Не було гітари

трохи не подобається мені виїзд на риболовлю ввечері після роботи. все бігом, все похабцем, язик на плечах. так як в грушвицю їхали перший раз, не знали дороги а тільки напрямок, то добиралися через якесь поле, на якому з кожним метром було все менше і менше признаків дороги. але все-таки добрались до водойми, де вже рибачили дімон з віталіком. поки маркерування, закорм, туди-сюди, то зтемніло і закидались вже всліпу, не на маркер а на око.
в очікуванні покльовок зайшов в сектор шалуна погутарити про те про це і чую звук всіх чотирьох моїх сигналок. шо це було одночасно 4 паравоза вірилось мало, але поспішив в сектор. виявилось шо покльовка все-таки була, але не в мене а на фідер в сосіда метрів 15, яку він успішно провтикав, а риба взявши круто вправо зайшла на мої снасті і видавала "вєчєрній звон" і знову ж таки успішо зійшла з гачка перед самим підсаком. зрозумівши переспективу сліпого перезакидання 4 палок, прийняв рішення трохи поматюкатись.
дякуючи включеному прожектору на водоймі всте-таки пристосувався закидати. маркер звісно шо видно не було, але біль-менш в потрібне міце влучав. тим паче пішли покльовки і перезакидати стало вже даже пиємно...
риба в водоймі дуже цікава в плані боротьби. трьошки видавали такий "спарінг", шо приходилось їх подовгу і цікаво виважувати. особливо під берегом риба ніяк не хотіла йти в підсак. дуже сподобалось і адреналінчику відхватив не мало.
ше не встигнувши толком зфотографуватись з першою рибою в 3,200 як пролунав сигнал і знову цікава і довга боротьба і знову 3,100. потім туз, зход, знову 3,200 і знову туз. після 6:00 ше один зход і тиша. даже "скольмівські" самокати зичнув, шоб хоч тузами погратись, але окрім ще одного зхода покльовок до обіду більше не було.
загалом водойма зподобалась, карпуша в ній - боєць справжній - виважувати дуже цікаво.

п.с. шкода шо не було гітари...