Шпанів, канави
Розмір озера: 0,67 гектара.
Характер дна: дно дуже мулисте.
Глибина: глибина середня 1,2-1,5 метри.
Рослинність водойми: центральна частина колишніх ставків рясно поросла лепехою. Самі канави доволі сильно заростають влітку роголисником(в народі “кропивкою”). Також по берегах де-не-де ростуть верби і кущі, але їх не багато.
Наявність місць лову: хоча протяжність канав доволі велика, але хороших місць для лову є не так вже й багато. Все через те, що канави заростають водоростями.
Риболовецький пресинг: рибалять постійно. Не здивуюсь, якщо місцеві ставлять ще й сітки.
Риба: карась і ротан. А ще в дев’яностих роках були лини, карпи і в’юни.
Рекомендовані наживки: манка і гнойові хробаки.
Умови риболовлі: все нічийне, обмежень нема.
Умови для відпочинку: умов для рибалки майже ніяких, тіньку немає.
Проїзд: такий собі. Від Рівного дуже близько, але я жодного разу сюди машиною не їздив, все веліком чи ніжками.
Контакт, через який можна замовити місце, просто домовитися приїхати порибалити, розпитати про те чи інше: не потрібен.
Джерела в Інтернеті, де можна почитати про дану водойму: наш форум.
Загальна інформація про водойму:
Колишні рибхозні ставки, давно закинуті. Від них лишились лише канави під берегом.
хочу поведать о местах, где когда-то были рыбхозовские пруды. Завез меня туда мой сосед как-то под вечер. Очень старые, местами полностью заросшие, а местами и высохшие озера. Вокруг всего хозяйства есть довольно глубокая канава, но тоже заросшая крапивкой. В канаве по словам местных рыбы почти нету, хотя сети там ставят. На одном из остатков прудов, в вершине, один местный старичек пробирает себе лунку в зарослях размером 50х50см. и довольно успешно, регулярно ловит себе мелкого карасика. На том же водоемчике есть и незаросшие места. На вопрос:-“Почему не ловите на открытой воде?” отвечает:-“Там ловится рыба покрупнее, а я люблю помельче.” В тот короткий вечер попалось мне на удочку всего несколько добровольцев. Была мысль попробовать открытую воду, но все как-то некогда было.
Да, сосед как-то говорил, что там уже завелся ротан. Так что вот во что превратилось некогда бывшее рыбхозяйство. Еще один пример человеческой бесхозяйственности…
Коли я ще ходив до школи, то ми частенько їздили сюди на рибу. У мене був Айст, в найкращого друга Юрка — Салют. Ловили ми на звичайні радянські поплавчанки, при чому бамбукові. Прикормка наша була наступна: варена пшеницю з додаванням великої кількості посіченого кропу. Наживка — гнойовий хробак.
На цю нехитру снасть йшов мірний карась. Деякі особини були грам по 300. Також проскакував лин, зовсім рідко — карпик. І завжди у уловах були присутні в’юни. Вони так смішно пищали в наших садках.
Це були 90-ті роки. Це була епоха щастя.
А потім раз, і вся риба пропала. Дехто каже, що все під “нуль” вибили током, а дехто, що риба не пережила якусь зиму і задихнулася.
Якби там не було, зараз там вже немає справжніх золотих карасів красенів. Зате цілі колонії бридких ротанів.
Місце для ловлі вудкою не погане, жодна інша снасть тут неприйнятна.
stal1n, 28.01.2014
Зовнішня розвідка доповідає
2013 рік
В уловах дрібні карасі, ловлять їх на манку і хробаки. Якийсь рибалка сказав про іншого, що той наловив дуже гарних карасів на опариша.
