Велика Любаша, 23-24.08.2013

Місце риболовлі: Велика Любаша

Початок рибалки: серп. 23, 2013 18:00

Кінець рибалки: серп. 24, 2013 08:45

Тип рибалки: Поплавок

Риба яку було спійманоВага, кгшт.на що клювало
Карась срібний1.70010Хробак
Плотва10











Компаньйони: Ігор Падалко.
Погода: вітер північного напрямку метрів 4 за секунду, температура +17 — +20. Небо затягнуте хмарами, але дощу не було. Лише вночі трішки покапав. Тиск 990 гПа, але різко підвищився вночі.
Рівень води: в нормі.
Час ловлі: ввечері до темноти і зранку я активно ловив десь до 08:45.
Місце: навпроти першого кіоску в селі є заїзд в ліс. Ось прямо по тій дорозі як доїхали до водойми і стали.
Зловлено: мною 10 карасів і стільки ж плотвичок. Карасі гарні. Пару штук зійшло і було десь 5 нереалізованих покльовок. Ігор впіймав 6 карасів, скільки плотви не знаю. Клювало лише зранку.
Наживка: 9 з 10 карасів зловлено на хробака, на мастирку виловлено одного. Майже вся плотва клювала на мастирку.
Прикормка: Trapper Lin-Karas. Ігор застосовував Fish Dream карась.
Снасті: фідер пробував застосовувати з вечора, але лише дарма потратив час, бо дно там всюди в чи то в корчах чи в пеньках. Вся ловля відбувалась на вудки. Я закинув три, але мав з цього більше клопоту, а ніж користі. Тут достатньо було б і однієї.

Останній літні теплі дні. Я спочатку хотів відвідати водойму з назвою Бочаниця. Двічі туди позвонив і двічі мене вибили. Ну от так ми й потрапили сюди, на водойму з назвою Замчисько поряд з селом Велика Любаша.

Хоча ми і змоталися з роботи ще без чогось чотири, але на водойму потрапили далеко за шосту. Ці вибирання дуже вже довгі, плюс до цього Ігор з собою взяв свою сім’ю. Отже, до самої рибалки.

Місцина ця дуже гарна. Сама водойма сильно витягнута і має кілька поворотів. Наявні кілька заплав, сильно закоряжених місць. І це тільки те, що я зміг побачити. Все це знаходиться посеред листяного затишного лісу. Хоча водойма величезна, але просто так до води не всюди підійдеш. Там де були ми береги дуже круті. Але ми знайшли кілька насижених місць.

Я спочатку обрав собі одне таке місце під величезним деревом. Прямо під деревом росте якась низька лепеха, потім йдуть коряги у воді й на березі, а потім ростуть лілії. В районі коряг можна буле кидати фідер, бо на відміну від усих інших місць там над головою не було гілок дерев. Я відразу закинув вудку з гнойовим хробаком попід ліліями і прикормив там трішки. Потім закинув ще одну вудку за лепеху прямо під деревом і теж тут трішки підгодував рибку. Ну а сам взявся за фідер. Начепив грузик і почав прочісувати дно. Як виявилось тут дуже багато чи то коряжок у воді, чи то якихось пеньків 🙁 Я все-таки знайшов більш-менш чисте місце в метрах тридцяти від берегу, там і закинувся. Як не дивно, але за весь цей час на жодну вудку так нічого і не клюнуло! Ось воно місце біля лілій:

Я ще пара разів перезакидав вудки в перервах між підгодовуванням фідером, але толку не було ніякого. Ніхто так і не клював. Дуже ще й не вселяв надію і той факт, що під берегом плавала брюхом до верху мертва риба.

Нарешті я закинув фідер з наживленим гачком. Поставив опариша. Заглянув до свого напарника — місце в нього було хороше. Добре насиджине, з рогачем у воді і без гілок над головою. А праворуч біля Ігоря в метрах 25 було ще одне добре місце, чисто для поплавцевої ловлі. Декілька пустих упаковок з-під гачків, обірваний поплавок у воді та палочка в ще тягучій манці свідчили про те, що там не так давно й частенько ловили рибу. Я порівняв з тим, що мав на той момент і все-таки вирішив зміститись туди. Бо рибалити з-під дерева було не дуже зручно (вудку не підіймеш вгору, через це нормально не закинеш і не виймеш рибу), фідер тут не зіграв б через коряги, і трішки віддалене місце з кувшинками вперто мовчало вже більше 2 годин мабуть.

