Сосно, 20-21.11.2010

Останні роки два я ніби "зав'язав" з подорожами на віддалені водойми, в основному, із-за великої втрати часу на збори та дорогу. Та і результат самих далеких рибалок, як правило, у мене був посереднім, в порівнянні зі звичайними рибалками. От і запитуєш себе: якого хріну пертися за три-дев'ять земель, якщо на місці все можна мати з мінімальними втратами часу та іншим гемором і негіршими результатами? Але все таки, деколи хочеться якоїсь різноманітності, от і піддався агітації колеги.
Субота, ще вдосвіта ми їдемо на Сосне. Ми - це компанія з чотирьох риболовів: Саша, Віктор, Василь Олексійович і я.
Саша і Віктор були там на минулі вихідні, порибачили добре. Я був на озері один раз, десь років з чотири тому. Олексійович не був взагалі, та і як спінінгіст - новачок, до цього ловив, в основному, карпів. По дорозі я йому розповідаю, що він, як новачок, має зловити сьогодні найбільше і найкращих щук, а ми будемо тільки нервово пихтіти поряд, дивлячись як він ловить. Він, звісно, сприйняв все сказане як юмор...
Починає світати, зупиняємось на дамбі в підходящому місці. Починаємо з підготовки човнів, спінів і звичайно ж,столу . Невимушена атмосфера затягує сніданок. Ще й наші сусіди, які тут ночували, сплять, судячи з усього, вечеря в них також вдалася .
Але пора на воду. Саша і Віктор пропонують розпочати з канави по іншу сторону дамби, минулого разу вона в них працювала набагато краще за озеро. Так і робимо. Вони втрьох збираються ловити на дорожку, я не сприймаю для себе цей метод і збираюсь твічити. Хлопці нагадують, що на воді обов'язково маємо відмітити: "За перший, збитий..."

Відчалюєм.

"Перший, збитий" довго чекати не прийшлось, по моїй прикметі - нажаль .

Хлопці ще й не відплили, я пропоную відмітити . Та вони пливуть далі, видно теж хочуть зловити . Перша незалікова, фотографую і відпускаю. Шум, піднятий мною, приносить суєту в табір сусідів... Проснулись .
Через нетривалий час хлопці повертаються, здається, всі обрибились, ну а Олексійович, як початківець, ще й відзначився, порівняно, крупняком . Тут же і відмітили "збитих" .

Продовжуємо ловлю. Я ловлю ще штук п'ять чи шість, відпускаю, всі незалікові. Було ще пару сходів, теж невеликих, і один, ніби серйозний, удар .

І ось нарешті залікова.

Ловлю ще одну залікову, ніби, процес пішов. До речі, всі зловлені щучки явно не голодували. Але дзвонить Саша, говорить, що уха майже готова, а Віктор прийшов взяти мене на буксир і потягнув на базу. Припливаємо - уха готова!

Обідаємо, уха - ну дуууже смачна! Окрема подяка Саші, як головному кухарю і організатору - все було продумано і зроблено бездоганно . Підкріпились неслабо, є в запасі ще десь година-півтори, бодрячком рушаємо далі .

Я вирішив від бази уже далеко не іти, а хлопці зробили ще один прохід, зловивши декілька хвостів.
Ввечері підбили підсумки імпровізованного "змагання" твічінг - тролінг. По середній зловленій кількості хвостів на спінінг - нічія, а от по вазі, на мій погляд, я дещо програв. Ну а беззаперечним лідером першого дня став Олексійович, і по вазі , і по кількості - зловив більше половини їх улову . Він дуже довго дивувався, як я зміг передбачити його результат, на що я врешті-решт відповів, що це не диво і не передбачення - такий закон! І тепер він це сприйняв не як юмор...
Переночували. Недільний ранок розпочинаю з озера. Години дві ловлі приносять нуль. Повертаюсь на канаву, вирішую пройтись по берегу на "дальній кордон" . Пройшовся - без результату. До мене прийшов Саша. Вони розпочали з канави, потім перейшли на озеро. В нього і Олексійовича теж нулі, а в Віктора чотири хвости - надолужив вчорашнє відставання. Пройшлись разом, ще трохи, половили, потім перейшли на фотографування. Передзвонили хлопці, вони зійшли на берег і запропонували збиратись, що і почали робити... Що не говори - "добре порибачили, давно такої рибалки не було"
Ще деякі фото.

НХНЛ!

[AnMyk]