Лящ

Назва латиницею: Abramis brama

Назва англ: Bream

Назва народна: Лящ, плоскованя, девер, тріскач, широкованя

Лящ

В даній статті ми спробуємо дати відповіді на запитання: Де ловити ляща? На що клює лящ, коли? Як спіймати ляща? Що це взагалі за риба така? Що то за підвид такий: підлящик?
Ледве на забув: все, що тут написано — це мої думки і спостереження зроблені на власному досвіді. Це не скопійована з якогось журналу стаття, а мої нотатки, які я в майбутньому буду доповнювати.

Назва: Народна назва риби — лящ, але також вживаються й такі як: плоскованя, девер, тріскач, широкованя, фанера і навіть просто плоский. Неосвічені та східні наші земляки кличуть цю рибу лєщь. Особин до кілограму (в різних місцинах ця гранична вага може бути зменшена взагалі, чи не до 600 грам) називають підлящиком. Геть малих риб на ладоньку називають ще й так — ляскура.
лат. Abramis brama danubius Paviov.
англ. Common Bream, сама поширена назва bream
Доволі цікава інформація, як лящів називають в різних місцевостях(по записаз столітньої давнини): на Пейпусі и в Дерпті — щеберка чи шабер; на озері Ільмень — чернокрилка. Підлящиків ще кличуть — кляпухи, в Самарі — ширман, ширманщик, на Сурі — дубовик, в Новгороді — перечень, в Криму — беребра, береберка; в низинах Волги — синяк. В Польщі — лящ, клящ, лещолуск (Leszcolusk); литва — karsus. Фінск. — лана, лахна; ест. — латтикас-кала; латиш. — брессенс, шкильтс, алаудис, kasza. У татар — чебак, чабар, курбан-балык; в Симб. — курбан, а підлящик — кара-канат. Калм. — зибі, чибі, цууба, цюба; чувашск. — олама, хурбан, оланг, сюба; черем. — ловал, персидск. — син.

Розповсюдження лящаЧисельність і причини її зміни: поширений у всіх крупних річках та середніх річках, часто зустрічається в не малих озерах природного походження. Лящ уникає холодної води, полюбляє теплі умови. Вік спокійно нагуляється собі в гирлах річок, лиманах та заходить там у саме море, тобто не боїться солоної води. Розмножується гарно(особливо великі особини: плодючість самок завдовжки 40-45 см становить 144-452 тис. ікринок проти 41-254 тис. у самок завдовжки 27,1-37,0 см.) і росте доволі швидко(за 5 років досягає 30-ти сантиметрової довжини), от тільки до великих розмірів доростає зовсім не велика кількість цієї риби.

Згідно з правилами, дозволяється ловити при довжині тіла 32 см.
У Кременчуцькому водосховищі самці ляща досягають статевої зрілості у віці 3-5 років при довжині тіла 25-35 см, самки – відповідно у 4-6 років при 28-37 см. Лящ можете дожити до 12 років.


Більшою по кількістю за лящів в ріках є мабуть лише плотва. Лящ — об’єкт промислового лову в водосховищах та ріках.
Цікавим є той факт, що у випадку, якщо ляща злякати саме під час нересту, то більше нереститись він не буде 🙁
А ще не останню роль в популяції цієї цікавої риби грає той факт, що вона дуже піддатлива до захворювання на різні паразити (типу гельмінтів).
В даний час популяція ляща в наших ріках скоротилася дуже суттєво. Зустріти справжнього річкогово бронзового діда зараз малореально, все винищується на стадії підлящиків браконьєрами, сіткарями і електриками.

Види:
Лящ звичайний, рисунокЛящ звичайний

Лящ – риба родини карпових. Це самий важний та головний представник свого роду(до якого входять густера, клепець, білоглазка та інші про який написано нижче). Різко відрізняється від всяких карасів, линів і плотвиць височенною формою свого тіла. Дорослий лящ майже такий само круглий як і довгий.
Стайна риба сімейства коропових. У дорослого ляща спина сіра або бура, боки сріблясто-сірі або бурі, черево брудно-білувате, всі плавці сірі. Живе в річках і озерах крім Крайньої Півночі, в басейні Аральського моря. Віддає перевагу уповільненій течії. Тримається у дна в глибоких заводях, затоках, ямах. Харчується молюсками, черв’яками, личинками комах, водоростями і пагонами рослин. Трапляються екземпляри до 71 см завдовжки, 36 см заввишки і вагою аж до 9 кг. Ну це дуже рідкі винятки з правил, для наших країв рекордним буде вже вага більше 4-ох кілограмів, але реально розраховувати в уловах слід на риб вагою з півколограма-кілограм 🙂

