, але вийшло як з експериментами в квантовій механіці: як тільки з’являється спостерігач – процес змінюється. Це неймовріно, але після включення камери на запис десь о восьмій ранку, кльову пропав.

Після цього я почав експериментувати з наживками. То карась барв на пуффіка часникового, то на мастирку(так так, мастирка на гачку фідера!). На хробака чомусь геть не йшов. Згадаю попередню свою рибалку тут, коли перед дощем найкраще клювало саме на хробака. У колег на кукурудзу брали гарні карасі, а от у мене – зась. В якийсь момент підійшов форумчанин Віталік, з яким я переписуюсь в інтернеті вже кілька років і ось нарешті ми зустрілись, і дав мене свою якусь секретну венгерську кукурудзу. Чесно кажучи, щось на неї кл ювало так собі. А от у нього було два сходи ну дуже файної риби. Він аж позичав у мене ліску для повідків, 0.18! 🙂

Коротше клювало, але далеко вже не так інтенсивно, як вдосвіта і ввечері. На горох у мене так нічого і не взяло, мабуть тому, що я не зміг точечно гарно ним прикормити. Вже зараз розумію, що варто було попливти в потрібне місце і там залишити кілька жмень цієї карпової наживки №1. Все-одно я на цій рибалці плавав за снастями разів з п’ять.

Отже: найкраще клювало на фідері кльов був на опариша, на вудці – на мастирку. Андрій ловив суто на пінку. До речі, у нього було дуже багато холостих покльовок і трохи сходів. Можливо винний гачок.

Власне кажучи про рибалку це буде і все. Ловив я до часу дня і ще години дві чекав поки всі зберуться. Погодка дуже спекотна, нам пощастило, що ми взагалі хоч щось спіймали. Я б на місці карасів був би в коматозі цілий день.

Відео рибалки:

На відміну від Віталіка у мене жодної бонусу на цій рибалці не було. Ну нічого, нехай ті монстри ще більшими підростають.
Ловити треба зараз лише з самого ранечку, спека дуже сильна. Спасибі Вірля, до нових зустрічей 🙂

Всі фото з рибалки:

Лайкаємо цей допис – допомагаємо в розвитку сайту присвяченому рибним місцям рідного краю, ↓↓↓ кнопки знизу ↓↓↓