Рибець

Надзвичайно сильна риба, що живе в річках. Відрізнити дуде просто по унікальному формі ротового апарата. 

Один з найцінніших видів родини коропових. У пониззях річок, які впадають у Чорне та Азовське моря, він веде напівпрохідний спосіб життя. У водосховищах і деяких річках, переважно у їхніх верхніх течіях, наприклад у Дністрі та Дніпрі й деяких притоках, є звичайною рибою. Здійснює невеликі за тривалістю й відстанню переміщення до місць розмноження, нагулу та зимівлі.
За формою тіла та деякими зовнішніми ознаками риба нагадує ляща. Відрізняється від нього коротшим анальним плавцем, нижнім ротом, м'ясистим рилом і наявністю кіля за спинним плавцем, вкритого зігнутими лусками.

Рибець поширений у басейнах Балтійського, Чорного, Азовського та Каспійського морів. До недавнього часу вважалось, що в басейні Балтійського моря він представлений окремим підвидом, а в Азово-Чорноморському — ще меншою систематичною категорією — расою. Одночасно проведені різноманітні дослідження груп рибця з річок зазначених басейнів показали, що в них живуть представники одного підвиду.

В Україні найкраще досліджено рибця, що живе в Дніпрі. Для нересту заходить у річку переважно навесні, хоч деяка частина риб переміщується сюди ще восени. З Дніпровсько-Бузького лиману починає заходити при температурі води +2...+3 °С, проте, найінтенсивніше переміщення спостерігається, коли температура води досягає +2... + 10 °С. Це буває в середині травня. Співвідношення самців і самок у нерестовому табуні приблизно однакове, хоч починають і закінчують нерестову міграцію самці.

У пониззі Дніпра обирає для нересту місця, де швидкість течії становить 0,7—1,2 м/с, а дно вкрите різним камінням (черепашками), на якому немає мулу і водоростей. Завдяки цьому відкладена ікра інтенсивно омивається водою і добре постачається киснем. Нерест розпочинається при температурі води +12... +13 °С, але найактивніший він при температурі води +16... + 20 °С.

Перед нерестом і особливо під час нього в самців і в самок з'являється шлюбне вбрання. Боки і спина стають темно-сірими, іноді аж чорними, черево — сріблястим, а грудні, черевні та анальний плавці — оранжевими. У самців на головах з'являються дрібні, білуваті горбики, які після нересту зникають.

Відкладанню ікри передує так звана шлюбна гра. Табуни, до яких входять самка і чотири-п'ять самців, плавають по нерестовищу, де самка обирає місце для нересту. Обравши місце, вона, повільно рухаючись проти течії, випускає ікру, а самці, що знаходяться поруч, поливають ікру молочком. Після цього самки залишають нерестовище до відкладання наступної порції ікри, тобто на півтора чи майже два тижні. Найчастіше нерест відбувається в ранкові та передвечірні години, вночі він повністю припиняється. Ікра течією заноситься в щілини між каменями, там вона прилипає до них. Під час відкладання ікри біля нерестовищ збираються табуни верховодки, густери, краснопірки. Вони поїдають ікру, яка зноситься течією чи затримується на поверхні субстрату. Ікру в щілинах між каменями ці риби не займають.

Цікаво, що найбільша плодючість самок (175,5 тис. ікринок) перевищує найменшу (13,8 тис. ікринок) більш як у 12 разів. У зростанні плодючості помічається більший зв'язок між кількістю ікринок і масою самок, ніж з довжиною їх тіла. Із збільшенням плодючості в п'ять разів довжина тіла збільшується майже в півтора рази, а маса — в чотири з половиною рази. У риб трирічного віку виявлено 26 тис. ікринок, в семирічного — 175,5 тис. Отже, з віком плодючість самок збільшується.

Тривалість зародкового життя, тобто від запліднення до початку самостійного активного живлення, при температурі води +14... + 16 °С становить 14 діб, при температурі +20...+23 °С — вісім-дев'ять діб.
При цьому зародок в оболонці ікринки розвивається в першому випадку за чотири-п'ять діб, у другому — за дві-три доби. Зародки малорухливі. Залишивши оболонку ікринки, вони намагаються заховатися на дні під камінням. Через чотири-п'ять днів зародки стають рухливішими, а на восьмий-дев'ятий день переходять жити в товщу води. Через два тижні в них розсмоктуються жовткові міхури, з'являється рот. Коли їх довжина досягне 7,5—10 мм, вони починають споживати рослинні й малорухливі тваринні організми. Згодом личинки перетворюються на мальків, які утворюють табуни з іншими рибами й переходять на ділянки із сповільненою течією. Тут вони посилено живляться прибережними організмами, поступово спускаючись до гирла річки, проте в місцях із сповільненою течією можуть затримуватись іноді до року. Нагулюючись у лимані, рибець споживає різних ракоподібних, черв'яків, молюсків.

Найшвидше риба росте в перші три роки життя, коли річні прирости тіла досягають 7—8 см. На четвертому році приріст становить більш як 3 см, а в наступні роки — не більш як 2 см. Так, у трирічному віці довжина тіла становить 20—23 см, у шестирічному — понад 30—31 см при масі, трохи більшій за 550 г.

За період нагулу жирність рибця збільшується майже в п'ять разів. Тому його виловлюють переважно під час переднерестової міграції. Збільшенню чисельності цього виду риб сприяють охорона природних нерестовищ, створення нормальних умов для нересту плідників та інкубації ікри, штучне риборозведення.

Подібний на підуста, зовнішня різниця в кольорі плавників - у підуста яскраво червоні, у рибця -жовто-оранжеві і в формі ротового отвору у підуста , у рибця, анальний плавник підуста короткий (приблизно як у карася) у рибця довгий (як у ляща). Ловиться в основному донними снастями, часом попадається спінінгістам.

Варто відмітити, що нерестове забарвлення самців надзвичайно яскраве. Плавники стають червоні, тіло червоніє, з'являються поздовжні полоси синюватого відливу, синіють губи (звідки інша назва), ну і як у всіх коропових - біла висипка на морд

Тримається поблизу перекатів на досить швидкій течії, обожнює опариш і ручійника. В р.Стрий непогано клює на плавлений сир (типу "Дружба"). Як прикормку варто використовувати кулі з глини з закатаними кусками хробаків та опариша. Також цей вид чисельний у верхній течії Дністра з притоками та Прута.