Літня мормишка як вона єТеорія рибалки
Трошки історії.
Мабуть ні для кого не секрет що мормишка із самого початку була винаходом для зимової рибалки. Чому саме для зимової – все просто пасивну риби приходилось виманювати активною грою. Достеменно невідомо хто і коли здогадався спробувати рибалити мормишкою по «відкритій» воді, але чим далі тим більше прихильників у даного методу ловлі.
Діапазон можливих трофеїв однозначно ширший ніж для будь-якого іншого відомого мені способу лову. Автор ловив на літню мормиху: карася, коропа, лина, головня, окуня, судака, щуку, плотву, червонопірку, верховоду, марену, сома, ротана, ляща, густеру, йорша і навіть минька. Тобто простір для маневру надзвичайно широкий і кожна рибалка обертається неочікуваним сюрпризом. Сезон рибалки починається коли сходить крига, а на річках не закінчується всю зиму.
Основним елементом снасті є мормишка.
Елементи снасті.
Вудлище, жилка (у окремих випадках нитка(шнур)), кивок, конектор (з’єднувач вудлища і кивка), мормишка, котушка або мотовило в залежності від типу оснастки «бігуча» або «глуха». «Бігуча» оснастка: мається на увазі використання болонського вудлища (це те що з кільцями) і невеликої котушечки (Рис. 1).
«Глуха» оснастка: махове вудлище без кілець, без котушки із
невеличким мотовильцем на кінчику (Рис. 2).
Мормишка.
Мормишка – шматок свинцю із впаяним у нього гачком. Свою назву отримала за візуальну схожість на рачка мормиша. Зараз виготовляють мормишки із різноманітних матеріалів: олова, срібла, заліза, вольфраму і навіть золота, проте на думку автора даного допису найуніверсальнішою і найдоступнішою залишається свинцева.
Розповідати про мормишку можна дуже багато і це тема для окремої статті, проте універсальною
вважається чорна мурашка вагою 0.6-1.2 грама (Рис. 4).
Пару слів про вудлище.
Довжина варіюється в залежності від умов (на ЛМ можна ловити як з човна де 8 – ми метровкою
рибалити буде просто не зручно так і з берега де вудлище довжино 3-4 метри є малоефективним.
Якщо говорити про щось універсальне, то автор радить 6-7 метрів, як для глухої так і для
бігучої оснасток. Будова вудлища повинна бути швидкою (після змаху воно має коливатись
мінімум разів), жорсткою (не повинно провисати в розкладеному вигляді, саме тому
популярний у поплавочників дешевий китайський виріб відомий і нас під загальною назвою
«джокер» КАТЕГОРИЧНО не підходить під ЛМ), тест вудлища оптимальний в діапазоні
10-30 грам + – 5 грам (Рис. 5).
Якщо вудлище болонське – кільця повинні бути розташовані
максимально близько до бланку – щоб не задував жилку вітер.
Жилка.
ЛМ по праву вважають найбільш делікатним видом літньої риболовлі саме за використання
найтонших жилок. Оптимальною вважається товщина 0.10 – це основа. Використання повідків
– недопустиме. Для крупнішої риби використовують 0.12-0.14, для риби розміром до 200 грам
– цілком достатньо 0.08. Вся справа у тому що пружні властивості довгого вудлища не
дають змоги жилці рватись. Більшого діаметру не використовують, бо втрачається чутливість
снасті – контакт кивка із мормишкою.
Конектор.
Конектор обов’язково повинен бути зробленим із гуми, допускається сплав гуми із пластмасою.
Автор купує готові конектори і вставляє в них кивки власного виробництва (Рис. 6, 7).
Кивок.
Виконує функцію сторожка, задає гру приманки – тобто є дуже важливим елементом снасті. Кивки
що продаються в магазинах (зимові) нам не підходять – потрібно робити самому або замовляти у
автора допису 🙂 Колір кивка – смугастий (помаранчево-кислотно зелений (Рис. 8, 9)),
або однотонний (білий (Рис. 10)).
Матеріал для виготовлення лавсан товщиною 0.3-0.5 мм. Довжина 12-20 см. Товщина в залежності від ваги мормишки сили вітру сили течії та інших умов.
Лм є надзвичайно захоплюючим методом ловлі. Осягати його краще самотужки спираючись на прочитане вище – тоді він стане вашим улюбленим методом рибалки. Удачі всім. Далі буде.
Наступна стаття з даного циклу “Вибір вудлища для бокового кивка”