Підуст

Підуст звичайний (Chondrostoma nasus) - типова річкова риба родини коропових, яка зустрічається в озерах надзвичайно рідко. Поширений вид в європейських річках від Піренеїв і Альп на північ до Вісли та на схід до Дніпра. В Україні зустрічається майже в усіх добре проточних водоймах від пониззя Дунаю і річок Закарпаття до басейну Дніпра включно. Цікаво,що на території нашої держави підуст звичайний утворює самостійний підвид — підуст дніпровський (Chondrostoma nasus nasus natio borysthenicum Berg), який відрізняється від типового представника цього виду формою роту та декількома іншими анатомічними ознаками. Рибка підуст віддає перевагу ділянкам річок з повільною течією з чистою проточною водою та твердим дном.

 

Л.П. Сабанеев у своїх працях писав про поведінку підуста так: “Притому він, подібно піскареві і миню, здебільшого ходить по самому дну, торкаючись його черевом. Виходить на поверхню, майже так само часто, як язь і ялець. Підуст дуже рідко тримається на піщаному дні, а частіше зустрічається там, де є великий камінь та не уникає також глинистого дна, особливо якщо воно тверде і йде уступами, взагалі нерівно. Нерівність дна становить одне з головних умов присутності підуста, чому й утрудняє його ловлю вудкою.”

 

Підуст - порівняно велика й численна риба. Це зумовлене достатньо раннім нерестом та невибагливістю у харчуванні. Проте підуст досить чутливий до стану води, ймовірно тому, що подібно піскареві він не йде з перекату, за яким йде будь-яка отрута, розчинена у воді, наприклад, при викидах прирічкових фабрик і заводів, а ховається за камінням. Тому досить часто у таких забруднених водах можна зустріти, разом з мертвим піскарем, який пливе по річці, дуже багато напівмертвого і сонного підуста, що дістається у видобуток шулікам і воронам. Сама назва цієї риби пов’язана із виглядом її губ, застаріла назва яких “уста”: верхня губа у них недорозвинена, через що рот знаходиться в нижній частині рила, а саме рильце утворює щось на кшталт хрящуватого носа. Важливо пам'ятати, що крім підуста ви зможете почути ще такі назви цієї рибки, як ножикованя, подуства, мантянка, яловник, іглиця та скобляр. Довжина її тіла сягає до 45 см і маси - 1,2 кг, рідше трапляються екземпляти вагаю до 2 кілограм. Проте звичайно він буває значно меншого розміру - близько 400 г вагою і 30 см завдовжки. Тривалість її життя - до 10 років. Тіло підуста видовжене, низьке, дещо стиснуте з боків та вкрите досить дрібною лускою. Спина - темно-сірого кольору з буруватим або зеленим відтінком, боки – сірувато-сріблясті. Плавці мають різне забарвлення: спинний і хвостовий – сірувато-сріблясті, інші – жовтого або червонуватого кольору. Під час розмноження забарвлення тіла стає яскравішим, а в самців на голові, передній частині тулубу та грудних плавцях з’являються білі рогові горбки, що свідчить про період нересту.

 

 

Самки стають статевозрілими на 3-4, самці - на 4-5 році життя, коли виростають до 20 см і набирають маси близько 250 г. Самка відкладає від 50 до 100 тисяч ікринок діаметром до 2 мм кожна, проте кількість відкладеної ікри залежить від віку і розмірів самки. Розмножуються, збираючись у великі зграї, з середини квітня, при температурі води 7-8°C, масово у травні, при 10-13°C і закінчується період розмноження в кінці травня – на початку червня при 16-20°C.

Цікаво, що одна з народних назв риби - скобляр, мабуть походить від того, що дорослі особини переважно харчуються водоростями, які збирають з підводного каміння, ніби зішкрабуючи їх.

 

Щодо основного корму (зелені водорості, якими обростають підводні предмети) підуст не має конкурентів і завдяки цьому має можливість інтенсивно поновлювати власні запаси природним шляхом. Важливо, що підуст звичайний один із найбільш численних вид риб, що живуть у Дністрі та його карпатських притоках. Цікаво, що у промислових уловах 1961-1964 років він займав від 70 до 98% загального обсягу. Проте за кулінарними і смаковими якостями підуст посідає одне із останніх місць - він має достатньо велику кількість дрібних кісток та дещо специфічний присмак.