Західний Буг
Зaхідний Буг (або просто Буг) — річка в Україні, Білорусі та Польщі, ліва притока Нарева (басейн Вісли).
Якщо до річки застосувати визначення професій людини, то Західний Буг — це воїн і прикордонник. Майже по всій своїй протяжності, а це 772 кілометри, вода розділяє кордони трьох держав – України, Білорусі та Польщі. За свою багатовікову історію стародавні берега бачили воїнів Болеслава Хороброго, переправу монголо-татар і похід військ Наполеона. Великими валунами на берегах відклалися дві світові війни. Дрібні піщинки прикордонних конфліктів вода змила зі своїх берегів. Тільки небо відбивається в чистому течії, і кожен новий день починається з чистого аркуша. Тому що в одну річку не можна вступити двічі.
Технічні характеристики
Довжина становить 772 км (в Україні 392 км), площа басейну — 73500 км² (в Україні — 11205 км²). Похил річки — 0,3 м/км. Західний Буг — рівнинна річка (заболочена заплава, стариці, звивисте річище); у басейні річки багато озер, зокрема Шацькі озера. Судноплавна в нижній течії.
У басейні річки на території Львівської області є 7 водосховищ загальним об'ємом 31,4 млн м³. Найбільші з них: Добротвірське — 14,8 млн м³ та Сокальське — 11,05 млн м³.
Середньорічні витрати води змінюються по довжині річки від 1,12 (с. Сасів) до 29,5 м³/с (м. Сокаль).
В умовному створі на кордоні України, Польщі та Білорусі середні витрати води р. Західний Буг становлять 52,3 м³/с (отримано розрахунковим методом українськими гідрологами).
Великі населені пункти над Бугом:
Буськ, Кам'янка-Бузька, Добротвір, Соснівка, Червоноград, Сокаль, Сасів, Устилуг, Володава (Влодава), Тереспіль, Дорогичин, Берестя.
Витік
Західний Буг, на відміну від інших річок, починається не маленьким потічком з джерельця, а досить повноводним потоком з колодязя в селі Верхобужі. У минулому відразу при витоку річки працював водяний млин, а це означає, що води було досить, щоб крутити тяжкі млинові жорна.
Рослинний і тваринний світ
Рівнинний характер місцевості, на якій протікає річка, визначив характерні особливості флори її берегів. У ній переважають змішані листяні і хвойні ліси. Береги Західного Бугу стали ідеальним місцем для організації природних заповідників і заказників, у яких зберігається первозданна краса цих місць.
На території України – ландшафтний заказник «Бистряки» та зоологічний заказник «Буг». Особливе місце у збереженні флори і фауни прибужжя займає Республіка Білорусь. Західний Буг та його приток – Мухавець – на західній ділянці впритул примикають до території унікального природного комплексу Білоруського Полісся. Природна значимість цього місця така, що здатна суттєво впливати на екологічну ситуацію у всій Європі. Міграційні маршрути водно-болотних птахів із Європи на північ Росії століттями пролягали через ці місця. Гуси, свиязи, турухтаны здавна облюбували прибузьке Полісся для відпочинку під час далеких перельотів. Тут створено природний біосферний резерват, в якому організовані сприятливі умови для збереження рідкісних видів тварин і птахів. Сизоворонок і змієїд, європейська норка, і рись – всі ці зникаючі в центральній частині Європи види тварин знайшли місця проживання на землях, прилеглих до Західного Бугу. Понад 500 кілометрів річка тече по території Польщі. Вона стала природною межею, що відокремлює Польщу від України та Білорусі. Знаходиться на березі місто Зосін (Zosin) – це найбільш віддалений на південний схід польський населений пункт. Завдяки великій протяжності річки в Польщі на її берегах організовано багато природних заповідників. Особливо можна виділити Надбужанський ландшафтний парк (Nadbuzanski Park Krajobrazowy). Його площа становить 139 тис. га, а разом з природоохоронною зоною – понад 222 тис. гектар. Це найбільший ландшафтний парк Польщі.
У заповіднику росте понад 1300 видів, серед яких є рідкісні охоронювані рослини. На території парку живуть косулі, олені, дикі кабани, видри, бобри. Особливо привабливими виглядають берега Західного Бугу для пернатих, серед яких часто зустрічаються охоронювані «червонокнижні» види. Хоча і нечасто, але тут можна зустріти звичайного осоеда, малого подорлика, боривітер або яструба-перепелятника.
Історія й туризм.
Старожили стверджують, що колись у Верхобужі було аж сім млинів, а у 60-х роках працювала міні-гідроелектростанція, яка забезпечувала село світлом. Сьогодні жоден з водяних млинів не зберігся. З потужного джерела витікає зразу річка, яка вже через декілька десятків метрів стрімко спадає з обриву невеликим водоспадом і творить пінистий потік протікаючи через ось декоративний млин.
Для сплавів Західний Буг є рівнинною річкою І категорії складності, але мало використовується туристами. У Волинській області по Західному Бугу проходить близько двохсот кілометрів водного кордону між Україною та Польшею. Внаслідок обертання земної кулі ця річка постійно підмиває західний, тобто український берег. Через це природне явище Західний Буг “краде” в України по 20 гектарів території щорічно. Для запобігання ерозії необхідно виділяти на укріплення по декілька мільйонів гривень протягом близько 7 років. Але за весь час незалежності України гроші на такі потреби виділялися всього два рази, коли ситуація на Західному Бузі загрожувала втратою одразу 500 гектарів оранки та пасовищ.
Волинь
Влітку на Західному Бузі проходять Дні добросусідства між Україною та Польшею. В ці дні через річку розгортають понтонний міст та жителі прикордонних районів мають змогу пішки перетинати кордон та приймати участь в літніх фестивалях, виставках, рибацьких турнірах, приготуванні їжі на вогнищах, пікніку, кінних та велосипедних екскурсіях дружніх спортивно-розважальних змаганнях та святковій торгівлі на ярмарках. У Волинській області такі святкування проводилися в Іваничівському та Шацькому районах. Традиція проведення Днів Добросусідства тут започаткована ще у 2010 році. Наприклад, у 2013 році під час проведення святкувань кордон перетнуло з обох боків 36 тисяч людей.
Волиняни мають можливість вільно рибалити на річці Західний Буг на досить невеликій ділянці, де він не є прикордонною смугою. Це від села Заставне і до села Мовники. Найпопулярнішим місцем в плані доїзду є село Литовеж та район автомобільного мосту через річку між Волинською та Львівською областями. Звичайними рибами тут є щука, лящ, плотва, густера, краснопірка, щука, лящ, плітка, головень, в’язь, ялець, краснопірка, жерех, пічкур, верховодка, густера, минь, лин, карась, судак, окунь, йорж, зустрічаються сом, інколи прохідний вугор.
