Лин

В даній статті ми спробуємо дати відповіді на запитання: Де ловити линa? На що клює лин, коли ловиться? Як спіймати линка? Що це взагалі за риба така? Які бувають лини?
Назва: народні – линок, линь. Стара народна назва – циганська риба.
лат. Tinca Tinca.
англ. Tench. Також англійці вживають назву “риба лікар”, ця назва походить з народного фольклору. Вважалось що втирання слизу линів може вилікувати багато хвороб.

Чисельність і причини її зміни: цей вид риб рідко коли буває багаточисленим на водоймі.
І спеціально його теж рідко розводять, тому доводиться радіти, якщо ви потрапили на водйому де є лини. Якщо вони і ловляться, то все-одно не так масово як, наприклад карасі чи плотва. Улов за день з 5-7 линків – це вже дуже хороший результат. А причина цьому досить проста: линки живуть лише поодинці.

Звичайний лин – “циганьська риба”, природний абориген наших водойм. Колір може бути різним, в залежності від умов життя, але переважно зеленуватий, з золотим відливом. Луска дуже гарно відбиває сонячні промені. Колір плавників може бути як фіолетовим, так і червоним. За моїми спостереженнями чим більший линок, тим темніші плавники. Очі – червоні. В кутках рота по одному малесенькому вусику. Одним словом – красунчиик цей лин.

Лин золотий штучно виведена порода з лина звичайного. В наших краях взагалі не зустрічається. Колір цієї риби варіюється від блідо-золотого і аж до червоного, і деякі види риб мають чорні або червоні плями на боках і плавцях. Це золоті рибки серед линків. Розводять їх в штучних ставочках суто з декоративною метою, і здебільшого в Англії.

Особливості біології та наукове значення: це лінива, малорухлива риба. У природних водоймах молодь росте повільно: до кінця першого року досягає довжини 2,5-4 см і маси близько 2 гр; другого – довжини 8 см, маси 15 гр, на п’ятий-шостий – довжини 18-20 см і маси – 200-240 гр. В умовах, коли рибу на ставку дуже сильно годують лин може досягати в перший рік маси 110 гр, другого – 250 гр, на третій – 800 гр. Одиничні екземпляри линів, які зустрічаються в рибопромислової практиці, досягають довжини 70 см і маси близько 7 кг.

Лин воліє триматися в тихих, зарослих м’якою підводною рослинністю затоках річок, старицях, протоках із слабкою течією. Добре себе почуває в озерах, великих ставках, зарослих по берегах очеретом і осокою. Зазвичай веде одиночний, малорухливий спосіб життя. Тримається біля дна, серед зарості водоростей, уникаючи яскравого світла.
Невимогливий до концентрації кисню у воді, що дозволяє йому жити там, де багато інших видів риб вижити не можуть.

Харчується донними безхребетними (личинками комах, хробаками, молюсками), добуваючи їх з мулу на глибині 7-9 см. Дорослі риби крім тваринних організмів, поїдають водні рослини і детрит, які можуть становити до 60% раціону.

Статевозрілим лин стає у віці трьох-чотирьох років. Линь – теплолюбна риба, тому починає нереститися в червні-липні (а в Східному Сибіру взагалі в кінці липня – початку серпня, жах) при температурі води 18-20 °. Плодючість висока – 230-400 тис. ікринок. Нереститься в заростях водоростей. Ікра дрібна (величина 1,0-1,2 мм), відкладається на стебла рослин. Інкубаційний період дуже короткий – кілька днів.

Тривалість життя становить десь 13 років.

Місця проживання: за моїми власними спостереженнями, линки дуже люблять річкові стариці. Стариця – це затоплене колишнє русло річки.

Зазвичай кожної весни, коли річки розливаються і виходять з берегів такі стариці сполучаються з основною рікою, і в них заходять линки. Їм тут затишніше, ніж в річках. На самих же ріках лини обирають собі постійними місцями для життя тихі заводі, мулисті ділянки з водоростями і особливо ліліями.
На ставках і озерах треба шукати місця густо заросші водоростями і тим ж кувшинками лілій. Причому, вони ніколи не тримаються глибоких місць. Максимум глибина півтора метри. Але й там лини не стоять на місці, чекаючи вашого гачка. Потрібно знайти кормові тропи линів, про це нижче.

