Веслоніс

Риба належить до осетроподібних. Тіло голе або вкрите дуже дрібними, розрізненими шипиками. Жучок немає. Рило сильно видовжене і складає  1/4 — 1/3 всієї довжини риби, на його нижній стороні два дуже коротких вусики. На щелепах дрібні зуби. За типом живлення — планктонофаг (харчується лише найдрібнішими ракоподібними) тому плаває з відкритим ротом. 

Здоровенний ніс (або рострум) містить рецептори, які можуть виявити слабкі електричні поля, і багато вчених вірить, що цей орган слугує для того, щоб привести веслоніса до планктону.

Батьківщина — річка Міссісіпі та Міссурі в Америці. Також водиться інший вид веслоносів й в Китаї.

Довжина дорослої особини складає 5—7 м, але зазвичай до 2 м. Веслоноси дуже чуттєві до погіршення екології. Через будівництво на великих річках дамб значно скоротилась популіція в Америці.

Веслоніс являється об'єктом аквакультури. Його запускають в приватні водойми.

Планктоноїдний веслоніс спокійно уживається в загальних водоймах з іншими рибами: коропом, товстолобом і білим амуром. При цьому має ті ж цінні смакові якості, що й інші осетрові. Енергетична цінність його м'яса близька з м'ясом білуги, делікатесна чорна ікра ні в чому не поступається власне осетровій. А відсутність дрібних кісток і луски, а також високий (понад 60%), вихід м'яса і зручність у переробці дозволяє вважати веслоноса однією з найцінніших прісноводних риб.

Як спіймати веслоноса? Оскільки ця риба харчується лише фільтруючи воду в пошуках планктону, то єдиний спосіб вийняти цю рибу з води - це випадково забагрити великим гачком. Ну, або сітка.