Карась золотий

Назва: англ. Crucian, що цікаво: в англійській мові слово Cricial означає “вирішальний”, “критичний”, “найважливіший”, правильна назва рідкісного золотого карася лат. Carassius carassius.

Карась золотий – природний абориген наших водойм, якого лишилось дуже й дуже мало. Як його просто відрізнити від срібного: золотий карась має круглішу форму тіла, хвостовий плавник не так сильно розділений навпіл як срібний, біля цього плавника на хвості є чорна пляма(особливо у молоді), у нього потужна товста спина, тичинок в жабрах меньше ніж в срібного(23–33 проти 39–50), очі в нього більше схожі на очі лина, він може вижити в геть поганий водоймах. Увага! Даний вид знаходиться в Червоній Книзі України, будь ласка не винищуйте його.
рекордних золотих карасів.

Особливості біології та наукове значення: Зазвичай в уловах рибалок переважають особини вагою до 120 грам. Великими вважають риби вагою в 500 грамів, якщо ж вага перевалює за кілограм сміло можете вважати таку рибу трофейною. Хоча науково відомо, що карась може досягти вагу і в 5 кілограмів(таких риб на Україні мабуть немає). Є одна особливість карасів: якщо в озері їх наплодиться величезна кількість і кормова база дуже обмежена – стають тугорослими і не виростають більшими долоньки, в такому розмірі стають статево зрілими, приводять таке ж потомство. Причому це можуть бути особини лише жіночої статі, ікринки яких стимулюють до розвитку сім’я інших риб, про що буде написано нижче.
Карась витривалий до кисневого режиму. Під час промерзання водойм і літнього висихання озер перебуває у мулі на глибині понад 0,5 м. Нереститься у травні–липні(найбільш інтеснивно у нашій місцевості в середині-кінці травня). Досягає статевої зрілості у віці 2–3 років, плодючість становить майже 115 тис. ікринок. Їх відкладають трьома-чотирма порціями при температурі води не нижче 18°С на рослинність, на глибині близько 0,5 м.

Місця проживання: Живе всюди, де є вода. Особливо полюбляє озера та ставки. Присутній у всіх річках, окрім верхів’ї гірських. Не цурається канав, меліоративних каналів і навіть болот. Виживає там, де інші риби гинуть. Де ловити карасів? В озерах їх потрібно шукати в мулистих та тінистих місцях, на границях відкритої води та водоростей. В річках любить затоки й плеса, особливо мулисті місця де є водорості та кувшинки. Карасів ловлять лише з дна.

Спосіб життя та загальна інформація: Ми свідомо не розділювали в цій секції карасів на золотих та срібних. Причини прості: ці риби дуже схожі між собою, а й золотого карася майже не залишилось, він попадається вкрай рідко :(. Якщо знаєте ще місця де є можливість поборотись зі справжніми українськими карасями – пишіть в коменти.

Карасі невибагливі, живуть всюди, їдять все підряд, розмножуються навіть без заплідення ікринок sic! Хто не вірить, читайте про гіногенез. Доречі, може хто не знав, золоті акваріумні рибки – це одна з форм карася :), так що казка про бабу й розбите корито приймає нове значення, карась – володар водяного царства 🙂
Вік карася можна визначити по кількості кілець на його лусці, прямо як на пеньку спиляного дерева. Росте ця риба вкрай помалу, потрібно не менше п’яти років, щоб карасі виросли до столового розміру. А трофейні кілограмові екземпляри мають десятирічний вік, отак-то.
Прикольна особливість карася ще в тому, що будучи пійманими очі у них починають жалібно дивитись вниз.
Є дуже цікаве пристосування у карасів: якщо ви витягнули з води крупного карася, а він своєю формою дуже круглий з височенною спиною – це означає, що у водоймі є хижаки, особливо щука. Карась знову ж таки адаптується під оточуюче середовище(прямо як Alien), якщо є хижак то наш герой починає швидко рости вверх, щоб його було важче зцапати.

Хочу написати, що карась – це риба майбутнього. Якщо станеться ядерна війна, глобальне похолодання (чи навпаки парниковий ефект і потепління), в нас вріжеться комета або Земля налетить на свою небесну вісь – все живе винищеться. Але в водоймах залишиться жити знаєте хто? Вірно, карась. Ця риба переживе всіх і вся, тому це риба майбутнього.

Харчування: карасі дуже особливий вид риб. По класиці жанру вони найбільш активно харчуються на ранкових та вечірніх зорях.
З власного досвіду можу підтвердити, що саме в цей час є шанс впіймати трофейні екземпляри. Але у більшості випадків карасі клюють тоді, коли їм щось перемикне в голові. Наприклад автор даної статті неодноразово був свідком, коли рівно о восьмій ранку у всіх рибалок на березі майже одночасно починали працювати фідери, також потрапляв на риболовлю, коли риба почала прокльовуватись після 10-ї.
В літературі пишуть, що ловити дану рибу вночі немає сенсу – заперечую, особисто бував саме на нічних рибалках карасів, причому вдень і зранку кльов був гіршим. Але на тій же водоймі на тому ж місці через декілька тижнів вночі не бачив жодного клювання!
Карасі дуже привередливі щодо харчування, в цьому плані на мою особисту думку – це є найзагадковіші риби нашого краю. Одного дня вони чудово ловляться на одну насадку, а іншого подавай їм щось інше. Мало того, таке переключення може статись продовж одного дня! На кожній окремій водоймі потрібно шукати свій “ключик”.
Харчуються вони здебільшого бентосними організмами, також зоопланктоном. А ще є одна особливість, по якій можна визначаити, що на водоймі стовідсотково є гарні карасі: унікальне чавкання в камишах – це карасі смокчуть солоденькі пАгони.

