Прилбичі, 27-28.04.2013

Місце риболовлі: Прилбичі

Початок рибалки: квіт. 27, 2013 10:00

Кінець рибалки: квіт. 28, 2013 09:00

Тип рибалки: Фідер

Риба яку було спійманоВага, кгшт.на що клювало
Карась срібний20.00058Кукурудза, Опариш, Хробак
Плотва0.7005Опариш
























Компаньйони: Шевчук Віктор, Белощук Станіслав.
Погода: в суботу: дуже сильний 8 м/с північно-західний вітер, тиск стабільний 976 гПа, небо з маленькими білими хмаринками. Після обіду вітер трішки змінив напрям на західний. Температура не менше +22 градусів. На наступний день заспокоївся, але десь з восьмої ранку небо затягнуло високими сірими хмарами і почався дощ. Дощ то йшов, то вщухав. Температура не більше 13 градусів. Що є прикольним, Гісметео зареєстрував критичний мінімум тиску саме для суботи: http://www.gismeteo.ru/diary/13734/2013/4/
Рівень води: вищий норми на 80 сантиметрів.
Час ловлі: з 10:00 суботи до 09:00 неділі. Вночі я спав.
Місце: “п’яте поле”, це південна частина ставу, не далеко від малої дамби з західної сторони ставу.
Зловлено: мною 58 карасів, 5 краснопер, один йорж і один дзеркальний короп. Вітя і Стас на двох зловили теж близько 50-60 карасів.
Наживка: оскільки це місце для мене було абсолютно нове, то я взяв з собою всі весняні наживки на карасі: хробак, опариш, мотиль, кукурудза. Також мав з собою малі бойли, пелетс (гранули). Але працювало все. Карась добре клював на все, що йому підсунути. Оскільки найменше мороки було з хробаком, то найбільше я ловив саме на нього.
Прикормка: власного виробництва + MEGAMIX “Золотий Карп” з додавання вареної кукурудзи. Також в цю прикормку Стас мені налив ось такий сироп з запахом полуниці.
Снасті: пікер. Також пробував ловити на метод своїм фідером, де в якості наживки ставив брекетики (гранули), про них буде написано нижче.

Це була одна з найкращих рибалок в моєму житті. br>
Спочатку опишу як я взагалі туди потрапив. В нашому місті існує організація Рівненський Карповий Клуб. Всі її члени мають право на пільгових умовах рибалити на водоймі біля села Прилбичі. Також воно зобов’язані декілька разів на рік чергувати на даній водоймі, на її дальній частині, слідкувати за тим, щоб там не совались браконьєри, алкоголіки та інші ненадійні елементи. Члени РКК мають право брати з собою на чергування також й інших людей. Про це я прочитав на нашому форумі, ось тут. Попросився і мене взяли.

Оскільки це була моя перша рибалка в цьому році з ночівлею, ще й така відповідальна, то збиратись на рибалка я почав ще з початку тижня. Було так важливо нічого не забути. Забігаючи вперед скажу, що все-таки забув одну фідерну котушку 🙂 Добре, що на водоймі були друзі, які і виручили. Їхати туди близько 270 кілометрів, це величезний шмат дороги. Але у веселій компанії час проходить швидко, і вже приблизно о восьмій ранку ми були на водоймі.

Приїхали до самої води, отримали інструктаж від охорони і пішли просто подивитись на берег. Там в траві терся карась, щоправда не великого розміру. Також було помічено, що рівень води вищий від нормального сантиметрів на 80. Проїхавши десь метрів з 500 вздовж берегової лінії ми знайшли президента РКК Діму Таргонського (Zerich), який саме тут святкував свої тридцятиріччя. Якраз коли ми підійшли він виважував зі своїм кумом карпушку. Діма, користуючись нагодую вітаю тебе ще раз з ДН! Нехай рве 😉

Зеріч сказав, що за вчорашній день взяв більше 20-ти коропів і сьогодні вже пару штук. А в перерві між коропами він з напарником сиділи на одному фідері, клював карась розмір як моя стопа. Показав садок, матір Божа, скільки карасів! Випили по 50 грам рому за день народження і тут у нього знову покльовка, і в його сусіда покльовка! Та що ж це таке робиться! В цей момент нам вкрутило голову дуже сильно (не від рому), потрібно було негайно закидати свої снасті. Бо дивитись на ті всі карпи й покльовки нормальний рибалки спокійно не може. Ось до речі фотографія сусіда з уловом. На жаль не запам’ятав ім’я цього чоловіка, але він вже об’їздив всю Європу в пошуках коропа і рибалить ось тут, на рідній своїй водоймі. Ми швиденько сіли в машину і на всіх парах погнали на своє місце. По дорозі бачили багато коропових рибаків з родподами, бачили покльовки. Навіть бачили власника водойми, який теж в цей момент сидів на коропа 🙂