Спосіб життя та загальна інформація: Лин – риба не стайна. Я декілька разів бачив, як одинокі линки плили між водоростями, поважно перебираючи плавниками. І завжди поодинці. Один пропливе, а через деякий за ним ще один. Так вони і пасуться: зранку зі своїх схованок провіреними доріжками помаленьку просуваються по водоймі в пошуках чогось їстівного. Головне завдання рибалки – знайти ці тропи. Я поступаю так: приблизно зі сходом сонця уважно дивлюсь на масляну поверхню води(потрібно щоб був абсолютний штиль, а зранку воно в 95% випадків так і є) і шукаю мелесенькі бульбашки. Це мулить линок. Кулькі повітря, які піднімають з дна, від линів завжди малесенькі і відносно рясні. А якщо поспостерігати за ними довше, то можна побачити, що линок рухається по дну вперед не по прямій лінії, а у формі ялиночки: зліва-вправо, зліва-вправо. Отож, знайшовши такі місця, де постійно з дна піднімають малесенькі бульбашкі від линів треба таке місця обладнати під рибалку. Фахівці пишуть, що непогано таке місце розчистити від водоростей косою і рясно засипати піском. Я ж просто по можливості ловлю у природних вікнах.

Лин типово осідла риба. І якщо зовнішні умови не виганяють лина з насиджених місць, сам він звідти ніколи не піде. Інколи доводиться мати і готувати декілька робочих місць для лову лина. Це тому, що в межах району проживання (це від десяти метрів, до сотні метрів) лин весь час переміщується. Як правило, основна маса любителів половити лина, висмикують його з води «на проході» і, як правило, це ранковий прохід. Зранку, лин виходить на годування. Рухається він в основному вздовж освітленого берега, на глибині 1,0-1,5 метра, по самій кромці прибережних заростей або ж у самий водоростях, якщо густота їх заростання такий прохід дозволяє.

Ще раз повторюсь: це риба не стайня. Ну чесно-кажучи в гурти вона збирається тільки на нерест. І групки можуть утворювати невеличкі рибинки. Отож, по стежці, один за одним, з пристойним інтервалом проходять спершу індивідуалісти – поодинокі, але крупніші риби. А вже за ними пропливають невеликі зграйки дрібних особин. А направляються лини до місць своєї денної стоянки чи то схованки. І як тільки на проході клювання припиняється, перед рибалкою постає нове завдання – виявлення денний стоянки. Хоча спіймати там линка, по моєму досвіду, дуже важко.
“Днівальні” линків – це місця дуже густо заросші водоростями. Так, що навіть сонячне світло не може через них потрапити до риб. Це такі суцільні коври з водоростей, латаття, кувшинок чи жовтих глечиків утворюючі на поверхні суцільний непробивний шар. І крім цього, такі місця набагато глибші за ранкові стежки. Якщо ж таких кувшинок на водоймі немає, треба придивитись до величезних дерев, які надійно затіняє прибережну яму(таке явище особливо розповсюджене на старицях річок) – линки вдень обов’язково будуть тут.

Якщо денну стоянку лина вдалося виявити, можна продовжувати ловити його протягом усього дня, перемістившись в це місце відразу після припинення ранкового кльову. Клювання в місцях денних стоянок набагато слабше ніж на проходах, але має місце бути. І з періодичними коливаннями активності триває до початку вечірнього ходу.
Після денного відпочинку, лини, в різних водоймах і в різний час повертаються в місця, де вони ночують. Знайти які набагато складніше, тому що ловити вночі на зарослому водоймі неможливо, навіть теоретично. Але в нашому випадку важливо те, що лини повертаються на нічліг ранковим маршрутом. Післяобідній прохід збігається з вечірнім клюванням, який починається, десь з 17 години і може продовжуватися до настання повної темряви. Тому ту частину риби, яка проскочила повз гачка вранці, ви цілком можете «умовити» на клювання ввечері.
Зимою вони взагалі не проявляють жодної активності і ципиніють. А найкраща пора року, коли ловиться відсотків 80% всіх линів, це звичайно кінець травня – початок червня.
Найкраща пора доби для ловлі – це ранок після сходу сонця. Щоб було не дуже рано і також ще не жарко. В цю порю ці бички і виходять кормитись, а ввечері

