Острівськ
Село на Поліссі в центрі якого знаходиться мальовнича водойма з островом для закоханих.
Колись тут водились десятикілограмові лящі. На даний момент все виціджено сітками і вибито електроловами.
Вода надзвичайно чиста, а озеро глибоке.
Село Острівськ виникло приблизно у 1780 році, хоча деякі старожили села відносять цю дату до радніших часів. Так, наприклад, Марчук Никифор говорив, що дата заснування села бере початок від часів Івана Сусаніна. Отже, можна вважати, що село було засноване в кінці XVIII століття. В честь заснування села було посаджено 4 липи. З них одна, що росте біля двору Шаманської Марії Максимівни збереглася.
Відомі і деякі відомості про перших жителів села. Поліщук Кухта, що жив у селі Храпин відібрав десять “неохочих до праці” людей і виселив із села. Причому заявив: “Ви, ледачі, робити не хочете, тільки рибу ловите, отже ідіть до озера”. Цих десятеро людей оселилися в лісистій місцевості біля озера. Так появилися перші жителі на території сучасного Острівська. Назва села по всій очевидності походить від острова, який розташований посередині озера, що займає площу 1 гектар. Неподалік був розташований ще один острів, але тепер він уже затоплений водою. Про нього ми дізналися із розповіді старожилів.
Походження назви села трактують ще й так. Шиманський Володимир Максимович згадував, що навколо села була болотиста місцевість і територія села нагадувала острів, оточений цією місцевістю. Перші хати були розміщені неподалік від озера. До 114 р. збереглася найстаріша хата. Проживав в ній Охрімчук Микола Климович. Кожна сім’я старожилів була наділена землею в розмірі 25 десятин на одного господаря.
За часів панської Польщі на території села, в районі трьох озер, жив пан Гордо. Одне з трьох озер називається Хоромне. Шиманська Марія Максимівна свідчить, що озеро називається так тому, що там стояли панські хороми. Населення змушене було відбувати повинності: сіяти, косити, молотити і т. д. У жнива заробіток становив приблизно 50 копійок в день, лише косар за свою роботу одержував карбованця.
З 1922 по 1939 роки село знаходилося під владою панської Польщі. За вказаний період село три рази горіло. Під час пожеж вигоріла значна частина села. Особливо велика пожежа була в 1929 році. Приблизно в ті часи у селі було відкрито початкову школу, яка знаходилась в приватній квартирі. Навчалося 70 дітей. Навчання проводили на польській мові, про середню і вищу освіту ніхто не міг і думати, тому що ніхто не мав можливості здобувати її. В школі був всього один вчитель.
У вересні 1939 року Червона Армія визволили західну Україну від панського гніту. Почався період колективізації. Головою колгоспу було обрано Марчука Флора Михайловича. Колгосп одержав транспорт. Першим за трактор сів Охрімчук Адам Васильович. Почалося колгоспне життя, яке було перервано війною.
1939 рік… Червона Армія скинула ярмо панської Польщі з земель Західної України та Галичини. Області Західної України увійшли до складу УРСР. Встановилась радянська влада і на території нашої області, а також в селі Острівську, тоді ще Морочнівського району.
Польські школи з старою програмою навчання були ліквідовані. На їхньому місці організувалися школи з новими програмами навчання. Тяжко було, в такому віддаленому регіоні як наш, налагодити навчання, не вистачало підручників, приміщень для шкіл, вчителів.
1940 рік… В селі Острівську діти бідняків пішли вже не до польської школи, а до радянської, першим вчителем якої був Луцевич Леонід. Та недовго тривало навчання, – над країною загриміла війна. Навчання в школі перервалося.
Населення села йшло в партизани, поповнювало регулярні частини Радянської Армії. Після війни не повернулося 40 односельчан. Їх імена висічені на обеліску слави, який знаходиться в центрі села.
В 1946 році в селі Острівськ знову відкрилася початкова школа.
1965 рік… В селі Острівськ відкрилася восьмирічна школа.
В центрі знаходиться клуб, неповна середня школа. До послуг населення публічно-шкільна бібліотека. В селі є медпункт, два магазини. В 1981 році прокладено шосейну дорогу. Побудовано нове поштове відділення. В селі працював цех по переробці деревини, та овочесушильний завод, який випускав різну продукцію. Особливо славився місцевий крохмаль. Він користувався великим попитом не тільки в Радянському Союзі, а й за його межами.
http://zaribibliteka.blogspot.com/2012/11/blog-post_9.html
