Місце риболовлі: Прилбичі
Початок риболовлі: черв. 16, 2017 10:00
Кінець риболовлі: черв. 18, 2017 11:00
Тип риболовлі: Карпфішинг, Фідер
Риба яку було спіймано | Вага, кг | шт. | на що клювало |
---|---|---|---|
Карась сріблястий | 10.000 | 15 | Опариш |
Червонопірка | 0.900 | 4 | Опариш |
Короп | Бойли | ||
Короп дзеркальний | Бойли |
Компаньйони: Слава Воронцов, Станіслав Белощук, Віктор та Сергій Шевчуки.
Погода: нестабільна. Вітер був сильним і кілька разів змінював свій напрям. Першого дня зранку сонечко, потім хмарно. Вночі дощ, дуже сильний часом. Наступний день холодний, без сонця, з мрякою. Іноді накапував дощ. Цілу ніч противний дощ. Третій день почався сірими хмарами, але з дев'ятої ранку вони змінились яскравим сонцем і чистим небом.
Рівень води: в нормі.
Час ловлі: ловив постійно, але вночі над вудками не сидів.
Місце: сектор номер 55, у друга Шевчуків номер 54.
Вартість рибалки: 250 гривень за оренду сектору на добу + 50 гривень за бронювання.
Зловлено: Карпятники набомбили карпів. А от фідеристи перебивались рідкими покльовками карасів. Було ще кілька здорових червонопірок.
Наживка: поп-апи Haldorado - нуль. А стоп, брешу: вночі взяв одного коропчука кілограма на пвітора. Пелетс - нуль. А от на опариші були покльовки.
Прикормка: VDE "Carp Method Mix". На іншому методі Haldorado лимон. На класичному фідері ловив на прикормку власного приготування з додаванням траперу giant lake.
Снасті: фідери.
Неочікувано у Стасіка жінка з дитиною поїхали десь на відпочинок і він мав можливість "махнути на рибу". Куди ж поїхати карфішеру, щоб набратись позитивних вражень ще на рік вперед? Відповідь очевидна і це Прилбичі. Одна з найкращих водойм Україні зі спортивної ловлі коропа.
Щоб дорога була не такою дорогою, я вирішив шукати ще третього хворого на голову. Але так склалось, що на цю авантюру погодився ще й Вітя Шевчук. Він же взяв з собою свого брата. Так як компанія вже ніяк не влазила в одне авто, то вирішили їхати двома. Я від початкового свого плану не відмовився і запропонував їхати ще одному чоловіку - Славіку. Це була його давня мрія порибалити в Прилбичах.
Готуватись до виїзду почали ще за два тижні. І то готувались так дотошно, що я вже іноді думав, що взагалі нікуди не поїдемо. Дні минали довго, час тягнувся вічно. Але ось він, світанок п'ятниці. І ми рушаємо на Прилбичі!
Виїзд о четвертій (Віктор проспав, тому насправді о чевертій тридцять) і вже о восьмій ми реєструємось на охороні. Приїхали на крайні сектори, а там зайнято. Чоловік без жодних претензій відразу звільнив нам місце і по ходу вийнявши з води два карасі (КАРАСІ, ну такі знаєте Прилбичські). В цей момент я даремно зрадів, що є кльов і я поб'ю всі свої власні рекорди.
О десятій вже вудки у воді. Ставку роблю на 8 мм попапи від Хальдорадо. Вся прикормочна моя програма побудована на використанні солодких ароматів: на одній точці дорогий шоколадно-бісквітний метод мікс VDE і на інший цитрусових з коноплею та дрібним пелетсом. Щоб довго не розписувати: обидві палки стояли дубом незважаючи на часті перезакиди та зміни насадки. Не допомогло навіть дуже точне загодовування з човна. І така ситуація була у всіх трьох фідеристів. Чого не скажеш про наших карпятників.
У них на руках цього виїзду був повний карт-бланш. Нам дозволили користуватись човном у світлу пору доби для підгодовування та завезення оснасток. Тож Стас з Віктором цим скористались сповна. Перший ловив з-під корчів (які він називав "штрупаки") десь на відстані в 130-140 метрів, а другий просто завозив далеко снасті прямо перед своїм сектором на чисту воду, але дуже точно стимулював апетити в риби якимись своїми хитрими заманухами. Коротше, клювання не заставили себе довго чекати.
