Гамаліївські монстри,або що таке його величність "фарт"

Ще не так давно після першої нічної зимової рибалки, я зробив для себе висновок-класно,але напевно не для мене... Пройшов тиждень,п"ятниця... Хлопаки про всяк випадок подзвонили мені і запропонували поїхати з ночівлею в Гамаліївку до приватника Михайла.Одні їхали вже під самий вечір,решта мали підтягнутись при можливості з самого ранку.Ага шассс...,буду я сидіти вдома Швиденько збираюсь,і вже скоро фари машини вишукують в темноті поворот на озеро. По водоймі бігали промінчики ліхтарів- наші розставляються ! Жерлична рибалка завжди викликала в мене якісь подвійні відчуття- дещо,звичайно залежить від поводків,живця,знання водойми...А дальше -розставився і вже ні як практично не можеш вплинути на процес і результат рибалки. Получається такий собі "морський бій" -попав/ не попав..Дальше часто вже все залежить від його величності-"фарт" ! Я вийшов на лід,разом зробили певні корективи,і повернулись на берег-благо що тут є альтанки і навіть зимою можна зручно розміститись.
Перший обхід через годину вже порадував нас. Прапорець вистрілив майже в нас на очах.Розмотка,пауза,знову розмотка- підсічка і півтора кг адреналіну вже на льоді

Ми повернулись відмічати "пачін" і травити рибальські байки. Час пробігав доволі швидко, і вже скоро в темноті появились вогні фар новоприбулих.
Хлопці швиденько вітались і якомога скоріше з бурами в руках розчинялись в темноті...Таке враження,шо зараз кожна хвилина вирішує долю рибалки Світало...

Останні двоє прибули досить вже пізно,коли зовсім було вже світло. Попиваючи ранкову каву ми їх підмахували,що може вже і не варта розставлятись . Вони пішли забурюватись на залишених зовсім в стороні свобідних місцях.Доречі,забігаючи вперед скажу,що їхня "трофейна" лунка була в пару метрах від наших жерлиць. Не пройшло і пів-години... Зразу ми навіть і не звернули увагу як вони шось там рачкують біля лунки, і тут ... Такій витримці, професіоналізму при виважуванні і злагодженності дій команди треба ще вчитись !

Вага видала цифру 7 975 !.Трофей добутий, і тут зачалось ... Звістка про монстра швидко розійшлась по водоймі,і народ повалив на фотосесію... З часом зібрався невеличкий консиліум і почалися бурні обговорення- чому ,де,як,коли і т.д. Всі "розборки польотів" звелись до висновку про "раціон" харчування в дитинстві і обєму ложок

Нажаль мені так і не вдалось зазнимкувати самого героя з трофеєм,так як бажаючих сфоткатись із щукою було багато.А тим часом команда чемпіонів продовжувала всіх дивувати...

Сонячний,морозний день потроху добігав до кінця....

Джерело: http://www.active.lviv.ua/topic-t620-450.html#p174379