Підлящик, рисунокПідлящик

Підлящик всього-на-всього молодий лящ.
Доволі часто між рибалками виникає дискусія чим же лящ відрізняється від підлящика. Головне звичайно — це розмір. Але є також суттєві відмінності в манері поведінки та способі життя. Він (підлящик) часто зустрічається на невеликих глибинах, утворює величезні зграї, у нього набагато менше виражений добовий ритм активності. Ну, і звичайно, він не такий лякливий, як лящ.

 

Підлящик і лящ, рисунок

Стратегія розвитку підлящика в корні відрізняється від дорослої особини. Він повинен рости з максимальною швидкістю, щоб проскочити той період життя, коли він являє собою здобич для хижакі. Коли ж він доростає до певної величини, такий ризик відразу спадає. І його енергія вже не витрачається так інтенсивно. Лящ займається запасом поживних речовин в організмі, а енергію тратить на виробництво статевих продуктів. Тому дорослі лящі набагато жирніші. А кольором темніші, спочатку темно-сірі, потім починають коричневіти і в кінці наливаються суцільною бронзою, від осілого донного життя.

Густера, рисунокСинець

Густера мабуть найближчий родич ляща. Скільки я себе знаю, стільки цю рибу і путають з героєм нашої статті 🙂
Звичайно, що в дорослій формі ляща вже ні з чим не переплутаєш, а от коли він мілкий, то схожість з гестерою суттєва. Найлегше відрізнити останню по більшій кількості глоткових зубів, який не 5 а 7 з кожної сторони і мало того, вони розміщені аж в два ряди. Та хто хоче порпатись глибоко в пащі рибини? 😉 Густера має помітно крупнішу луску, особливо в районі спини, та у неї червоніші плавники.
Виростає вона до ваги грам в 400, рідко яка досягає більшої. Хоча трапляються екземпляри більше кілограма.
Прикольним є те, що густера веде точно такий же спосіб життя як і лящ, клює на ті ж насадки і стає на ту ж прикормку. От лише лящ краще ловиться вночі. Ось яскравий представник густери, якого я спіймав в цьому році на річці. Ну як її можна спутати з фанерою? 🙂

Синець, рисунокСинець

Синець близький родич ляща.
На відміну від останнього має довжелезний анальний плавник. Тіло його ще більше стиснуте по боках, що хвостова частина аж просвітлюється на сонці. Свою назву ця риба отримала через те, що має синювате забарвлення. Звичайно, що колір змінюється залежно від місцевості, але синець завжди більш темний зя ляща.
Ростуть вони не такими великими, максимальна вага для нашої місцевості грам 400, хоча можуть доростати і до кілограма. Тримаються глибоких місць з течією, харчуються так само як і лящі. Ось непогане відео про зимову ловлю синця.
По смаковим якостям синець не поступається лящу таких же розмірів. Поширений він в басейнах всіх крупних рік, я й особисто ловив його в Стиру. Але звичайно, що ця риба малочислена і попадається рідко.

Клепець, рисунокКлепець

Клепець, або Білоглазка.
Дуже схожий на синця, але має набагато більші очі та тупіший рот. Набагато витягнутіший за ляща. Тримається дуже глибоких місць з помітною течією. Попадається в наших краях дуже рідко, як і синець. Ось наприклад тема, де я не міг оприділити, що ж за родича ляща було піймано на нашій річці Стир.
Взагалі не водиться в Франції, Іспанії та Англії.

Фотографія ЛящаОсобливості біології та наукове значення: Лящ дуже полохлива і обережна риба. Якщо ви будете шуміти на березі, чи ще гірше, плюхнете чимось по воді — риби тут більше не буде. Він завжди тримається глибоких місяць з твердим глиняним чи хрящуватим дном. Ніколи він не буде сидіти у глибокому мулі чи у заростях водоростей. До самого берегу підходити може лише під час нересту і після зимового пробудження. Так що ловити його поплавком можна лише на вудки довші 5 метрів. Сучасний лящ все далі просувається на схід та захід від своїх традиційних місць проживання. Ще 30 років тому крайньою границею його ареалу були Уральскі гори, а тепер він зустрічається і в річці Обь. На заході Європи він присутній навіть в Ірландії, а от в Іспанії ляща немає, пічалька.

