В погоні за трофеями

Місце риболовлі: Уляники

Початок рибалки: серп. 02, 2017 09:00

Кінець рибалки: серп. 04, 2017 09:00

Тип рибалки: Карпфішинг

В погоні за трофеями. Або три дні неймовірної спеки і бонус нашої сесії у вигляді риба на 18 кг.

Zoom in (real dimensions: 960 x 640)Зображення

Минуло три роки з того часу коли останій раз відвідував Ульяники, дане озеро мені завжди подобалося, через навколишню природу, комфортність стосовно побуту, ну і звичайно розміри місцевих «рибів» які там мешкають. Не зважаючи на вартість рибалки, забронювати бажаний сектор навіть за місяць часу дуже важко, і приходиться обирати серед того, що лишається. Поїздку було заплановано на кінець червня місяця, забронювали сектор, закупили кормів, але в силу певних обставин виїзд зірвався. Тому прийняли рішення перенести на більш підходящий час (початок серпня).

Zoom in (real dimensions: 960 x 640)Зображення

Підготовка, збори, переживання чи випадково нічого не забув взяти, а ще коли збираєшся не сам, завжди є великий відсоток чогось не взяти, що траплялося не раз, хоча цього разу відбулося без ексцесів. Наближалися довго очікувані дні виїзду на водойму, синоптик не радував своїм прогнозом, не реальна спека протягом трьох днів. І ми розуміли що буде не легко, і основні клювання відбуватимуться з настання вечора та ночі, що і відбулося в подальшому.

Zoom in (real dimensions: 541 x 960)Зображення

Zoom in (real dimensions: 960 x 640)Зображення

День виїзду. Завантаживши авто по обіді, вирішено було їхати в 12 годині ночі, щоб на 8.00-9.00 бути на водоймі. Не поспішаючи, з двома кавобрейками по розвантаженій від фур та легкових автомобілів дорозі ми добралися до озера. На годиннику 5.00, і я трохи засмутився через те що доведеться сидіти в автомобілі і чекати 9.00, щоб заїхати в сектор. Але охорона нам дозволила заїхати і розкладатися відразу, оскільки сектор був вільним. Ми зраділи що зможемо не поспішаючи розкластися до 9.00. Доречі «МИ», на Ульяники поїхав я з своїм товаришем Іваном, який на Ульяниках був вперше, його найбільший спійманий короп був вагою 10 кг. (він займається не давно карпфішингом, і рибалив на таких водоймах де трофейної риби або взагалі не було, або плавало декілька штук на все озеро). Тому йому хотілося дуже попасти на Ульяники і поборотися з місцевими трофеями. Я ж їхав з метою спіймати риба за 13 кг. (мій скроиний рекорд встановлений на даному озері). Тому ціль нашого виїзду була – трофеї, яких в Ульяниках достатньо. Але повернимся до табору, логістику в секторі під номером 23 налаштувати вдалося швидко, попри пекуче сонце яке не встигло виглянути за обрієм, нещадно починало жарити вже о 8.00. 
Близько 9.00 полетіли оснастки в воду, і ми вирішили зайнятися «чревоугодієм». В даному секторі я вже рибалив, тому переглянувши записи та карту маркування, декілька разів кинули маркер щоб перепровірити свої малюнки та помітки в щоденнику карполова, та закліпсувати прути з сподом. По записам та враховуючи погоду яку передавали протягом трьох днів, я зрозумів що протягом дня мибудемо займатися всім, крім рибалки (засмагати, відпочивати, кошоварити). Основний час клювання припадатиме на вечір та ніч. Так і сталося, всі клювання відбувалися в проміжку часу з 18.00-00.00. Хоча протягом всmого дня ми не лінувалися кормили та перезакидалися в надії щось спіймати в таку спеку. В голові літали думки, як той риб може харчуватися, крутитися на точці, в такий сонцепік, коли від цієї жари самому млосно робиться і нічого крім води не хочеться. 
Наближався вечір першої доби нашого перебування в Ульяниках. Ми сидим без натяків на клювання і без жодної риби. Перезакинули прути, закормили точки на ніч, та взялися за вечерю. Ваня займався шашликом, я ж гарніром та салатом. І перша покльовка о 19.40 відірвала нас від мисок та кастрюль. Найближче до род пода стояв я, і почувши звук фрікциона, пролетіла в голові думка: «А чому сигналізатор мовчить?», як виявилося, магніти зсунувшись в ролику не давали йому крутитися і сигналити. Ваня навіть і не почув клювання, тому на виважувані я. Через декілька хвилин карпик на 5 кг. на маті, фото хоча не з троеєм, але вже щось, і відпускаєм в воду, в догонку пару спомбів на точку. І продовжуєм готувати вечерю. Наступна покльовка відірвала нас вже від тарілок з шашликом. В 20.20 клювання в берег, першим виявився на прутах - я, виважування і амур близько 7 кг. на маті, але це не то за чим ми приїхали (хоча стало цікавіше, протягом 40 хвилин дві покльовки). В сусідніх секторах де протягом дня було теж глухо хлопці стали на кобри, побачивши в нас дві покльовки, ми теж запускаєм пару спомбів на точку, в надії що це тільки початок, і нас чекає безсонна ніч. Але це лише були наші надії та сподівання, в рибів були інші плани. Постійне кормління коброю та перезакидання наживок так і не принесло більше нам покльовок протягом ночі.

