Шпанів, 07.05.2011

Місце риболовлі: Шпанів, ставок

Початок рибалки: трав. 07, 2011 06:15

Кінець рибалки: трав. 07, 2011 09:30

Тип рибалки: Пружини-смоктухи

Риба яку було спійманоВага, кгшт.на що клювало
Короп1.0001Мастирка



Компаньйони: Тарас Кватерчук
Погода: +8°C, тиск 743мм рт.ст. вітер ПнЗ 6м/с,вдосвіта чисте небо пізніше затягнулось свинцевими хмарами
Час ловлі: з 06:15 до 09:30
Місце: під улюбленою вербою 🙂
Зловлено: мною один карп, мій компаньйон взяв десь 5 краснопірок, спортивного карасика(на канавах), два окуня
Наживка: мастирка
Прикормка: відсутня
Снасті: спутніки, літня мормишка

Вирішили на цих вихідних спробувати зловити якусь рибу в Шпанові. В першу чергу нас цікавили лини, але ми звісно не відповимось і від інших :)
Вдосвіта ми осідлали залізних коней(горних велосипедів) і через Золотіїв поїхали на Шпанів.

Коли їхали, то на небі не було жодної хмаринки, а повітря було теплим. Ми навіть зраділи, бо прогноз передавав набагато гіршу ситуацію. Коли прибули на місце, то вже вставало сонечко і на ставочку було виявлено 4 рибалки. Один з них вже зумів спіймати на спінінг окуня грам на 200. Я зайняв свою улюблену позицію неподалік від зрізаної верби, а Тарас пішов шукати рибу зі своєю мормишкою.

Я швиденько зарядив аж чотири спутніка і теж завзято почав ловити вудкою з літньою мормишкою. Мабуть у мене поки що руки до цієї незвичайної снасті не вірно налаштовані, тому всі мої потуги хоч щось зловити не увінчались успіхом.
До мене підійшов один з рибалок і попросив мастирку, сказав, що не бачив ні однієї покльовки, перепробував вже всі наживки і хоче ще спробувати мастирку. Забігаючи вперед скажу, що він так і поїхав додому ні з чим. Хоча, як він сказав, два роки назад тут доволі не погано влітку покльовував карп.

Напишу ще два слова про свою мастирку. Як завжди я провтикав момент і горох трохи підгорів. Я не став вже нічого перероблювати оскільки це ж Шпанів, що там буде ловитися… Тільки на цей раз горох пригорів так, що вкінці мастирка вийшла коричнево-бурого кольору :) Доречі після рибалки в мене ще ця мастирка залишилась, і я її ще використаю на якійсь рибалці.

Доволі натішившись літньою мормишкою я повернувся до своїх спінінгів, і від нічого-робити трішки приліг вздрімнути. Прокинувся хвилин через 10 від нестерпного холоду. Небо стало сірим, все в важких сірих хмарах. Температура відразу понизилась на кілька градусів. Я трішки попригав, порозминався і щоб зігрітися ще – взяв велосипеда і поїхав до інших рибалок, дізнатись як у них там кльов.

По дорозі я зузстрів одного з них – він вже їхав додому. Ні одної покльовки в нього. Потім я під’їхав до іншого – він теж вже збирався, теж не бачив жодного клювання. “Мда…” – подумав я собі, і вирішив просто об’їхати ставок, щоб зігритися і трішки поробити фоток. Коли я вже під’їхав до кінця ставка побачив дуже цікаву картину. Тільки тут потрібно написати, що цей ставок складається з двох частин: одна метрів 50 на 50 впадає через трубу під дорогою у велику частину(на якій ми ловили). Так ось, під’їхавши до тієї калюжі я побачив боротьбу людини з рибою. Швиденько дістав фотік і почав знімати.

 

Ось ще окремо фотографія цього красунчика. До речі зловлений він на горох.

 

В цей же самий час Тарас ловив рибу десь на Усті, а потім ще й на канавах. З його слів річка тут була як мертва, а на канаві вдалося спіймати мікрокарасика. Потім він повернувся на наш ставок і зловив ще окунчика і знайшов місце під якоюсь вербою де клювала красноперка.

Я ж був під глибоким враженняв від такого гігантського карпа з такої малої калюжі! Помаленьку поїхав до своїх снастей. Як побачив, що на одному спінінгу впав дзвіночок, прибавив газку, а серце почало битись сильніше. Швиденько схопив спінінга до рук і почав крутити катушку, через метрів 5 відчув приємні потяжки з того боку. Є! Помаленьку підвів до берега і взяв рибу рукою. То виявився карпик, але весь дуже сильно покритий слизом. Причому він вже був якимось ветераном рибалки, тому що верхня губа у нього повністю була відсутньою. Я крепко зрадів своєму першому трофею на даній водоймі!

Приблизно в цей момент до мене прийшов Тарас і сказав, що вже пора і честь знати. Мої переконання залишитись на нього ніяк не діяли, тому що в дома були незавершені справи. Я через нехочу зібрав всі снасті і ми поїхали додому. Тарась по своїм справам, а я на панщину – до тещі на город, де промахав лопатою до четвертої дня.
Але рибалка на Шпанівському “Любительському” ставку однозначно вдалась!


Коментарі