Лящ чутливий до кисневого режиму водойми і перепадів тиску. При низькому вмісті кисню не виживає.

Ще один неприємний момент: до лящів, особливо до тих, що живуть в водоймах зі сталою водою, постійно чіпляються різні паразити. Тому часто можна зустріти ляща, який плаває біля поверхні і з води стирчить спина — це остання стадія хвороби лигульоз. Лигульоз, від якого найчастіше страждає лящ – це великий стьожковий черв. Але тут риба є останнім хазяїном паразиту і для людини вона є нешкідливою. Паразит проживає у черевній порожнині риби і викликає атрофію внутрішніх органів. І в першу чергу безпліддя. Уражена риба скупчується на мілководді, в прибережній зоні, де їй легше добувати їжу. Тримається в поверхневому шарі води. Плаває на боці або черевцем догори. Легко піддається вилову. У місцях, де скупчується хвора риба, з’являються чайки і поїдають її. Заражені риби виснажені, черевце у них роздуте. Якщо рибалка упіймав рибу, заражену лігулою, то викидати її у воду ні в якому разі не можна. Треба розрізати їй черевце, вийняти нутрощі, лігула вийметься разом з ними. Нутрощі треба закопати або викинути в місця, недоступні для птахів. Рибу, звільнену від лігули, можна споживати без обмежень.

Рисунок лящаМісця проживання: особисто я для себе відмітив, що на річках потрібно однозначно шукати місця де поглибше, а дно потвердіше. Дуже добре підходять бровки зі значним перепадом глибини, особливо, якщо там є колонії дрейсени. Особливо часто ловлять лящів на поворотах річки, бо саме там є намиті круті береги з глибиною. Через свою специфічну форму тіла, лящ завжди шукає такі глибокі місця з повільною течією. І через свою лякливість він завжди обирає важко доступні місця, в яких йому добре ховатися, кормитися і взагалі жити. Тому може бути така ситуація, що впродовж сотень метрів на річці ви не зустрінете жодного ляща, а в специфічних місцях його концентрація буде великою. Загалом лящі не люблять рівне піщане дно, в таких місцях можна зустріти лише підлящиків, або ж дорослих особин вночі, коли вони виходять у пошуках їжі.
В озерах варто спробувати пошукати теж тверде дно на великій глибині, подалі від берегу. Бо крупний лящ ніколи близько до рибалки не підпливе.
У місцях з водоростями ляща не буде.
Якщо лящів не турбувати, то вони будуть триматись одного й того ж місця проживання цілі роки. Вони не люблять мандрувати по річці в пошуках їжі на значні відстані, завжди шукають чим перекусити прямо поряд зі своєю улюбленою ямою. Виключення можуть бути лише під час нересту риби, коли риби йдуть у верхів’я річок на нерест. Після цього лящі можуть затриматись у верхів’ї на деяких час і починають скочуватись вниз по течії (якщо немає плотин). Це природня сезонна міграція риби.

Рисунок лящаСпосіб життя та загальна інформація: це в’яла і надзвичайно лінива риба. Її рухи тяжкі й помалі.. Робити все лящу все важко, особливо дорослому. Рухається в пошуках якоїсь поживи він мало. А взагалі ці риби дуже полюбляють в величезні зграї, цілі стада. Особливо на величезних ріках. Де за кожним здоровим повороти, глибоким крутояром концентруються десятки сотні риб.
Як я вже написав вище, лящ полюбляє глибокі, але теплі ділянки водойми з повільною течією. Особливо увагу слід звернути на місця біля ям, де ярко виражені аномалії у русі води: завихрення, призупинка води і особливо зворотні течії. Там 100% буде лящ!
Під час нересту покриваються мілкими бугорками по спині й голові. Відкладають вони ікру в мілких заводях і на травянистих розливах рік. Сусід, в селі мого тестя розказував, що його батько років 40 тому на одній з заплав річки Стир повесні побачив це грандіозне дійство — нерест ляща. Воно відбувалось в одній із заплав. Здоровенна риба виробляла щось неймовірне, плескалась по воді з величезними звуками ударів, вода вся кипіла просто. Він обережно перекрив її сіткою і дочекався кінця. Набрав риби на рік вперед, скільки зміг зберегти, всю іншу випустив. Бракоша :С
Варто зазначити, що на лящ добре ловиться і взимку, варто лише найти його стоянки і добре прикормити.
На наступних відео можна поспостерігати як саме веде ця гарна риба під водою. Зверніть увагу, в які зграї збираються лящі, і подумайте наступного разу скільки пригорошнів прикормки кидати 🙂