Zoom in (real dimensions: 960 x 640)Зображення

Zoom in (real dimensions: 960 x 640)Зображення

Zoom in (real dimensions: 960 x 640)Зображення

Zoom in (real dimensions: 960 x 640)Зображення

Ранок наступного дня зустрів нас спекою вже з появою перших променів сонця, пекти починало вже з 8.00, тобто день прередував аналогічний минувшому, і ми вже розуміли що прийдеться ховатися від сонця протягом всього дня. Дану проблему вирішили водяними процедурами, в проміжках між перезакидами та кормліннями весь час проводили сидячи по шию в воді, щоб хоча б якось охолодити організми, оскільки холодна Кола вже не допомагала. Хочеться ще зазначити що души які стоять неподалік кожного сектора, теж дуже виручали, на вечір можна було сполоснутися і як «біла людина» готуватися до сну чи без сонної ночі. 
Протягом цього дня пробували виманити рибів на зіг ріг, результату це ніякого не принесло. Ближче до вечора знову готуємо потужний закорм, в надії зібрати на ніч рибу на точках. Як і очікувалося перші покльовки почалися з 18.00 амур на 7 кг, через 40 хвилин ще один амур на 5 кг, потім знову покльовка- зріз поводка, через деякий час ще одна покльовка і незасікання. Риба почала проявляти себе на точці, інша мовчала, майже всі клювання відбувалися тільки на два прути які крутилися навколо однієї точки. А також всі покльовки в берег. В 21.30 знову звук сигналізатора нас підриває з стільців (клювання в берег), а по супротиву відчувається що щось більше попередніх рибів. Було вже темно і риб здається зачепив крайню жилку про що повідомив сигналізатор, але як потім виявилося то була покльовка, і риб ще був на тому кінці, але по при час який ми витратили на виважування першого, на другому пруті риб пішов в берег і добре не засікшись при початку виважування зійшов, але краще один на маті ніж зібрані прути і без риби. Даний короп потягнув на 9 кг. і був найбільшим в даній сесії. В нашому активі було п'ять риб з яких виважував я - 4, Ваня мав зріз і одну рибу в своєму активі. Якось стало ніяково, враховуючи що приїхали разом, а ловлю я, Ваня на підсаці. Я вирішив при клюванні не зважаючи на викид адреналіну при звуку сигналізатора, чекати поки Ваня підсіче і буде виважувати, тому вирішив для себе що всі наступні клювання я на підсаці. Не пройшло і години з моменту останього клювання в 22.30 паровоз, я сиджу і кажу: «Ваня підсікай!». Почалася боротьба, але риб сильно не супротивлявся, в порівнянні –попередні вели себе більш агресивно. Хоча біля помосту риб намагався зайти під нього, але ми не дали йому це зробити. Через деякий проміжок часу Ваня заводить лускатого в підсак. Припіднявши його я помітив що мені потрібна допомога, то була риба за якою ми приїхали і на яку ми чекали під палючим сонцем два дні… Піднявши рибу на мат Ваня хотів його вдразу зважити, але я наполіг відправити його в мішок, до ранку, щоб зробити хороші фото і тоді вже зважити. Ваню трусило, радість на його обличі було важко не помітити, ми розуміли що там більше 15 кг, а рекорд Вані був 10 кг. Відправивши рибу в мішок, заварили кави, в очікувані нічної «роздачі», оскільки цієї ночі риб проявляв себе більш активно, і ми надіялись на продовження, постійно посилаючи коброю бойли на точку. Але потім як виявилося то була остання риба нашого виїзду.

Zoom in (real dimensions: 960 x 640)Зображення

Zoom in (real dimensions: 960 x 640)Зображення

Zoom in (real dimensions: 960 x 640)Зображення

Zoom in (real dimensions: 960 x 640)Зображення

До самого ранку була повна тиша. З першими променями сонця, вирішили збиратися, оскільки горіти протягом дня (який мав бути по спекотності таким самим як і попередні, не було бажання). Вже в 9.00 ми покинули сектор. Що цікавого що попри всі надії на ранковий кльов – він був відсутній протягом трьох днів. Риб клював з 18.00-23.00. На нашу думку все заключалося в погоді: постійна спека, відсутність вітру та опадів, навіть постійне кормління точок смаколиками не викликали бажання рибів клювати. При зміні погоди на менш жарку та появу вітру, на мою думку результати були б набагато цікавішими. Проте при дев'яти покльовках щість з яких вдалося реалізувати, нам вдалося спіймати рибу за 15 кг. Ваня хоча і вивів дві риби, але побив свій власний рекорд, і почав задумуватися куди в майбутньому потрібно поїхати щоб його перебити. В загальному відпочинок вдався. Надіюсь в наступному році ми повернемся, щоб перевершити свої досягнення, адже як показують звіти з змагань, та звичайних рибалок на Ульяниках не мало трофеїв плаває за 20 кг…

Zoom in (real dimensions: 960 x 640)Зображення

Zoom in (real dimensions: 960 x 640)Зображення

[Valldemar]


Коментарі