У цих двох діячів клювало так добре, що вони навіть перестали вести облік риби.
На вечір доволі сильно похолодало і зібралося на дощ ще сильніше, ніж збиралося вдень. У мене десь в районі першої ночі якийсь "тузік" клюнув на тяжкий фідер і заплутав ще один мій фідер. Дуже заплутав, і то за секунди часу, адже я відразу зреагував на писк сигналізатора і вибіг з спальника. Довелось просто обрізати одну з снастей. Тепер треба купувати знову якісну моноліску на методну ловлю медіум фідером... Проклявши того півтора кілограмового нічного лускатого гостя я звалив спати. Інколи прокидався, але не від сигналізатора, а від тяжкого дощу, що барабанив по нашому намету.
Вітя вночі холоднокровно взяв пару риб, і були також 8+. У Стаса теж щось там клювало.
Ранок був бє. Холодна противна погодка з мерзенним дрібним дощиком-туманом.
Це був день моїх експериментів і пошуків риби на різних дистанціях. Що я лише не видумував, але результати були невтішними... Я отримав кілька клювань, але в більшості випадків відривало повідка (спочатку 0.16, а потім і 0.20). Вдалось затримати на точці якусь зграйку дрібних, до кілограма, дзеркальних венгерських коропчиків. Але це не те, за чим я приїхав сюди.
А от у Сергія справи були трохи кращими. Йому чи то пощастило з місцем, чи то краще працювала його прикормка з різноманітними рибними запахами, але факт був на лице: у нього зрідка клювали карасі. Він втратив багато риби відразу після клювання, теж рвались повідки.
Слава в цей день взагалі нічого не спіймав. На вечір завіз оснастки світ за очі і гарненько прикормив. Це принесело йому найбільшого (поки що) коропа в його житті. Саме цікаво те, що виважував та підсачував він його сам, вночі, посеред ночі та ще й в дощ. Радості та заряду адреналіну він отримав сповна.
А от Стас з Віторем відривались в цей день як могли. Наловились і намахались веслами. Стас ввечері навіть їсти нічого не міг, заснув мало не за столом. Бідняжечка.
Вибрана ними тактика спрацювала і принесла гарні плоди. От лише у нього було дуже крепке місце і реалізував він десь 30% своїх клювань. Дуже багато сходів і мертвих зачепів. Стасіку доводилось і у воду по шию лазити і на човні зайвий раз в дуже вітряну погоду виходити на воду. Ну, але загальний результат був того мабуть вартий. Він протащівся по повній.
Підйом на початку п'ятої і повний перехід медіум фідером на "класику": патерностер з годівницею кулею і опариші на довгому повідку. Дистанція ловлі 55 метрів. Карасі почали брати, але поклювали буквально півтори годинки. Також було кілька обривів більшої риби.
Славік поставив повідець 0.1 і замішав чергову прикормку. Йому вдалось підібрати ключик і до своєї риби. В останній день він таки половив карасів. Справжніх Прилбичських карасів розміром 600-800 грам. Я був мабуть ще більш радий за нього, ніж він сам.
Карпятники теж ще трохи половили своїх монстрів. То ж в загальному всі були задоволені виїздом. Хтось більше, хтось менше. Але ж вага чи кількість тої риби це показник, що стоїть не на першому місці від вражень від риболовлі, чи не так?
Трішки атмосферного відео з цієї риболовлі:
Гарна компанія, спартанська погода, чудово налаштована логістика з повноцінним харчуванням і піднесений настрій від живого спілкування з природою так далеко від дому. Що це потрібно чоловіку для щастя?
- на метод не клювало зовсім
- кльов карася був лише з відстані не менше як 55 метрів;
- пікер простояв дубом всі три дні зі найрізноманітнішими насадками;
- коропа ловили застосовуючи прикормочні програми на основі рибних запахів, раків, крабів, халібутів і тп.;
- чомусь попадалось доволі багато дрібних дзеркальних коропчуків, мабуть їх запустили сюди у великій кількості;
- з погодою не пощастило, літа зовсім не було :)