Тіло ляща сильно вкрите слизом, мабуть то такий природній захист від паразитів через особливий малорухливий спосіб життя. Коли ця риба рискає поряд з вашим гачком, то залишає той слиз на лесі вудочки, чим себе і видає. А лящ, що клюнув на гачок, обов’язково рясно забруднює цим слизом весь повідок. Витирати потрібно завжди, бо інші риби бачать снасть і клювати не будуть.

Common breamХарчування: лящі їдять водяні рослини, молоді солодкі корені, різноманітних прісноводних молюсків та личинок. Логічно припустити, що доволі крупні особини переходять цілком на харчування тваринною їжею.
Цікавим є те, як саме лящі добувають корм. Вони нахиляються носом вниз до самого мулу. Роблять там водоворот — всколихуть всю тіну. З дна піднімається хмара муті з поживними речовинами (наприклад мотилем чи хробачками). Тоді лящ і хапає ці ніштяки ротом, витягуючи його як хобот (чи пилосмок) і потім переходить у звичайне для себе горизонтальне положення. Саме тому найчастіше лящ викладує поплавок на поверхню. Це класична покльовка ляща, про яку і пишуть в книгах.
На початку літа з вилетом метелиці (в нас її називають падьонка) лящ напихає нею всі свої тельбухи і не ловиться взагалі ні на яку іншу насадку впродовж доволі тривалого часу.
Також люблять поласувати лящі линючими раками. Сабанєєв пише, що це їхня улюблена їжа взагалі. Сучасні фідермени радять знайти на річці полосу колонії двустворчастих молюсків — дрейсену. Саме там і пасеться лящ ласуючи ними. Також загальновідомо, що вночі ця риба підходить дуже близько до берегів на мілководдя в пошуках харчу: хробаків, личинок комах, ікри та ін.
І про час харчування: підлящика можна піймати в будь який час доби, але великого ляща лише вночі та вдосвіта.

ЛящПрикормка: не можу собі відмовити у задоволені процитувати Сабанєєва Л.П.:
“Привада для лещей едва ли не более необходима, чем для всех других рыб, не исключая и сазанов. Не прикормив предварительно леща, можно поймать его только в самый жор, вскоре после нереста, да и то ночью, когда он бродит всюду; в остальное же время поимка будет чистой случайностью. В большинстве случаев рыболовы устраивают приваду там, где лещи имеют свою постоянную резиденцию, только, если это место представляет слишком большие неудобства для ловли, можно бросать прикормку несколько поодаль; но надо всегда иметь в виду, что чем дальше она от ямы или омута, тем менее шансов на постоянный клев, потому что речной лещ далеко не каждый день выходит на жировку. Правила устройства привады почти те же, как и для сазана; она бросается на 3-4 дня и более, прежде чем начать ловлю; полезно устраивать несколько привад и менять время бросания прикормки и ловли; наконец, никогда не следует бросать очень много и очень вкусного корма. Не надо забывать, что нет никакого расчета закармливать рыбу. Поэтому количество прикормки должно быть возможно умеренное и качество ее ниже качества насадки, т. е. приманки на крючке. Привада бывает весьма различна, так как лещ, можно сказать, всеяден и крайне прожорлив, но рациональнее всего прикармливать его пареным овсом, ячменем и рожью с небольшим количеством пареного же гороха и пшеницы. Некоторые делают приваду из одного гороха или из черного и белого хлеба, разной каши (гречневой. пшенной, полбенной), но эти прикормки имеют то важное неудобство, что лещи скоро наедаются и уходят, иногда не отведавши насадки. Большей частью приваду приходится разбрасывать, но на течении иногда полезно бывает опускать ее в мешке из рединки, марли или в особом жестяном снаряде, тоже на известном расстоянии от берега или лодки, там, где будут лежать насадки.”
“Весьма важно не забывать основного правила — прикормка должна быть свежая, отнюдь не прокисшая и даже, по возможности, теплая, так как она пахучее. Часть прикормки бросается как можно дальше, радиусами, при помощи черпачка. Количество ее может быть от 5 до 10 пригоршней, смотря по клеву и месту. Ловить надо в те часы, в которые бросалась прикормка, и перед началом ужения бросать горсть другую, также перед уходом; закармливать рыбу во время лова и зря бросать зерно не следует. Местами лещей приваживают главным образом горохом, который очень любят даже мелкие подлещики, но по известным причинам лучше употреблять его, как и русские бобы, в качестве примеси к зерну или как насадку. Черви и опарыши тоже составляют слишком большое лакомство, да и трудно достаются, чтобы служить постоянно главной прикормкой.”


