озеро Оріхове

Розміром Оріхове 2 км х 4 км. Максимальна глибина 3.8 м, середня біля 1 м, в чому ми мали змогу переконатися.

Озеро Оріхове. Про використання водяних плес жителями Ратнівщини збереглися письмові свідчення початку XVI століття. Риби було тоді дуже багато. У деяких документах тієї пори згадується, що весною по річці Прип'ять риба йшла такими косяками, що весло не можна було у воду встромити. Заготовляли її в ратнівських водоймах і бочками возили до Гданська, або, як передає легенда, доставляли соми із озера в Самарах аж до Варшави. Також для власного вжитку поселяни збирали в плавнях цілі човни яєць диких качок, лисух.

Як вказує довідник, середня глибина озера біля 1 м. За декілька сотень метрів від берега, ми зрозуміли, що можна виходити з байдарки, рівень води нижче колін, дно тверде.

Це територія гідрологічного заказника "Оріхівський"
Унікальний природний комплекс, що об`єднує озера карстового походження (Оріхове, Оріховець, та Засвяття) з прибережними смугами 100 м лучно-болотяних угіддь, а також болото "Урочище Дупло", де зростає журавлина.

В озерах водяться цінні види риб. Мілководдя та узбережжя озер є місцем розмноження водоплавних птахів,зокрема, лебедів, качок, лисок, а також ссавців - ондатр і бобрів.

Тут зустрічаються види, занесені до Червоної книги України - лелека чорний, журавель сірий, горностай, видра річкова

👉Дехто каже, що назва Оріхове походить від великої кількості ліщинників на березі. Ліщинників я не помітив, як і волоських горіхів.

Озер з назвою Оріхове на Волині чотири. Декілька років тому, мені пощастило побувати на ще одному волинському Оріховому

🌿Ймовірніше, що назва походить від водяного горіху – чіліму (рогульник плаваючий, чортів горіх). На озері я його не помітив, але, можливо в старі часи цей горіх тут був поширений.
Зараз ця рослина занесена в Червону книгу, а в давнину була дуже поширеною на водоймах України, Білорусії та Росії. І наші пращури інтенсивно їх використовували в харчуванні. Згодом цей горіх почав зникати.

На Поліссі є ареали цієї рослини на озерах та водоймах Житомирщини, і ніби-то в Шацькому НПП.

У багатьох місцях, де тепер не росте ця рослина, знаходять її горіхи в шарах торфу. Горіх цієї рослини в давнину, ще в епоху пальових будівель, був одним з головних джерел харчування.