Закриття сезону 2017 року. В гармонії з природою.

Хмарне затягнуте небо, дощ, холод, опале пожовкле листя, результат останнього виїзду в Кричевичі. Здається все говорило, що сезон вже закрито. Але глибоко в душі щось не відпускало, і якось не усвідомлювалося що в цьому році вже по рибалці. І по серед тижня дзвінок від товариша, і посеред розмови він каже, що не проти кудись виїхати, довго думати куди поїхати і вже остаточно закрити сезон не довелося. Відсутність кльову в Кричевичах і змагання які проходили на даному озері, відразу відкинули даний варіант. В голові промайнула думка, а чому б не в Ульяниках закрити сезон, беручи до уваги місцевих поросят, які там плавають, і в закінчення сезону. Зазвичай крупна риба виходить на корм, щоб поповнити свої харчові запаси перед затяжною зимівлею. Прошуршавши інтернет, виявилося що там теж змагання, і адміністрація сказала передзвонити ближче до закінчення змагань, щоб у разі відсутності кльову по озері дарма не їхати, хоча попередньо озеро ніби то зачинялося на зимівлю. Тому довелося чекати три дні, і позитивного результату від адміністрації, час пролетів швидко, і товариш набирає знову адміна. водойми в надії закрити сезон в Ульяниках, і в відповідь: «Добро, приїжджайте!» ми почали займатися збором, прикормки та снастей. Ще за такий короткий проміжок часу – один день (адже виїжджати вже потрібно було в ночі цього ж дня), ми ніколи не збиралися. Зазвичай більшість виїздів планувалося за місяць, а то й більше часу, і в тому є свої мінуси. Коли конкретно знаєш день виїзду, і чим ближче до нього, починає мінятися погода, яка негативно впливає на кльов, як приклад попередній виїзд на Ульяники в спеку +35. Тому непередбачувані виїзди завжди цікаві, менше зборів, менше в напруженому очікуванні того дня, менше шансів, що щось може піти не так і виїзд прийдеться відмінити.





Зібравши снасті, та заїхавши в супермаркет за харчами, лишалося декілька годин, щоб подрімати перед виїздом. По дорозі на Ульяники нам ще потрібно було заїхати в Київ за частиною кормів до Тараса Чихмана - власника компанії CC Baits з виробництва карпових кормів. Переглянувши ряд звітів та переконавшись на собі в якості його продукції, було прийнято рішення використати в складі своєї прикормки та наживки продукцію Сarp Сlassic Baits. Тарас люб'язно запросив до себе на виробництво, щоб ознайомитися з процесом, та взяти все що потрібно для рибалки саме свіже. Але на превеликий жаль через брак часу, та не бажання лишитися в заторах на пів дня в Києві, вирішили забрати посилку з пошти і заїхати в наступний раз, вже в наступному сезоні. Як в більшості випадків дорога до озера пролетіла дуже швидко, хоча по часу туди і назад однаково, можливо бажання ступити на помост та закинути снасті передували руху машини по трасі, і навпаки втома та насиченість емоціями від рибалки гальмували рух машини в напрямку дому.



Дві зупинки на каву з хот догами і близько 14.00 ми під’їхали до озера, де чекала на нас вже адміністрація, спортсмени які приймали участь в змаганнях вже отримали хто протоколи з результатами, а хто кубки та медалі і роз’їхалися по своїм домівками. По озері було зайнято ще два сектори 23 та 20. Ми ж обрали для себе сектор №6, завжди хотілося в ньому порибалити, але завжди він був зайнятий. Відмітившись, рушили в напрямок сектору і на місці відразу оцінили всі його плюси, особливо в жарку пору року. Розстановка табору та налагодження снастей не зайняло багато часу, оскільки кожен знав що йому потрібно робити, і відразу кожен займався своїми задачами. Через певний проміжок часу маркер полетів в воду для пошуку перспективних точок. Хоча по попередній інформації від знайомих ми орієнтовно знали потенційні точки лову, але для самовпевнення та більш точного кліпсування прутів вирішили все ж таки посовати грузило з маркером по дну. 







З точками лову визначилися, починаєм експериментувати з насадками. На два прута ставим Glugged Dumbells Spices та Glugged Dumbells Squid Octopus з поп апом. На два інших одиночні поп апи, всі насадки закидалися в воду разом з стіками Stick Mix Spices. Прути в воді, вирішуємо на протязі двох трьох годин не шуміти спомбом, хоча риба на даному озері досить активно себе проявляє і під час кормління спомбами, і клювання спід них тут не рідкість. А тим часом слід подумати і про свої шлунки, тому зайнялися приготуванням сніданку чи то вже вечері? 







