Місце риболовлі: Шпанів, ставок
Початок риболовлі: серп. 30, 2014 15:30
Кінець риболовлі: серп. 30, 2014 18:30
Тип риболовлі: Поплавок
Риба яку було спіймано | Вага, кг | шт. | на що клювало |
---|---|---|---|
Лящ | 0.250 | 1 | Мастирка |
Сом карликовий коричневий | 4 | Мастирка, Хробак | |
Червонопірка | 1 | Мастирка |
Компаньйони: зранку я рибалив сам, а після обіду з старшим сином.
Погода: +24 градуси тепла, хмарно з проясненням, але в більшості ясно. Вдень був вітерець 4 м/с західного напряму. Тиск 742 мм.рт.ст..
Рівень води: норма.
Час ловлі: з 07:00 до 10:00 і потім з 15:30 до 18:30.
Місце: навпроти школи.
Вартість рибалки: рибалити тут безкоштовно.
Зловлено: зранку 4 сомики. Після обіду 1 линок та одна краснопірка
Наживка: мастирка, хробак.
Прикормка: макуха, Sensas Carp, ще якась з морозилки. Толку від прикормки не було.
Снасті: поплавочні вудки.
Знову вихідні і знову треба копати картоплю. На цей раз допомагати вже моїм батькам. Звісно, що скориставшись ситуацією та велосипедом у наявності я вдосвіта виїжджаю з дому на ставок Любительський, що в селі Шпанів, по дорозі на город.
Просидівши там кілька години зранку я злапав кількох сомиків.
Ніякі мої прикормки не діяли, хоча я їх застосовував три різних, на різних місцях ловлі. Я навіть спробував повністю змінити місце — все дарма. Линочки й лапті-карасі мене повністю ігорували. Але в цей же час один чоловік, який тут постійно рибалить, постійно тягав вищезгаданих линків. Ну як так!? А секрет дуже простий: він сюди приїжджає щодня і постійно ловить/годує в одному місці. Звати його Саша, і я його тут постійно бачу. Він зі мною люб’язно поговорив, навіть видав кілька своїх секретів і приблизний рецепт мастирки. В кінці дозволив ввечері половити на його місці. За літо він перетягав тут купу риби, включаючи карасів по кіло.
Я гарненько поснідав піщою богів і поїхав копати картоплю, з надією на вечірній кльов.
Потім був цілий день копання й вибирання картоплі(як же воно мене вже дістало). І я з сином на велосипедах після важкої праці на городі знову повернулися на ставок.
Саші вже не було, то ж ми сіли на його місце. Дув вітерець, що робив дрібні хвилі, але це не завадило мені вгледіти обережну покльовку линка з виставлянням поплавця вверх. Впевнена підсічка, хвилина виважування і нарешті мій найбажаніший трофей на березі. Ура!!!
Радості моїх не було меж. Я ще бачив і далі клювання. Вітер постійно ганяв поплавки по ставу і витягував ліски, на дні не втримувались навіть чотирьохграмові грузики. Всі покльовки я змарнував, мабуть не дочікувався явного фіналу, коли поплавка вже “повело”. Одного разу я тягнув щось тяжке, але все заплуталось в водоростях і рибка зійшла. І тут я зробив фатальну помилку цієї рибалки: підгодував місце. Після цього кльов виключився.
І хоча я використав дуже якісну дорогу прикормку Sensas — стало лише гірше. Я витягнув лише дрібну краснопірку. Мда, шкода, дуже шкода.
Але разом з тим, ми з сином провели чудовий час на рибалці. Він в мене ліпив кулі прикормки, вчився наживляти гачок, дізнався стільки нового про саму рибалку. Це мабуть хвилини щастя в кожного батька. А потім ми разом погнали роверами додому.
Головний висновок який я собі зробив: добре підгодоване місце вирішує все!
Надіюсь, що я все-таки ще наловлю тут линів-карасів 🙂