Коли ми нарешті приїхали на наше місце, то я почав розкладати снасті і замішувати прикормку просто тремтячими руками. Я ж так поспішав нарешті злапати карася в 2013 році. Поки Стас і Вітя займались палаткою, машиною та розвантажуванням речей, я вже розмітив собі ділянку для ловлі і закормлював. Після 5-ти кормушок начіпляю повідок SLR 0.14 з гачком Kamasan B983 №14 з наживкою хробаком і посилаю в точку закормки. Буквально 5 хвилин і почин є — дебелий карась. УРА!

Напишу детально про конкретні умови цієї рибалки і мій підхід. Оскільки рівень води після зими був вищий звичайного, то було в значні мірі затоплено берег. Твердого підходи до води не було. Потрібно було користуватись чоботами. Щоб почувати себе комфортно ми стягнули собі вільні піддони і розміщались на них. Ось пара фоток рибалок, щоб ви уявляли умови того місця (фото зроблені на наступний день): раз, два, три.
В нашому місця за 45 метрів від берегу над водою стирчали вершини кущів, то ж ловили ми перед кущами. Спочатку я пробував не докидати до кущів метра півтора, але хитра сильна риба відразу затягувала оснастку в ті корчі і там все путала, то ж довелось не докидати метрів 5. Можна було ловити і за кущами, використовуючи in-line кормушки, але навіщо так ризикувати, коли не погано клювало і перед ними?

Я почав тягати карасів раз за разом. Хлопці вже закінчили облаштовувати табір і приступили до приготування сніданку. Вони наперед мені сказали, що ніц з собою не беруть, і щоб я взяв їм по фідеру і все підготував. Тому в перервами між покльовками, я готував снасті і для них (саме тут випливла проблемка з відсутністю однієї котушечки). Збирав я їм снасті доволі довго, бо клювало часто 🙂 Але після сніданку вже все було зібрано і готово. Хоча вони використовували зовсім іншу прикормку, а наживляли суто земляних хробаків, клювало в них не гірше, ніж в мене.

Я пробував експериментувати з наживкою: ставив опариша, мотиля та хробака. Також використовував різноманітні комбінації цих наживок, так звані бутерброди. Клювало стабільні добре на будь-які. Тому я вирішив навіть не відкривати кукурудзу. Навіщо, коли такий хороший кльов? Натомість я вирішив спробувати спіймати щось крупніше використовуючи фідерну снасть типу “метод” і поставивши в якості насадки туди гранулу. Насадка “Риболовні гранули” від Carp Perfect представляють собою щось типу великого брекетику пелетсу, що опоясаний резинкою. За ту резинку насадка і кріпиться до гачка. Я пробував ловити на малинові або часникові гранули. Ось так:

Орієнтовно з одинадцятої ранку, коли вітер став просто нестерпним, а сонце почало вже добряче припікати не по-весняному, у мене почали рватись повідки. Рватись як ниточки. “Щось” на тій стороні снасті клювало так сильно і потужно, що я взагалі нічого не міг зробити. Я замінив повідок 0.14 на 0.16 і це нічого не дало, тоді поставив 0.18. Все-одно рвало. Потім на мій метод на ту гранулу відбулась гарна покльовка, я взяв до рук вудку відчув зо дві секунди щось на гачку і повідок 0.22 розірвано 0_о
Хлопці порадили мені саме в цей момент поставити плетений повідок зі шнура на метод та й не гратися. Поставив гачок №4 типу Iseama на плетеному повідку Suffix. Закинув. Сижу собі тягаю пікерком карасів. І поки я одного карася як раз знімав з гачка і кидав в садок, то почув, що щось стукнулось на моєму робочому місці. Розвертаюсь, а там фідер вирвало з підставку і він комлем зачепився поміж дошок в піддоні. Моя котушечка стірімко розмотується і фрикціон трищіть. Я як тільки міг _бігом_ помчав по багнюці до свого фідерочку. Взяв його до рук і відчув на тому кінці здоровенну силу. Мені дуже і дуже пощастило, що карпушка не завів відразу снасть в корчі і мало по мало мені вдалось його зупинити і по-трішки розвернути. Під чітким керівництвом Віті ми я завів його в садок. Ура! Моя найбільша риба взята!