Поки я перебирався на фідер клювала різко якась риба. Сталю 15 копійок, що то була плотва. Вона саме так лише й клює. Я коли навіть повністю перебрався, то фідер так і не виймав ще деякий час. Але підсікнути ту рибку так і не вдалось. В подальшому Ігор обірвав кілька годівниць через коряги, ловлячи на фідер.

На новому місці я витяг з води одну плотву, і вона вся була в паразитах. Такі маленькі чорні крапки по всьому тілу і плавниках. Потрібно буде дослідити, що то за хвороба така.

Покльовок більше не було аж до суцільної темряви. І щось мені стало так сумно й самотньо пізнього вечора, що й бажання рибалити чомусь повністю пропало. Я так сильно чомусь заскучав за своїми дітьми і така хвиля меланхолії мене накрила, що я просто сховався в спальний мішок і хотів забутися у ві сні. Так просто біля вудок поспати там не було можливості, бо берег дуже сильно нахилений до води — крутий схил. Я перебрався до вогню і там намагався заснути. Я чудово чув, як в Ігоря час від часу дзеленчали дзвіночки на донках, але рибу він так ніяку й не витягнув. До речі ввечері він спіймав кільки плотвичок невеличкого розміру вудкою. Але в районі одинадцятої вечора вже всі ми спали.

Цілу ніч в лісі кричали якісь звірі чи птахи чи ще хтось. Тут взагалі живності дуже багато. Я бачив у воді кількох змій. Над нам літали двоє красивих лебедів, якісь орли, здоровенні ворони і ще хтось. А вночі це все та й ще щось видавало такі дивні звуки…

Зранку, десь о пів на шосту мене збудив Ігорь: сказав годі спати, бо бере. Дійсно, зранку кльов буде дуже не поганим. І клювали карасі. Ось мій такий перший:

Як я вже написав вище, що більшість з них клювали саме на гнойового хробака. А на опариші клювала плотва (в Ігоря), тому я навіть і не заморочувався з ним.
Також ще звечора я прикормив місце поряд вареним горохом, але жодної покльовки я там не заробив. Ловив я там цілий вечір на горох, а зранку пробував і на хробака. Клювало лише в місці, що було підгодоване траппером.
Черговий витягнутий карась був з кровавим кільцем на тілі. Я придивився уважніше і то виявився слід від сітки. Ця сильна рибу зуміла розірвати пута і вирватись з отаким одним вічком. Шкода, що й тут промишляють браконьєри 🙁

Десь о восьмій годині черговий карась заплутав снасть об той плаваючий, обрірваний кимось поплавок. На додачу ця вудка з карасем ще й заплуталась об мою другу вудку. Ще й як! Це просто капець. Я навіть повністю розрізав всю леску на маховій вудці, але витратив десь більше як півгодини поки розплутав всю цю бороду. Так дорогоцінні хвилини ранкової рибалки було втрачено.

З дев’ятої години до мене на телефон почали дзвонити домашні з купою різних проблем, що пов’язані з ремонтом в квартирі. То гроші за кухню вже треба терміново заплатити з 12 до 14 в цей же день, то матеріали мають підвезти і проч. і проч. Коротше я всю решту часу витратив на те, що бігав зверху по пеньках і ловив поділки в мобільному. Лише даремно накричався на весь ліс і нанервувався. Коли нарешті всі справи вдалося вже вирішити — ранковий кльов минув.

Я ще походив поряд, познімав місцевість. Зустрів якогось місцевого рибалку, той теж рибалив на вудки. За весь ранок злапав лише 4 риби. Ось так виглядало наше місце, де ми рибалили:

Висновки:

  • Найкраща наживка — це гнойовий хробак;
  • Цілком нормально було б ловити і на мастирку чи манку;
  • Фідером краще не ловити. Погано закидати і дно в корчах;
  • На опариш дістає маленька плотвичка;
  • На ставку промишляють браки;
  • Дуже гарне місце для відпочинку в лісі біля водойми.

Загалом рибалка сподобалась. Обов’язково приїду сюди ще! 🙂

Зі всіма цими домашніми хлопотами і рибалками щось я стомився.


Коментарі