Близько 18.30 перший писк сигналізатора, і пішов процес боротьби з рибом, спочатку він йшов впевнено до берега, і вже біля помосту почав показувати свій характер, все ніяк не вдавалося підняти його з дна, з кожним разом підмотуючи до помоста риба намагалася розвернутися та йти на дно, але протягом декілька хвилин риб втомився і дав завести себе в підсак, вага показала 10 кг. з хвостиком враховуючи вагу відпускали. Пере закидання снастей фото і назад у воду. Риб спокусився на сніговик Glugged Dumbells Spices з поп апом. Початок є, і ми сповнені надії на безсонну ніч готуємо прикормку для нічного закорму в склад якої ввійшов не жирний плес, розчинні богили, все залите High-Attract Squid-Octopus СС Baits і СSL. По 10 спомбів на точку та в очікуванні клювання, на ніч тільки кобра. Далі близько 20.00 ще одне клювання, цього разу риб йшов легше ніж попередній і вже біля підсака виявилося, що то амур вагою близько 5 кг., обидві риби з однієї точки, значить риб зайшов на корм. Пере закидаєм, кобру в руки, з десяток бойлів в точку, і в надії на наступне клювання вмощуємся за кавою. 







Темніє в дану пору доби дуже швидко, о 20.00 вже було темно, лише на протилежному березі в 23 секторі, відбувалася якась світлова канонада, ліхтарики не вимикалися і метушилися по сектору доволі довгий час. А нашому секторі тиша. Пере закидання, кобра і так кожні дві години, але тиша. Вирішуємо моститися в спальники в надії, створення не стандартної ситуації, коли зазвичай і відбуваються клювання, тоді як на них найменше очікуєш. Але ніч пройшла стандартно без клювань.







Настав ранок, і відчутно похолодало. Вирішуємо освіжити точки кормом по 5 спомбів на точку, та оновити наживки. І займатися сніданком та просто насолоджуватися відпочинком. Адже погода цьому сприяла, незважаючи на похолодання знаходитися в секторі було досить комфортно, не парило, дощ не йшов, вітру особливо сильного не було – повна ідилія, але тільки для нас. Що стосувалося риби, то в її планах не було бажання нас порадувати у вигляді клювання. Що ми не намагалися робити, міняти поводки, самі оснастки (сколзяки, ін лайн, кліпса), наживки та їх презентацію, нічого не давало результату. Ближче до обіду зайняли 5 сектор, але тільки на денну сесію. Чоловік намагався ловити тільки на стіках без годування, в надії закрити сезон якимось цікавим екземпляром. Час від часу то він до нас, то ми до нього ходили в гості, приємно спілкувалися, він поділився якоюсь своєю інформацією стосовно озера, його нюансів, адже сам він з Києва і для нього дане озеро можна сказати домашнє. 





Минав день мовчало все озеро, лише тільки в 20 секторі хлопцям які приїхали на одну добі вдалося спіймати веслоноса, але дана риба хіба що багриця, спеціалізовано її не ловлять - це лотерея. А так по всьому озері була відсутність кльову, похолодання майбуть суттєво вплинуло на апетит риби. Почало смеркати і накрапати дощ, який по прогнозу мав падати цілу ніч, сусіди поїхали до дому так і не побачивши покльовки. Ми ж в надії на останню ніч, кинули по 5 спомбів, в надії, щось спіймати і почали займатися вечерею та готуватися до нічної ловлі, попри те що дощ не вщухав. Але надії теж не покидали, можливо в дощову погоду риб трохи зашевелиться. Хоча в результаті наші сподівання були марними. Ніч пройшла так само безрезультатно як і минула, хоча мали місце бути поодинокі піки і все.







Ранок третього дня пройшов в непоспішному зборі табору та сушці речей та палаток. До останнього прути які стояли на род поді не змотувалися в надії бо дай щось ще спіймати. Але тиша.





В результаті дві риби 10 та 5 кг. І величезне бажання повернутися сюди і в цей сектор покращити свої результати. Якістю прикормки та насадок від СС Baits особисто ми лишилися задоволені, чи рибі сподобалося, важко сказати і зробити висновки по такій порі і при такій динаміці кльову, але час та наступні виїзди покажуть. Хлопці з 23 сектору поїхали до дому трохи раніше нас і по дорозі під’їхали поспілкуватися до нас, в них результат був трохи краще 6 риб, але так як і в нас всі клювання тільки в перший вечір. Решту часу вони просиділи без покльовки. Як висновок з похолоданням риба перестала клювати у всіх.

Повертаючись до дому хоча і без великих трофеїв в своєму активі, їхали все одно задоволені та відпочивши та заряджені позитивом на все зимове міжсезоння, в надії повернутися і впіймати рибу своєї мрії в Ульяниках в наступному році.
[Valldemar]