Лящ дивиться на тебеЗолоте правило в прикормлюванні ляща: ви його ніколи не перекормите. Якщо вже зграя лящів стала на прикормку, то вони працюють там як пилосмоки, повністю вичищаючи місце. Прикормлювати ляща дуже легко і не це не потребує якихось хитрощів і викрутасів, як приміром коли об’єктом лову є дівка карась.
В наших краях обов’язковою складовою при ловлі ляща в будь-яких сумішах є смажене соняшникове насіння.
Коли робите прикормочні шари, робіть їх побільшими, з апельсин. І щоб прикормка дісталась саме лящу, не зайвим буде додати в якості тяжкого елементу глину, чи просто землі з кромки водойми. Кромкою я називаю лінію, не вода закінчується і починається твердий берег. Там консистенція землі саме така, як треба: не занадто суха і ще зовсім не рідка.
Доволі розповсюджений і простий рецепт базової суміші такий: варений горох пропускаємо через м’ясорубку і змішуємо з смаженими зернятами соняшника. Все! Далі додаєте складові в залежності від переваг в смаку лящів конкретної місцевості. Наприклад на нетішенському водосховищі популярною складовою з варене пшоно, а от на річці Стир — парена пшениця. Також лящ любить запах фенхелю. Дуже хотілось би дізнатись, чим прикормлюють на Горині, бо я ще такого досвіду з лову ляща не маю. Пишіть в коменти, буду радий дізнатись 🙂
Наступне відео є надзвичайно популярним серед фідерменів. Хлопці, які його робили потратили багато часу і зусиль, щоб отримати таку класну картинку. Навіть не розуміючи про що саме там говорять, можна отримати задоволення він споглядання на те, як харчується лящ. UPD: ось субтитри.

ЛящАроматизатори та атрактанти: добре працюють запахи гороху, ванілі. На нашому Басівкутському озері дуже дієвим є какао.
Тут теж працює класичний підхід: чим холодніша вода, тим менш пахучою має бути прикормка. Тому, наприклад, взимку найчастіше прикормлюють лунки лише чистими панірувальними сухарями.

ЛящНаживка:

    • Хробак. Найкраща і найпопулярніша у нас насадка. Перевагу слід надати гнойовим хробакам, це такі живчики темно червоного кольору з жовтими кільцями. Мають сильний оригінальний запах. Малі сірі земляні черви також придатні, але вони є значно гіршими за гнойових, адже погано тримаються на гачку і швидко гинуть. Можна юзати і виповзків (росяників), але в більшості випадків мабуть лише вночі. Клювання на них будуть рідкими, але і риба буде побільша.
      Якщо рибалите з використання гнойових хробаків, то не садіть їх по одному на гачок, чіпляти потрібно відразу декілька штук. Насаджувати краще пробиваючи їх лише в одному-двух місцях, щоб зробити таке собі гроно, що постійно шевелиться.
      І я не перестану повторювати, що які б ви хробаки не застосовували, то спочатку вкрай бажано очистисти їх. Наприклад витримати добу чи більше в просторій коробці з мохом. Результат обов’язково виправдає підготовчі дії: черви будуть свіженькими, живенькими і чистенькими. Ням-ням :]
    • Линючий рак – як вже писалось вище, то за Сабанєєвом то найкраща насадка з усіх можливих. Нажаль я її ніколи не застосовував, можливо на пенсії коли буду мати достатньо часу, то виправлю це і допишу в цьому місці інформацію про дану насадку 🙂
    • воно дивиться на тебеГорох — простий український (продається на базарі) засушений, а потім зварений. Головне, щоб був поморщений, з цільною шкіркою. При варінні гороху жодних діпів чи атрактантів додавати не потрібно! Горох сам має оригінальний аромат, який прекрасно приманює голодну рибу.
      1. Замочуємо горох на 8-12 годин, якщо горох нового врожаю, то вистачає 8 годин, якщо дворічний – мінімум 12 годин;
      2. Ставимо цю ж воду на вогонь. Доводимо до кипіння, після чого варимо (новий врожай 10-15 хвилин, старий – 25-35 хвилин);
      3. Даємо відстоятись при закритій кришці 6-8 годин.

