Волошки, 02.09.2014

Компаньйони: Діма Малафей.

Погода: холодно, хмарно, вітер північний. Тиск 986 гектопаскаль. І той тиск зранку провалився вниз, а потім стрімко попер вгору.

Рівень води: мабуть в нормі.

Час ловлі: з 07:00 до 10:00.

Місце: західна частина ставка, сидів на пірсі.

Вартість рибалки: тут рибалити безкоштовно.

Зловлено:  я зловив два карасі і мій брат три.

Наживка: манка та хробак.

Прикормка: FishDream “Карась” з атрактантом Traper “Karp-Lin-Karas” — це на фідері. А на вудках я використовував якусь прикормку з морозилки.

Снасті: пікер, махова вудка.

Лише з початком осені вдалося мені виїхати з братом на рибалку. Це місце він облюбував вже давно. Маршрутка зупиняється на вулиці Шухевича, прямо під його вікнами і везе прямо сюди, на став. Все добирання обходиться в 14 гривень туди й назад. Без улову брат жодного разу не повертався: карась клює завжди і на все.
Але ж було варто приїхати мені і кльову не стало 🙂

Всі ці дні така приємна погода на вулиці, але саме у вівторок зранку тиск раптово падає, все небо в свинцевих хмарах і дуже північний вітер. Це Вітя їде на рибалку. Вітя – щасливчик, переможець по життю. Ну й грець з тією погодою! Маю ж я право хоча б раз за сезон порибалити з рідним братом чи ні? А він в мене рибалка ще той. Читачі мого бложику мабуть думають, що я буваю на рибалках дуже часто. Ну так от, мій брат набагато частіше. Але й слова написати в інтернеті не може 🙂

Ну так ось, прибули ми на місце якраз сходило сонце, десь там за стіною хмар. Ті хто вже був на ставку мали вираз обличчя, ніби вони дегустують різні сорти лимонів. Кльов відсутній. Я пробував всі відомі мені прийоми, але це призвело лише до якихось шевелінь поплавка. Як пізніше виявилось то була синька, яку нам вдалось таки виловити. Розмір просто вражав: сантиметрів два в довжину.
А який же був противний північний вітер! Ще вчора ввечері я йшов додому о дев’ятій вечора з роботи лише в одній сорочці без рукавів і мені було комфортно. А тепер мусив поверх моєї військової форми ще й вдягати светра, бо дубак.

А ж тут раптом о дев’ятій ранку ліска на фідері провисає. Впевнена підсічка, зразкове виважування і чудовий карас б’ється в садку! Ура, маленька перемога! Взяв на хробака, клюнув класно.
Слід за мною брат починає отримувати клювання на манку. Ну нарешті, хоч щось!

І тут виявляється, що наш час добігає кінця і вже пора збиратися на маршрутку.
Стільки часу мене Дімав просив поїхати з ним на цей сільський ставочок, що тут завжди бере карасик і є примарна надія злапати чого цікавого-великого. І це ж треба, щоб попався такий провальний день!

Ну, якби там не було, але на рибалку я потрапив, нову водойму для себе відкрив, навіть якусь рибку посмикав. День прожитий не дарма 🙂
І от тепер сиджу на роботі, а за вікном спека й сонце. Закон підлості в дії.

Всі фото з рибалки: