Розмір озера: приблизно 1050 гектар(хоча в інтернеті наміряли 2500 гектар, я ж не враховував заболочену місцевість цілком поросшу комишем).
Характер дна: дно в різних місцях озера має неоднаковий характер, в основному мулисте. Влітку вкривається килимом з водоростей. Є ділянки водойми, які переповнені корягами.
Глибина: достовірна інформація невідома(чекаємо коментарів!), в середньому від трьох до семи метрів. Але присутнє ярко-виражене русло.
Рослинність водойми: оскільки периметр водойми величезний, то і рослинність дуже різна. Є ділянки повністю чисті від рослин з твердим дном, а є з мулистим дном геть заросші кувшинками і ліліями. Є ділянки водойми, які повністю поросші очеретом(початок водосховища), а в основному плесо чисте.
Наявність місць лову: місць для ловлі достатньо. Але човен є дуже бажаним, все-таки це водосховище.
Риболовецький пресинг: присутній, на озері завжди є риболови. Сіток не просто багато, їх кілометри, вони тягнуться вздовж берегів і стоять впоперек водойми. Також дуже радують підводні мисливці, які винищують і калічать всю рибу які знайдуть, можете переглянути їхні фотографії на їхній сайтах: чоловіки обвішані рибою так, що не видно гідрокостюма. Крім цього всього так там рибу ще виловлюють промислово!
Риба: практично всі представники наших водойм, але в улові потрібно розраховувати на: плотвичку, краснопірку, верховодку, окуня, йоржа(особливо зимою). Рідше попадаються густерка, підлящик, лин, щука, карась. Також в озері плаває сазан. Зариблюють білим амуром та товстолобом(про зариблення напишемо окремо).
Рекомендовані наживки: в залежності від об’єкту лову. Популярні: хробак, мотиль, опариш, тісто.
Умови риболовлі: це є водойма загального користування, все безкоштовно.
Умови для відпочинку: прекрасні. Палатку поставити можна в лісі, питна вода доступна в сусідніх селах та на турбазах, дрова можна набрати в лісі, але через величезну кількість охочих їх важкувато знайти. Човника можна взяти напрокат на одній з баз. Приватні особи здають будинки для відпочинку на любий термін, є такі, що і кормлять 3 рази в день, виходить зручніше і дешевше ніж самому скуплятися і готувати. Навіть є дачі з комп’ютером, ТВ, банею і т.п.
Проїзд: проїзд до самого водосховища добрий, а далі вже все залежить на яку базу ви їдете. Загалом дорогі там терпимі.
Контакт, через який можна замовити місце, просто домовитися приїхати порибалити, розпитати про те чи інше: див. вище.
Джерела в Інтернеті, де можна почитати про дану водойму: fishing-ua.com, наш форум спінінг, наш форум мормишка, наш форум поплавок, active.lviv.ua, rybalka.lutsk.ua.
Загальна інформація про водойму:
Найбільша штучна водойма Рівненської області вольяжно розкинулась на просторах між селами Хрінники, Набережне, Боримель, Шибин та Товпижин. У всі ці села можна їхати на рибалку
Спочатку невеличкий історичний екскурс.
Хрінницьке водосховище – штучна водойма. Створене у 1957 році на річці Стир. Головне призначення створення перепаду рівня води для Хрінницької ГЕС, у ній працюють дві турбіни по 450 кВт/год.
В радянські часи тут була прекрасна рибалка: карпи крали вудки, щупаки виростали до гігантських розмірів. Існував цілий рибгосп, який промислово розводив і виловлював рибу: від 42,1 тонн до 86,05 тонн в рік!
Але в 1989 році неподалік греблі водосховища було виявлено адронний коллайдер карстову воронку в діаметрі 25 м та глибиною 9 м, внаслідок чого було здійснено повне спрацювання водосховища до мертвого рівня. Тобто злили воду.
Спущеним воно залишалось 10 років. Колишнє дно заросло кущами і непролазним верболозом. Карстову воронку засипали піском залатали лише в 1999 році(десять років ремонтували! Віва Україна!), після цього зі всіх військових частин сусідніх районів понавозили солдатиків, які виполювали дно від кущів. Водосховище було наповнено водою.
Не дивлячись на гігантські розміри водойми концентрація риби тут посередня. Тут знайшли собі притулок майже всі види риб нашого регіону. Але найбільш поширені тут це плотва, окунь, щука та лин. Місцеві розказують, що в їхні браконьєрські сітки останнім часом почав попадатись срібний карась.
Ось тут хороші люди знайшли польську топографічну карту початку 20 ст. Гарно видно русло майбутнього водосховища: http://freemap.com.ua/maps/polskie/P47_S40.jpg
Декілька слів про сітки. Минулого літа я відпочивав у хрінниках десь з тиждень, майже кожного дня ми з братом зранку на човнику виходили на рибалку: на хижу або білу рибу. Так ось від турбази “Стир” до села Набережна весь берег представляє собою стіну з камиша шириною десь в 15-20 метрів, так що з берега до води не підступитись. Вздовж цього комиша стоять сітки, сотні і сотні метрів… В самому селі Хрінники завжди можна купити свіженьких линів. Цікаво, звідки вони там?
Звичайно є свідомі люди, навіть цілі організації, клуби. Але тут ми напишемо про більшість “мисливців”. Винищують рибу тонами, норми вилову для них не існують.
Саме підводні мисливці знищили майже все маточне поголів’я щуки у Хрінниках, коли велика риба закінчилась – почали добивати, що залишилось. Через майстерність та професіоналізм пересічного підвоха береться лише максимум кожна третя риба, вся інша калічена і приречена на болісну смерть риба тікає, щоб повільно згнити на дні.
Щоб було в що стріляти вже другий рік поспіль проводиться помпезна акція по “зарибленню Хрінницького водосховища!!!!!!111”, причому зариблюють не тою рибою, яку вже вибили (наприклад судак і короп), а білим амуром і товстолобом. Нікого мабуть не хвилює доля корінних жителів водойми: плітки та линків… Офіційне пояснення таке: “ми проконсультувались з екологами і мальок цих видів дешевший”, але ж ми то з вами знаємо, що в товстолоба попасти легше ??
Гроші на зариблення добровільно-примусово здають всі члени клубу підводних мисливців, прикріплене оголошення висіло декілька тижнів на форумі про риболовлю Рівного. Причому на форумах заборонено обговорювати дану подію чи задавати питання – всі тупо мають нести гроші! “Бо ми робимо праве діло! Спасемо природу! Відродимо Хрінники!! Де ж ми будемо стріляти?!” Зариблення показують по зомбоящику і пишуть про це в газетах, що ж їм побажаємо удачі, всі охочі можуть вже нести гроші. Особисто моя думка – краще б боролися з браконьєрами і замість того, щоб гарпунами калічити рибу фоткали б її.
Вполювати на серйозну не хижу рибу не так то просто. Як вже неодноразово було написано вище, площа водойми велика, тому традиційне прикормлювання мало ефективне, рибу потрібно шукати. Знайти, і вже тоді кормити.
На водосховіщі є багато верховодки яка клює на все підряд. Біля риба стоїть біля дамби та поруч з палками, які поставили місцеві і де годують щотижня. Плотва з густерою знаходиться в 10 метрах від берега і добре клюють на пшеницю. Соми клюють десь в 11 і в 3. Карпи добре беруть на варений горох і свіжу кукурудзу.
Особисто я влітку 2009 року мав нагоду провести тут тиждень. Відпочивав на базі “Стир”. Мав з собою вудки та фідери
Спочатку пробував ловити рибу прямо з пірсу на базі відпочинку. В улові була лише верховодка, хоча зафіксовані випадки, коли з цього пірсу ловились карпики(!) на консервовану кукурузку.
Після цього я вирішив ловити на фідер. Відійшов по пляжу в самий кінець, де вже ніхто не купався і почав закормлювати місце. Яке ж було моє розчарування, коли виявилось, що геть все дно встелене ковдрою з мілких водоростей :(. Кормушка просто тонула і плуталась у тих водоростях, жодного клювання я не побачив.
На наступний день я взяв свого рибацького ножа і пішов подалі від людей вздовж берега. Коли закінчились всі бази відпочинку і піонер-табори я потрапив на дику місцевість. Весь берег був заросший камишем метрів на 25 завширшки. Обрав собі місце з прогалиною, де камиша була мінімальна кількість і почав його тупо викошувати ножем. Півдня не пройшло даремно і готовий плацдарм для фідера був готовий. На наступний день з самого рання я вже на своєму підготовленому місці починаю кормити рибу. Але й тут мене чекало розчаруванню: знову ти ж водорості :(. Звичайно я зловив декілька недомірків – маленьку плотвичку та верховодок. “Де ж омріяні лини та лящі?!” – питав я себе.
Вирішив кардинально змінити тактику. Взяв човна і затемна з братом поплили в ті камиші. Знайшли перспективне місце, закормили дорогою прикормкою, закинули поплавчанки і почали чекати… І тут почало клювати! Ура! Але розмір риби не вражав, всі екземпляри були розміром до долоньки. Плотва, густерка та краснопірка. Жодного линка чи карасика. Намахавшись вудкою більше на мирну рибу не виходили. До речі поки пливли туди – перевірили метрів зі 300 сіток попід камишами. Знищувати їх побоялись, бо стоматологи зараз не дешеві.
Місцеві ж ловлять рибу сітками не тільки сітками. Вони на човнику припливають на якусь тільки їм відому точку на плесі де розташоване русло, гарненько прикормлюють і ловлять простими вудками. В уловах – залікова плотва, густера і линки!
