Косареве, 13.05.2009

На рахунок "поплавати на човні" накаркав сам собі... Та розповім по порядку.
Ото ж зібрався я позавчора половити рибки ... карасиків.
Передивився уважно всі рибацькі звіти, та оприділився з водоймою, - вибрав став за Новоселівкою. Добрався без пригод, десь за годину. Якщо ви плануєте попасти на острів (точніше півострів), то туди є два заїзди.
1.Повертаєте перед церквою на грунтовку ліворуч, їдете десь до кілометра, перед річечкою, - праворуч і по дуже хреновій грунтовці - до острова. Думаю, що в дощ це зробити буде майже нереально.
2.Повертаєте за церквою ліворуч, їдете дорогою між городів аж до ставу, а там "по приборам".
Дув сильний вітер в сторону дамби. По дорозі, що біля ставу зустрівся рибалка, з місцевих. Приємний чолов"яга, розповів що та як. Кілька його карасиків по 80-100грамів мені оптимізму не добавили, ото ж я вирішив рухатись далі. На острові природа приємно вразила. Неприємно вразили купи сміття від попередників.
Приїхав я зарання тому, що думав, - з місцями для лову буде проблема. Як вияснилось - я тут сам! Розташувався, замішав прикормки, капітально загодував, закинув вудки на горох і бойли, поїв - і спать. Вранці зрозумів, що з коропом повезе навряд. Але все ж одну палку на коропа залишив, це - шанс останньої надії... Коли приїхав "сторож" з білетами, я вже мав десятків три карасиків "стандартного" розміру. На пряме запитання відносно присутності коропа я побачив "чесні" очі Остапа Бендера, торгуючого видами на краєвид провалля, який розповів: є, сам бачив, зарез саме нереститься в кінці ставу. Після почутого про нерест коропа я більше питань не задавав, оскільки зрозуміло всім (чи майже всім) що при температурі води +15 - нема про що говорить. До речі, ціна квитка дійсно - 20 українських гривень. Про обмеження вилову в гачках та кілограмах "сторожом" чомусь не озвучувалось. Очевидно ціківили орендарів лише гроші, ну та Бог з ними... Карася в водоймі дійсно багато, смакові якості пристойні (тільки но зняв пробу).
Все було добре, поки не приїхали (після обіду) на "жигулях" горе-рибалки. Лише уявіть собі: ви пригодували місце недалеко від берега, тихенько рибалите, надієтесь що обережний та обов"язково здоровецький корописько оцінить ваші зусилля... та раптом: залітають "чуваки" на авто, голосно грюкають дверима, кричать, потім їдуть геть (я аж зрадів, побачивши їх на іншому березі)...та за 30 хвилин, повертаються і .... КЛАКСОНЯТЬ мені, мабуть в надії що я підбіжу і відзвітую, дебілів мать їх... знову брязькіт дверей, вигуки, матюки, вечеря де багато горілки і т.д.і т.п. Я в думках попрощався з здоровецьким корописьком, лишився лише реальной карась. І тут народ попер на привезеному з собою металевому човні завозити снасті! "Зелений змій" супроводжував того мастодонта, що сидів на веслах. Оскільки на березі з "жигуля" були всі поголовно глухі, та мали по дві ліві руки (з слів веслуватого), кльов навіть карася сказав "до побачення". Мені лишалося змотувать вудки, що я ф зробив.
Виловив 5кіло карасиків стандартного розміру та ваги.
Ось коротенько і все.
Висновок по даному ставу:
- багато якісної прикормки "на карася" з добавкою гороху, круп.
- черв"як-гнойовик, опариш на гачок
- фідер, махалка
- АКМ для хренових сусідів

[Banderivets]