      Все, прикормка готова. На наживку зазвичай потрібно вибирати з відра великі горошини. А ще краще мати насадочний горох – чим більші горошини ви зможете роздобути, тим краще.

Зграя ляща

  • Метелиця чи падьонка – прекрасна наживка для ляща, але вона діє лише місцями і в доволі короткий проміжок часу 🙁 В наших краях виліт цієї дивної істоти з води відбувається якраз на моє день народження — 9 червня, плюс мінус два дні. В цей час запопадливі рибалки бігають з сачками біля річок і ловлять падьонку собі впрок. Потім заморожують вдома в морозильних камерах. Я пробував рибалити на таку морожену насадку — клювали підлящики справно. Зверніть увагу на одну з перший картинок вкінці даної статті: там буде п’ятимкілограмовий велетень-лящ спійманий саме на метелицю біля міста Луцьк;
  • Пшениця – потрібно розпарювати до моменту, коли почне тріскатись. Моя улюблена насадка для ляща, працює на річці Стир безвідмовно! 90% крупних лящів які мені вдалось спіймати до цього часу спокусились саме на пшеницю;
  • Мастирка – як не дивно, але чудова насадка. На нашому озері Басів Кут чудово працює. Мій рецепт(вважаю його класичним) можна знайти прямо тут на сайті;
  • Мотиль хороша наживка для ляща, беззаперечний вибір №1 взимку. Наживляти треба, звичайно, декілька штук. При ловлі на мотиль його ж потрібно додавати і в прикормку, найкраще так застосовувати личинки звичайного комара, а не довгунця. Такий мотиль називають прикормочним і він значно мілкіший за насадочний.
  • Опариш. Ще одна чудова насадка, яка в наш час стала легкодоступною для будь якого рибалки. Уявіть собі лишень часи, коли опариша потрібно було добувати в злачних місцях з неприємним запахом. Бррр!! Ще одне: ніколи, ніколи не натагуйте опаришів на гачок як панчоху, це зовсім невірно. Варто лише злегка зачепити гачком личинку під шкірку. І слідкувати за тим, щоб ті личинки на гачку завжди були живими і шевелилися.

Лящ у воді незадоволенно диситься на тебеВиважування та поведінка на гачку: дуже цікава тема для дослідження. Спочатку я напишу про свій власний досвід. Коли я рибалив на холодному каналі ХАЕС то мені попадались лящі. Так ось, тягнути що двухсотграмового підлящика, що кілограмового ляща було абсолютно однаково. Риба легко йшла в товщі води до берегу, а от вже під самим берегом впиралась носом і не зрушувала з місця, доводилось хитрувати і якось розкачувати їх. Можливо це такі особливості ловлі на каналі, де береги дуже й дуже круті. Ось наприклад на річці все з точністю до навпаки: спочатку лящ щосили впирається і намагається дременути до форватеру, але як тільки даєш йому ковтнути повітря — все, діло в шляпі. Рибина лягає на поверхню боком і послушно тягнеться до бережку. На озері головне так само, дати лящику повітрячка. Підсачувати дуже просто і легко, лящ дуже рідко брикається після того, як вже волочіться фанерою по поверхні води.
Загалом, лящ виважується так: після підсічки відчувається якийсь зацеп, який тупо стоїть на місці. Потім лящука шаленії від болю і зі всієї сили впирається в сторони. Це триває пару секунд. Потім риба починає ходити кругами поки не впливає на поверхну. Там лящ лягає на бік і покірно підсачується не роблячи взагалі нічого.