А ось процес виважування мого першого коропа в Прилбичах:

Після цього карпа в хлопців теж клювала велика риба, але абсолютно вся волочила снасть в кущі і там успішно все рвала. У мене ж покльовок крупняка більше цієї рибалки не було. Зате карасі так і продовжували справно клювати.
Далі був обід: свіжо зварена картопелька з весняним салатиком. Чесно кажучи я на жодній рибалці ще так повноцінно не харчувався як на цій 🙂 Триразове повноцінне харчування. Все готується на місці на вогню, просто казка. Зранку навіть супчик. Карпятники знають толк в харчуванні 😉
Вже добряче замучений тяганиною риби лінивий після обіду я пішов гуляти і просто пофоткати ту красу. Покажу як там нерестився карась. Від того плюхкання за цілий день могла голова йти ходом, плюс додайте до цього шуму ще й вітер, який постійно сильно дув так, що говорити можна було лише криком.

На вечір я знову всівся за снасті, і продовжував товкти того карася. Тягнути цих кабанчиків легесеньким пікерком буде дуже і дуже приємно. Мабуть приємних спогадів у мене залишиться на ціле літо. Яке ще навіть і не розпочалось!
Одне погано в такій рибалці: всі наступні я буду порівнювати з цією, і не дуже радіти скундим уловам, але нічого 🙂

Як повністю стемніло кльов хтось взяв і просто вимкнув. Всі фідери стояли непорушними. Взагалі жодної покльовки! До дванадцятої ночі я дістав з води лише одного заїзджого йоржика.

Смачнюща вечеря з свіжо зварених макаронів і м’яса на грилі. Запивали це все глінтвейном. Рай 🙂 Можна йти спати.

Зранку вітер вщух, клювало трішки-трішки гірше, але карасі йшли все того ж калібру. А десь з сьомої тридцяти небо затягнуло сірими хмарами, сховавши сонечко. А потім почав валити дощ. Кльов став набагато гіршим. Ми почали десь о дев’ятій ранку вже збиратись додому. Карасів наловили на рік вперед, тому ловити вже нікому не хотілось 🙂

Крім цього всього, я зустрів на водоймі людей з форуму active.lviv.ua з якими до цього спілкувався лише віртуально. Наприклад я нарешті сфоткався з Олександром SAS, з яким до цього переписувався два роки!

Звичайно, що стільки риби нам з собою брати не було жодної необхідності, тим більше ми не перевищуємо норму вилову. Відклали собі по карасів 8, а всіх інших випустили. Щоб і інші люди мали можливість отримати стільки ж задоволення, як і ми. Всім рекомендую поступати так само. Це запорука гарних уловів і в майбутньому.

Для тих, хто ще не втомився читати звіт, або хто просто хоче знати суть — ось висновки про цю рибалку:

  • Клював крупний карась від 200 до 400 грам, але жодного по-справжньому великого карася виловлено не було. А вони тут є;
  • на жаль я зміг дістати лише одну крупну рибу, вся інша рвала мою снасть;
  • карась нереститься, треться під берегом в траві;
  • наживка та прикормка не мали великого значення, клювало на все;
  • махова вудка тут майже безкорисна, хіба заходити у воду по пояс. Фідер наше все;
  • ми приїхали і з атмосферним тиском сталась яма, він впав до 975 з 989 гПа, а коли виїзджали назад в Рівне він знову почав рости і повернувся в норму;
  • куди б не закинути снасть — риба клювала всюди. Але я не пробував ловити в неприкормлених місцях, просто там де кормилось там полюбому і клювало. Не потрібно було заморачуватись з місцем;
  • вночі кльов був відсутній трішки більше ніж повністю;
  • для великої риби потрібна відповідна насадка;
  • водойма дуже і дуже хороша, обіцяю собі повернутись сюди з методом. Полювати за крупним карасем і надіятись на те, що зможу перемогти карпа!

Спасибі, що прочитали мій звіт, буду вдячним за розшарення його в соціальних мережах 🙂


Коментарі