Прилбичі, 31.05-02.06.2013

Місце риболовлі: Прилбичі

Початок риболовлі: трав. 31, 2013 11:00

Кінець риболовлі: черв. 02, 2013 14:00

Тип риболовлі: Карпфішинг

Риба яку було спійманоВага, кгшт.на що клювало
Короп

Так як відкривав цьогорічний сезон зразу ж на змаганнях (без тренувань) да і змагання не сильно багаторибні виявились, то відкривати по справжньому риболовний сезон вирішили їхати на найкращу коропову водойму україни - Прилбичі. Запакував я прицепчика та в п’ятницю, 31.05 о 07:00 заїхав за Стасом і в дорогу. Повертались назад аж в неділю, 02.06. Дорога з усіма кофебрейками та "зупинисьбілякущика" займає до 4 годин. Але завдяки збудженню від передчуття рибалки час проходить не помітно. Да і по львівській трасі їхати саме задоволення, як в Рівному включив п’яту, так у Львові і виключив....

Приїхали на водойму біля 11-ї, якраз попали на збори та нагородження клубного чемпіонату України. Погутарили з Ігорем-Ужем, зареєструвались та на сектора. Враховуючи той факт, що на чемпіонаті були задіяні сектори тільки на одному березі, ми вирішили ловити на протилежному березі з надією на те, що тут риба менш нашугана та наколота (водойма 120 га, як-не-як). Затаборились на 4 і 5 секторах, поки там палатки, розкладушки, за приїзд, за рибалку, закидатись я почав в районі 15-16 год. Якраз приїхали меджик з шалуном на 2 та 3 сектори.
Стас же навпаки, першим ділом позакидав палки, без маркування і годування, просто навмання в різні боки та на різні дистанції - ця тактика називається «на дурника», а потім почав облаштовувати побут, прикорму і т.д. Забіжу на перед – «на дурника» він дістав карпушу 9,5 кг!

Погода була не зовсім радісна – в п’ятницю прохолодно, постійні зміни вітру, скачки тиску, в суботу цілісінький день поливав дощ, в неділю була спека з штилем – не зовсім «риболовна» погода – але хіба то нас колись лякало?



Повивчав я трохи карту дна, трохи помаркувався і вирішив ловити на дистанції ~100 метрів перед ямами, які були трохи далі по праву і ліву руку від мене. Промаркувавши на кілочках на цю відстань палки, так і позакидав їх, дві трохи правіше, дві трохи лівіше. Правда, мене брали деякі сумніви стосовно відстані, тому я вирішив її перевірити. Дякуючи рівненській рокет-школі я дізнався про дуже простий і зручний спосіб визначення відстані закидання снастей за допомогою гуглмапса, тому переміряв і… о диво… виявляється лічильники, які ми купили на клуб минулого року були браковані і я фактично закидався трішки далі 140 метрів!

 

Так шо, хлопці, все шо ви міряли 2 роки на покидушках – то не правда.

Далі пішла звичайна рутина звичайного карполова – годування, кобріння, очікування паравоза, перезакидання, глінтвейн під шашличок, коньячок під цукерки з коньячною ж :hi_hi_hi: начинкою… Та шо я розповідаю? Все стандартно як у всіх…

На обід смажена картопля з курячими стегенцями на грилі.

 

Риба клювала не так як біля чорних каменів, але все-таки щось ми ловили. Проскакували четвірки, п’ятірки, шестірки, в ніч з суботи на неділю та в неділю до обіду повалили тузики (карпики по 2-3 кілограми). То ми їх навіть не діставали на берег, прямо в підсаці обережно звільняли та відпускали. Але саме головне, в першу добу ми поставили свої нові особисті рекорди – Стас про свої обпісяні від радості штани напише сам, а я злапав красеня на 12,44 кг.

Стасовий рекорд – 9,55 кг. Ось так на справді виглядає риба в 9 кг.

 

Моя дванадцята



Всю рибу ми важили в кілограмах, сумка для зважування тарувалась (тобто не враховувалась у вагу риби).

Це фото на майбутнє для порівняння пропорцій, може хто захоче якусь шістку обізвати п’ятнадцятою.



До-речі, з власного досвіду знаю що підняти та втримати на витягнутих руках для фото ту ж рибину в 8-9 кг. не дуже й то просто. Не говорячи вже про вагу за 10 кг. А ще як вона починає лупити хвостом… Це ж можуть підтвердити Скольмакси – вони свою 19-тку в двох подавали третьому на руки, швидко втікали та фоткали. Тому не вірте тим, хто тримає на витягнутих руках рибу, яка на вигляд максимум 4-5 кг. і заявляє що то 9-тка.
Да й таке…

В проміжках між паравозами ми пробували фідерити карася. На хробака йшов десь +/-150-грамовий. Меджик підказав закидати на кукурузку – почали їхати лапті грам на 300-400, то по 2 десятки ось таких Зображення взяли. А сам Ігорко в цей час дістав коропа на 15,5 кг. Ось тут фото.

Саме гірше для мене в карпфішингу, це збиратись додому. Повивалюєш все з палатки і ходиш кругами, не знаючи за що хвататись.



Єдине що радувало, це відсутність дощу – хоч можна насухо скластись. Під час зборів у мене ще двічі сильно паравозило, але то були все ті ж тузи.

По дорозі додому, переїхавши через Львів, ми зупинились на заправці почекати рівненські команди, що їхали з ЧО з Миклашева. Підїхали Сазан, Воднік, Вдала рибалка – вони розповіли про змагання, про те як знялась команда Одісей і як жарила коропа команда Денір. Хвилин так 30-40 ми ще постояли, пореготали всі разом та й рушили купкою додому.
Загалом виїздом задоволений, деякі висновки зроблені, вже складаюсь їхати знову.

пробували ловити на все по трохи, але в основному в мене більша риба їхала на тверду полуницю з поп-апом шовковиця. на пилюку йшли тузи, а потім вони і на трерді бойли повалили. навіть при тому що ставив 20-й бойл з 16-им поп-апом не обрізаючи їх. шось тіпа ось так:

Zoom in (real dimensions: 640 x 481)Зображення

 

Коментарі