Лелехівка

Цілий каскад господарських ставків

В 2005 році в сильні морози ті озера дуже сильно позамерзали, а ополонки з очеретом не було кому зробити, є тільки кому гроші збирати. Я як після цього весною туди приїхав то чуть погано не стало, озеро було подібне на цвинтар риби.

База відпочинку, яка включала в себе зелену хатинку і три невеличкі озерця належала (як і всі найгарніші місця Львівщини загалом і Яворівщини зокрема) військовим, а саме тодішньому Штабу ПрикВО (зараз ЗОК – Західне оперативне командування). Років 15 тому попасти на територію на машині, а саме “під шлагбаум” було не можливо ні за які гроші! Оскільки мій батько (не рибак взагалі, але шашлики любить) мав певне відношення до ПрикВО – частенько літом ми виїздили туди всією сімєю на відпочинок. Заїзд по “записці зі Штабу”. Що таке блесна чи живець я тоді поняття ще не мав – ловив на третьому озерці карасика (4-5 см 😀 ) на хліб. Якщо на вудці було 2 поводки – то 2 карасика одночасно і т.д. З настанням незалежності нашої держави і поступового … Збройних Сил – заїзд на базу почався за гроші. Формально база далі належала військовим, керував нею п. Мирон, який живе в Івано-Франковому, а впускав на базу п. Зеник – остання хата перед шлагбаумом. У вихідні дні я один раз нарахував біля 40 машин – як вони помістились там досі не розумію. Гулянки, музика, купання – про рибалку влітку можна було забути – та й не було що особливо ловити. А от осінню, в прохолодну дощову погоду – було супер :f1: . Пан Зеник майже завжди в неділю о 5 ранку дивився бокс (страшний фанат), я стукав до нього – 5 хв розмов, шлагбаум відкритий і вперед! На живця (напівдохлу привозну синявку 🙂 ) – такі горбалі, що аж дух захватувало. Глибина біля самого берега – 1,5 метра – враження від витягання окунища на поплавцеву вудку – кайф!. Краса неймовірна, ніхто не заважає, пів-відерка грибів завжди можна назбирати “в обідню перерву”, ще й рибка покльовує.
Але вся ця ідилія закінчилась – напевно так і мало статись. П. Зеник пішов на пенсію, Мирона майже не видно і ключі від шлагбаума вручили, дійсно як OsTTap написав “жіночці” – ми повинні знати своїх героїв. Сім’я запойних алкоголіків, тільки сина шкода, бо підростає гарний господарський хлопець. Моє з ними спілкування закінчилось тоді, коли мене запустили на машині під шлагбаум, і “трошки” про мене забули – думав буду там жити 😆 . Після того більше не їжджу туди.
Дійсно, зимою років два, три тому майже вся риба пропала під льодом. Остання інформація – квитки на заїзд на базу продаються на вул. Луганській у Львові – якесь управління ЛьвівЛісу. А моя порада – лишіть машину біля шлагбаума і прогуляйтесь – зайти туди пішки не може заборонити ніхто. І 20 хвилин пішки і мішаному лісі Франковими стежками ще нікому шкоди не зробили.

Зовнішня розвідка доповідає

18.02.2013
Прийшов СОБІ пан лісничий (той що “свою жінку поставив і вигнав п. Мирона”), спустив СОБІ державне озеро, до кінця спустити не зміг – приніс насос і викачав воду до останньої краплі. Вибрав СОБІ всю рибу і на наступний рік буде запускати СОБІ коропа.
В “улові” були десяток трофейних крокодилів, окуні до 1 кг, плотва. Вибрав СОБІ все.
Прощавай, Лелехівка.
СЛАВА ВІЛЬНІЙ І НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ!!!
© Romanych

Почитати про цю водойму в мережі Інтернет:
http://www.active.lviv.ua/topic-t503.html