Мабуть головна ціль для рибалок, які їдуть у Хрінники це звичайно щука. Її тут ловлять по всьому плесу з човнів.
Оскільки в даному виді ловлі я профан, слово передається якомусь професійному спінінгісту. Звідки взятий цей текст вже точно невідомо, але він є збережений в моєму блокноті і позначений як “корисний”:
Раніше віддавав абсолютну перевагу воблерам. Наприклад на Хрінницькому вдсх. безперечними лідерами були воблери фірми “RAPALA”, усі мої на той час трофеї від сірникового окунчика до щуки-крокодила вагою 11,750 кг були взяті на воблери цієї фірми-виробника. Добре працювали і працюють J-7, SSR-5, SSR-7, кольори S (silver – стандартна розкраска під плотку або верховодку), P (perch – окуньова розкраска), FP(Fire Perch – “огненный окунь”), TF (Tiger Fire – кислотний тигровий окунь). На інших водоймах в тій чи іншій мірі дані воблера працювали. На данний час маю в арсеналі немаленьку коробку воблерів даної фірми та інших : Lucky Kraft, Yo-zuri, Zip Bait та інші, але… з приходом в Федерацію та початком виступів на змаганнях, я фактично переключився на силікон.
До того я не знав як правильно джигувати, не прислуховувався до прислів”я : “Кто не ловил микроджиггом, тот ещё не всю свою рыбу словил”, але завдяки нашим монстрам-джигітам: Івану Паличу Щевичу, Богдану Григоровичу Дем”янчуку, Роману Тарасюку, Антону Лисиці, Миколі Свірику, Віктору Форманюку та ін. я відчув усі “прелести” даного методу ловлі. На даний час здебільшу ловлю на силікон від 3/4 дюйма до 2,5, рідше 3 дюйма, звісно не забуваю про воблера, але їми ловлю дуже рідко…
Якщо говорити по сезонам, то:
Весна – однозначно твістерки або віброхвостики 3/4, 1 дюйм (RELAX, MANNS), воблери Rapala – J-7.
Літо – те саме, але можливе збільшення розміру силікону та по Рапалівським воблерам J-7, SSR-5, SSR-7.
Восени – працює все , тільки треба підібрати найбільш уловисту приманку, до того ж треба зважати на те, що на осінь хижак нажирається більш крупною рибою, тому бажано експерементувати з силіконом 3 дюйма та можливо і більшим. Однозначно перевірив на Хрінниках Лаккі Крафтовський двосоставний воблер з темно голубою спинкою та сріблястими боками (пишу не з дому, тому не можу дати модифікацію, довжина 9,5 см), при майже повному безкльов”ї він приніс 2 щупачка по 1,8 кг протягом 10 хв…
Ось що можу сказати в двох словах.
Зі свого досвіду можу написати, що відпочиваючи тут пробував ловити хижу рибу і в мене трішки це виходило. Зранечку випливали на плесо і полоскали різноманітні твістери та вертушечки. За ранок ловили по 4-7 окунів. Результати звичайно смішні, але і з того була радість ??
Мінуси рибалки в Хрінниках:
Плюси рибалки:
12.03.2017 Знайомий з Рівного розповів,що по радіо навіть передавали, що дамба на хрінах по швам тріщить, не витримує напору від старості
З двох областей не можуть виділити гроші на ремонт
Розмовляв з людиною, яка працює в МЧС в Димидивці. Поки склали кошторис ремонту, поки затердили, то ціна на ремонт виросла в три рази - тепер навіть не знають коли ремонтувати почнуть і чи почнуть взагалі.
22.10.2017
Члени Рівненської федерації підводних видів спорту і, зокрема, обласного клубу підводних рибалок «Случ» випустили у Хрінницьке водосховище, що у Демидівському районі, 0,5 тонни дворічного малька товстолобика, білого амуру та коропа. Випускали рибу у водойму на околиці урочища Грабівець у селі Товпижин. Таке зариблення підводні спортсмени здійснюють не вперше. За вісім років вони випустили у Хрінницьке водосховище 8 тонн малька риби.
18.03.2020
770 кілограм риби поповнили акваторію Хрінницького водосховища. Короп, товстолоб та білий амур загальною кількістю майже 4000 мальків. Відео зариблення тут: https://www.youtube.com/watch?v=M82YvjK62Qc
06.05.2021
Волинська підводна федерація "Підводний світ" щорічно проводить зариблення водосховищ, озер та річок за кошти підводних мисливців.. Відео зариблення тут: https://www.youtube.com/watch?v=wB9B0sg0fSM
28.07.2022
Рівень води впав. Фото і обговорення: https://www.facebook.com/groups/580312275469670/posts/2222712317896316/