Малинівка, 04.05.2015

Компаньйони: Олександр Кротюк та мій син.

Погода: спекотний ясний день, а от на вечір південний вітер став холодним і небо затягнуло хмарами.

Рівень води: мабуть норма.

Час ловлі: 14:15-20:00.

Місце: ми ловили з мілкої піденної частини ставка, десь посередині.

Вартість рибалки: 80 гривень за людину. Ми домовились заплатити по 40, за півдня. Білетів ніхто не видає, документів на водойму не показують, але запевняють, що по телефонному дзвінку можуть підвезти.

Зловлено: особисто мною 3 гарні карасі і один маленький. Ще один гарний відчипився в траві. Також фідером дістав три окунці до долоньки. Напарник нічого не спіймав, бачив один чи дві покльовки.

Наживка: працював мотиль. Пробували ще й на опариша і хробака

Прикормка: власного приготування.

Снасті: фідер. На пікер риба не клювала.

Чотири дня вихідних, і лише один вечір на рибалці. Ну краще так, ніж ніяк 🙂

Коли приїхали, то людей було на мілкій стороні ставка досить таки багато. В основному всі з вечора. В уловах карасі з долоню, в кількох людей проскакували гарненькі карасики грам по 250-300.

Ми зайняли вільне місце і почали готуватись до рибалки. Раптово приперлось якесь п’яне чувирло на возі і почало відразу гнути мати (при дитині), що машину біля води розміщати не можу, бо тут пасуть чи то коні чи ще щось. Негайно заберіть машину , бо зараз братва з села всіх вас швидко . Ми його культурно послали подалі і він поїхав качати свої права іншим рибалкам на березі. Якщо вже робите платну рибалку, то хоч поставте якісь таблички з правилами і слідкуйте за порядком на водоймі, ні? Ми звісно машину перегнали до дороги, щоб не було конфлікту.

За класикою жанру як тільки у воду полетіли наші годівнички так відразу кльов і закінчився. Абсолютно всі люди на березі змоталися і поїхали. Ну а ми лише почали рибалити 🙂

Я вирішив в цьому сезоні повернутись до витоків і знову ловити на саморобну прикормку. Ось ця рибалка в Малинівці була чудовою нагодою переконатись в тому, що моя прикормка неперевершена робоча. 5 годівничок в точку на 45 обертах, тоді причепив повідок 0.14 з гачком №14. Наживка була різною, але в кінці-кінців дійшов до мотиля.

Не клювало нічогісінько. Але я кожні 10-15 хвилин робив перезакидання у вибрану точку.
Дитині було відверто скучно, але я постійно придумував йому якісь заняття. Добряче ще підлили масло у вогонь Сашині знайомі в Бабині, у них в активі вже було три карасики! А ми могли поїхати й туди.
І ось нарешті перше раптове шевеління кінчика, але без продовження. А через три закиди й перший окунчик 🙂

Ця рибонька трішки активізувала обстановочку і я з новим завзяттям, вже по таймеру почав закидати оснастку. Треба було в якийсь момент сходити подивитись чи все в порядку з малим в машині і я прогавив клювання. Тягнув гарненького карася Сашко, але той водяний золотобокий поганець зірвався в траві.

Терпіння й праця перемагають всі труднощі, тому незабаром я все-таки витягнув головну ціль нашого приїзду – карася. Син дуже зрадів 🙂

Через півгодинки попався ще один карась, навіть трохи більшого розміру. Варто написати, що витягувати з води цих хитрунів не так вже й легко, бо весь берег зарослий дрібною травою, так що готуйте підсаки метрів 3-4 довжиною.

Ще я спіймав одного окунця і двох карасиків, один з яких був з пальчик. Сашко лише дивувався, чому на його снасті ті карасі не клювали зовсім.

Почало дуже холодати, небо геть стало чорним і ми поїхали додому.

Відео рибалки:

Отже:

• хамовиті п’яні місцеві мешканці(може нам так пощастило просто);
• наглядач става в армії, обілечує його син без документів;
• зміна погоди;
• такий собі, майже ніякий кльов(враховуючи 80 гривень за рибалку);
• За те провів час з сином на природі, й добре.

Всі фото з рибалки:

↓↓↓ підтримайте проект, лайкніть допис! ↓↓↓