Методи і снасті лову:

Фідер

Мої особисті правила, якими я керуюсь ловлячи ляща на фідер:

  • знайти правильне місце з перепадом глибин;
  • вибрати потрібно пору року: найкраще це період після і під час жнив та пізнє літо;
  • гарно, не жаліючи привадити місце, і як мінімум хоча б прикормити. Як я вже писав вище, ляща перекормити майже не можливо. І якщо в цей час він активно харчується, то прикормивши місце потрібною прикормкою ви гарантовано будете мати кльов;
  • вгадати наживку: традиційно це хробак, опариш, чи мотиль. Ну і їхні комбінації;
  • я б ще рекомендував не робити ставку лише на одну місце, але й мати зпасний аеродром: прикормити наприклад і ближню і дальню бровку, на озері обрати два-три перспективних місця;
  • вести себе все-одно тихо, не зважаючи на фідерну ловлю;
  • розраховувати на велику рибу лише в ранішні часи.

Ну і крім цього існує ще зовсім окрема фідерна нічна ловля. Дуже цікаво і зі своїми особливостями! Дуже всім рекомендую спробувати, ні на що не схоже. Правила всі ті ж самі, хіба що треба бути готовим до нічних умов лову. Вже точно відмічено, що при повному місяці кльов хороший.
І, звісно, найтрадиційніший спосіб лову цієї риби то є звичайна донка.
Лящ у воді
Лящ у воді

Поплавцева вудка

Спіймати лящаТут я теж напишу лише про свій особистий досвід, а не буду копіювати статтю з журналу якогось там англійського відомого спортсмена.
З поплавцем я полюю на ляща на розлогих степах Демидівщини, де потужною стрічкою спокін-віків лине Стир. Найкраща насадка на ляща там, це беззаперечно проста варена пшениця. Прикормлюють там теж простою вареною пшеницею. Але клюнути лящ також може і на горох і на хробака. На горох лише крупний екземпляр, тому покльовки занадто рідкі. Тому я більше надаю перевагу пшениці.
Головне тут, це вірно вибрати місце з атипічним характером дна. Наприклад раптовий крутояр, зміна форватеру чи ще якась п’ятиметрова яма. Я приходжу на місце задовго до сходу сонця, гарна і сповна прикормлюю його. Потім ховаючись за кущами закидаю доволі таки тяжкого поплавця, роблю так, щоб насадка обов’язково лежала на дні. Поплавець — велика гусяча пір’їна продіта через корок від вина. Тягарець грам на 8. Покльовки у мене трохи не такі, як пишуть класичні книги про риболовлю. Дуже рідко я коли бачив викладання поплавця(але вони були), зазвичай поплавець тягне ударчиками на глибину ріки. Тягне стрімко та дуже впевнено, але якщо проквапитись з підсічкою — пиши-пропало, ляща буде втрачено.
Є ще одна важлива штука: сонце. Лящ дуже обережна риба, і якщо побачити тінь від рибалки у воді — втіче. Тому слідкуйте за сонцем, воно має бути збоку, спереду, але ніколи позаду вас.
Після кожного ляща обов’язково витирайте слиз з леси! Бо клювати не буде.

Літня мормишка

в процесі розробки

Галерея

спочатку тут за традицією будуть мої фотки(які я буду оновлювати в майбутньому), потім моїх друзів/знайомих, а вже потім нереальні трофеї зі всього світ. Приємного перегляду 🙂

лящ село Лисин, лящ фідером на опариш
лящтам же, вудкою на пшеницю
лящфідер
лящвудка на річці, пшениця
лящлящ на пшеницю
лящрічка Горинь, горох
лящНетішин, опариш
лящБасів Кут, пучок опаришів
лящБасів Кут, два рази проколений хробак
лящЩе один лящ зловлений мною вудкою на Стиру
лящРічка Стир, вудка, пшениця
лящна метелицю, річка Стир
лящрічка Стир, біля села Рокині, падьонка, 5.18 кг, 3.1 кг
лящШепель, Волинь. Змагання зі спінінгу з човна. Незалікова риба у той день
лящ2.85 кг. Дністер, Бакота.
Джерела в Інтернеті:
Чудовий сайт, потребує знання бусурманської мови
Лящ, як біологічний вид

один з непоганих фільмів про ловлю лящів на річці

рекордний лящ взятий на річці Стир

Галерея рекордних лящів. Там і інші велетні є
Про ловлю ляща на озері
Леонід Павлович Сабанєєв
Невірна розкладка: Kzo Kto hb,fkrf

Спасибі, що прочитали 🙂 буду вдячним за коментарі, зауваження і доповнення. І взагалі, я маю мрію, що колись я напишу по статті на кожну нашу риби. З допомогою читачів нашого сайту 😉
я маю мрію
ThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumb

Коментарі