Прикормка: повинна містити в собі печиво, краще топлене молоко. Безумовний лідер в якості принади на карасі в народі – це макуха (расова москальска назва “жмых”) – відчавлені від олії залишки зернят соняшника, її як кидають просто розмоченою водою, так і цілими спресованими шматками, також запарюють. Ми з власного досвіду рекемендуємо в якості принади для карася додавати також кукурудзяну крупу та вівсянку(краще мелену). Звичайно в якості прикормки люди в більшості своїй використовують різноманітні каші(пшоняна, кукурудзяна, горохова, вівсяна і тому подібні), ми ж проти такого підходу. Прикормка має роздрадувати карасів, пробудити у них звірячих апетит! Мій рецепт прикормки

Ароматизатори та атрактанти: карась любить запах анісу, ванілі. Експерементально встановлено, що даній рибі більше подобаються солодкі принади. Якщо ви ловите на горох, то ніяких інших запахів використовувати не потрібно! Горох сам по собі несе унікальних запах, який риба любить і добре чує. В принаду ніколи не завадить додати трішки свіжої, нерафінованої, а краще чавленої десь в селі олії. Також карасі люблять запах часнику, його додають прямо в мастирку, або ж спочатку пальцями шуршать по зрізаному зубку часнику, а потім цими ж пальцями насаджують хробака. Ми також ловили карасів на просте тісто, в яке додавали трішки меду. До перловки чудово імпонує карвалол і кориця. Також говорять, що карасі люблять запах керосину та навіть змазки WD-40, нажаль з цими інгредієнтами ми ще не експерементували, пробуйте – напишете в коментарі результати 🙂

Наживка: Улюблена природня їжа це личинки різних комах та ніжні пагони рослин(як вже писалось вище). Рекомендовані насадки тваринного походження це:

• мотиль – личинка комара-довгунця. Ні в’якому разі не насаджуйте панчохою! Лише проколоти “голову”, і нехай вісить та скорочується на гачку;
• опариш – личинка м’ясної мухи. Теж ніколи не насаджуємо повністю, лише під голову. “Головою” називаємо чорну цятку на одному з кінчиків;
• хробаки. Гнойові черв’яки звичайно мають більшу перевагу над дощовими. Тут вже нарешті можна насаджувати панчохою, на весь гачок :).

Карасі також дуже люблять рослинні насадки на основі каш та круп:

• на першому місці тут безумовно є мастирка – націльнальна рибна принада, яка заслуговує на окремо на цілу статтю. Мабуть кожен знає, що це таке, але все-таки напишемо, що це повністю розварений горох в який замішується манка до консистенції пластиліну;
• манна бовтушка – серкет приготування простий як двері, але складний у виконанні. Щоб у вас вийшла гарна бовтянгка потрібно безперестанку калатати манку з водою не менше 10 хвилин, рекомендую всі 15. Тоді манка буде тянутись за палочкою сантиметрів 5;
• тісто й простий хліб. Одного разу був свідком, як сам та сусідні риболові тягали лише “п’ятачків” – карасиків до долоньки, наживка і хробак і мастирка і опариш. Тут один кмітливий рибалка пом’яв хліб і нацепив на гачок: через три хвилини в його садку б’єьться солідний лапоть! Також одного разу ми рибалили на платному ставку, і до обіду зловили до п’яти карасів, все було дуже сумно й неприємно, і тут моєму другу приходить в голову ідея ловити фідером на тісто. Яке ж було наше здивування коли карась “пішов”, до кінця дня ми набомбили по 5 кілограм риби;
• перловка, її краще запарювати в термосі, так, щоб посередині залишалась суха прожилочка. Ця насадка може принести прекрасні результати;
• консервована солодка кукурудза – ловляться карасі тільки крупнішого розміру;
• горох. Якщо вже карась і клює на варений горох, то теж тільки крупний;
• варена пшениця. Увага, зараз буде маленька хитрість: як спіймати великого карася? Краще коли пшениця схрещена з житом сорту третикале – це потрібно в тому випадку, коли у водоймі дуже багато карася розміром з палець і він зовсім не дає спокою, так от для того щоб виманити самих крупних особин я колись в селі ловив і кормив розпареним третікалом, на звичайну поплавочну вудочку – результат за ранок або вечір від 1-го до 3-ох карасів вагою від 700 до 900 грам.

Виважування та поведінка на гачку: дуже екстримальні. Потрібно неспішно втомити крупного карася і старатись не форсувати події, тому що губи в нього тонкі, і повідки він рве за милу душу. Після вдоху свіжого повітря можливе заспокоєння і покіра. Карасі до останнього боряться за свою свободу, намагаються завести снасті в корчі, сильно опираються виважуванню. Тому діставати їх з води одне задоволення :). Навіть перебуваючи в садку вони не зупиняються і шукають будь яку можливість вибратись звідти. Автор даного допису одного разу втратив весь улов, коли крупний карась зумів відкрити залізний садок з середини!

Джерела в Інтернеті:

Червона Книга України
Сергій Тимофійови Асаков
Не погана стаття на harp.valor.ua
Леонід Павлович Сабанєєв
Сайт, присвячений карасям, вимагає знання англійського

Невірна розкладка: rhfhcm hb,fkrf