Харчування: я вже було написано вище, ходять линки харчуватись зранку. Це специфічна пора, і відрізняються наприклад від карасів, які беруть відразу на ранішній зорці. По моєму досвіду приблизно година восьма ранку – найкраща пора для ловлі линя.
Для мене досі залишається загадкою чому, регулярно виловлюючи линів в одному місці, не спостерігається навіть тенденції до зниження чисельності виловленої риби. Створюється враження, що місце яке звільнилося, відразу ж займає новий лин.
Але навіть якщо линки і будуть крутитись біля вашої наживки, шансів, що вони схоплять саме приманочку на гачку, ой як мало 🙂 В наступному відео це добре видно. До речі щоб зробити цей ролик кропітливо вирізував з одного фільму сцену за сценою а потім зліпив все до купи:

Прикормка: всі мабуть вже начитались про творог. З мого власного досвіду: влітку 2011 року я спеціально приваджував два місця творогом протягом тижня. Перед цим линки там не ловились, але крім творогу я постійно туди кидав і інші прикормки. І от через тиждень приваджування я прийшов туди вже ловити. І дійсно, наловив линів! Не можу точно сказати, чи заслуга це лише творогу. Ці мої звіти з використанням творогу читати тут, тут і тут.

Є ще така теорія про творог: Підкисший творог додають у прикормку скоріше не для приваджування лина, як для відлякування різної дрібноти.Сам мав такий досвід-прикормка:свіжий творог\паніровка\мелена макуха, краснопера і плотва обжирали все зльоту. Але коли на сонці за день творог підкис-дрібнота перестала турбувати, хоча за пару метрів від прикормленого місця краснопера активно продовжувала клювати на того ж хробака.Зате в зоні прикорму були лише линові покльовки.

Також, чудовою прикормкою для линів вважаються порізані на шматочки хробаки. Сам я особисто ніколи не використовував, бо тих хробаків завжди й так мало, а тут ще морочитись з їхньою порізкою.. Обов’язково спробую.

Ароматизатори та атрактанти: один мій знайомий застосовує для ловлі линків дуже специфічний ароматизатор – це сировотка. Продукт переробки молока, який отримують під час виробництва сиру. За його словами, потрібно взяти цю сировотку і просто налити у місця ловлі, ефект має бути дуже хорошим.

За класикою, найкращі ароматизатори на лина: конопляна і льняна олія, а також макуха з цих культур.

Наживка:
Рослинні насадки

• Мастирка – чудово працювала в 2011 році в Шпанові. Линки клювали лише на неї. Я робив декілька варіантів цієї насадки з різним запахом, але особливих переваг на якійсь одній не знайшов. Мій рецепт(вважаю його класичним) можна знайти прямо тут на сайті;
• Перловка особисто я на неї жодного лина не спіймав, але це робоча наживка.

Живі насадки:

• Хробаки – працюють завжди. Краще звичайно бойкі гнойові, ніж дохлуваті земляні. Навесні 2011 року ми рибалили на одній з стариць річки Стир, поблизу села Лопавше. Так ось, коли черви закінчились, брат мого тестя просто на березі відривав з землі дерн і шукав там простих земляних червів. І на них клювало;
• Росяник, інша назва – виповзок. Краще брати для насадки молодих хробаків без кільця на тілі. Ну а дозрілих величезних батогів порізати на прикормку 🙂 ;
• Мотиль по ідеї має бути головною іжею цієї риби, адже він росте і розвивається саме там, де найбільше любить бути лин;
• Опариш наживляти пучком. Причому краще, коли в пучку присутні не тільки білі, але й личинки червоного кольору. Не окуклені личинки, а саме червячки. Такі зараз продаються доволі часто;
• Ракова шийка. Сабенєєв пише, що дуже ефективна насадка.

Виважування та поведінка на гачку: витягнути линка з води не просто, тому що він майже завжди ловиться у місцях, де дуже багато водоростей, трави й латаття. Ловля майже завжди відбувається у вікні, тому ймовірність того, що линок міттєво дримене в сторону і запутає леску в водоростях дуже й дуже велика. За силою супротиву я б поставив цю рибу між карасем і карпом. Тянгути лина надзвичайно приємно і тяжко. Таке враження що тягнеш камінюку. Коли линок засікається – то дуже надійно. Рот у нього дуже м’ясистий і крепкий, тому розірвати губу, як наприклад карасю чи лящу, не вийде. Скоріше рветься поводок чи взагалі – розгинається/ламається гачок.

Методи і снасті лову:

Фідер

Ловити потрібно серед водоростей, тому фідер недієвий в таких місцях.

Поплавкова вудка

Це найкраща снасть для цієї риби. За моїми спостереженнями товщина основної лески не впливає на кльов лина. А ловити приходиться завжди у водоростях, тому бажано мати крепку снасть. Я використовую основну леску 0.2-0.235, повідки відповідно 0.18-0.2.
Найкращий поплавок – безумовно гусяча пір’їна. Такий поплавок передасть всі доторкання риби до насадки.
Гачки я використовую відносно великі, 12 розміру по міжнародній кваліфікації. Тут працює головне правило по вибору гачка – підбираємо розмір під насадку! Якщо буду ловити на мотиль, то звичайно, буду використовувати 16-14 номер. Модель гачка kamasan b983.

Дуже важливо постійно бути на сторожі і уважно слідкувати за поплавцем. Оскільки, як вже писав вище, багато линків наловити дуже важко, і кожна покльовка на вагу золота. Не будуйте ілюзій: впіймати за рибалки три рибини вважайте чудовим результатом! Клюють линки довго, хвилин 5 мабуть. Так і рветься терпець потягнути вудку на себе при черговій потяжці. Потрібно обов’язково чекати на “повело” чи “потягнуло”.

Одна маленька хитрість: як бачите малесенькі бульбашки, де мулить линок, відразу закидуйте йому під носа гачка з наживкою, покльовка неминуча 🙂

Літня мормишка

автор – Тарас Кватерчук

Ну що тут скажеш, це напевно найбільш очікуваний і приємний трофей мормишечника.

І Так про все по-порядку:

Місця ловлі. Відразу умовно ділю їх на дві типи:

• ті, де лин просто стоїть (місця денної стоянку);
• ті, де він активно харчується.

У першому випадку, мормишечник діє так: методичними плавними рухами кивка із низькими амплітудою і частотою «простукує» (навіть «погладжує») дно в місцях де є суцільні зарості (достатньо отвору в килимі із ряски завбільшки із 5-и копієчну монетку). Дуже погано, якщо на дні присутні нитчасті водорості – в них заплутується мормишка.

У другому випадку, шукаємо візуальне підтвердження присутності лина у місці лову: це або бульбашки, про які вже писав Віктор (60%), або різкі коливання зілля кропивки, чи стебла латаття (30%), ну і звичайно «плямкання» при поїданні ряски з поверхні води (10%). Тут техніка проводки ще більш пасивна ніж у попередньому випадку. Акуратно кладемо мормишку по ходу руху лина на відстані 25-30 см. від нього (ні в якому разі не на нього і не перед носом!!!) – цим скоріше всього Ви його лише злякаєте, і ледь-ледь гойдаючи кінчиком вудлища каламутимо мул на дні не відриваючи мормишку від нього.

Тактика. Про тактику вже написано вище, проте є важливі нюанси:

• ніколи не робити різких рухів під час гри мормишкою;
• опускати мормишку до дна не притримуючи її (максимально швидко);
• покльовка лина у 97% – це підйом кивка, після того як Ви втратили контакт із мормишкою, слід зачекати 2-4 секунди і лише тоді зробити потужну підсічку.

Наживки. Найкраще себе зарекомендували:

1. черв’як (50%) при чому чим більший, червоніший і соковитіший – тим краще;
2. мотиль (30%) добре коли на гачку 2-3 мотилі відразу і вони свіжі;
3. бутерброд мотиль+опариш (15%);
4. опариш (5%).

Мормишки. Я особисто ловлю лина тоді коли інша риба не клює, або тоді, коли він «в наглу» мулить перед носом, тому і ніяких особливих вимог до мормишки не маю. Зазвичай це сама поширена 2-ох сегментна мурашка чорного або сіро-чорного кольору.

Цікаві факти:

• лин дуже рідко сходить із гачка, проте інколи через тупий гачок або ранню підсічку – не засікається;
• це одна з тих риб що клює в продовж всього дня;
• найбільший лин якого мені довелось впіймати, на час написання статті, заважив близько 2-ох кілограм, найбільший, якого бачив вживу в наших водоймах, мав вагу більшу 4-ох;
• це одна з тих риб що найгірше клюють на безмотилку і тому майже ніколи не потрапляють в прилові під час ловлі наприклад плотви.

Усім НХНЧ!

Галерея