озеро Лука
Озеро льодовикового походження. Довжина 2,4 км, пересічна ширина 0,56 км, площа 1,35 км², глибина до 10 м (за іншими даними - понад 15 метрів). Улоговина видовженоі форми. Береги низьки, на окремих ділянках заболочені. Живиться переважно поверхневими водами. Дно піщане, у північно-західній частині замулене. Поширена прибережно-водяна рослинність. Водяться лящ, короп, карась, щука.
На узбережжі водойми два села - Самари та Під`язовні. Село Самари займає майже половину берегової лінії озера.
Ми заїхали в центр села, де були залишки ранкового ярмарку.
Щодо назви села, то є переказ, записаний ще в минулому століття. У ньому говориться, що багато років тому рибалка Мацей поселився на горі біля озера, яка згодом почала називатися Маційова. Пагорб із подібною назвою є на східному березі озера Луки. Ловили, за переказом, давні рибалки великі соми вагою до трьох і більше пудів й здували їх у Варшаву та великі міста. Рибалок називали «сомарі», а опісля і село стало називатися Самарі. До речі, в документі за 1565 рік записано, що рибалки села Самарі за вільне ловіння риби в озерах малим волоком й за встановлення верш повинні платити данину в розмірі 2 золотих.
Ще один задокументований спогад свідчить, що у 1830 році на Маційовій горі рубали ліс і знайшли багато уламків зброї, людські кістки.
У селі Самари Ратнівського району Волинської області знайшли найстаріший дерев'яний будинок в Україні. Побудову «курної» хати датують 1587 роком.
Хату виявив архітектор Сергій Верговський ще в 1970 році.
Зараз ця хата знаходиться в експозиції музею-скансену В пирогові.
«Ще по наших селах де інде стоять вбиті в землю старі поліські хати,їх мало, але вони є німими свідками не простої але цікавої історії нашого поліського краю», – йдеться у дописі Миколи Андрусіка.
На озері чимало відпочиваючих, вода кришталево чиста. Як нам казали місцеві мешканці Самарів, "самаритяни та самаритянки", вода має лікувальні властивості.
Хати майже впритул біля озера, якийсь десяток-півтора метрів. Справжнісінький курорт.
