Верховодка

Назва латиницею: Alburnus alburnus

Назва англ: Bleak

Назва народна: Верховодка, уклейка, верховодиця, синяк, плотиця, ловганя, уклея, вершанка, мулька, себель, чебанчік

Верховодка звичайна - дрібна риба родини коропових. Це наймасовіша риба українських водойм. Водиться у великих кількостях майже у всіх прісноводних водоймах.

Має пелагічне забарвлення - синювату або зеленувату спинку і сріблясті боки та черевце, властиве рибам, що живуть у товщі води. 

Довжина її тіла сягає 10 - 12, рідко - більше 17 см, вага - до 60 г. Тіло видовжене, стиснуте по боках, з черевним кілем. Голова маленька, з видовженою нижньою щелепою.

Поширена в річках басейнів Азовського, Балтійського, Чорного морів, річках північної частини Каспійського моря і західного узбережжя Білого моря.

Статевої зрілості ця риба досягає на 2-3 році життя, тривалість якого становить 7 - 9 років. Нереститься, починаючи з травня, до липня, в декілька етапів.

Веде денний спосіб життя, мешкаючи на глибині не більше півметра, а в теплу погоду біля самої поверхні. Живе переважно у водоймах з чистою водою та нормальним кисневим режимом. Збирається у зграї і тримається поблизу перекатів та ям з піщаним дном, а також біля дерев, що нависають над водою. Верховодка майже всеїдна. Харчується зоопланктоном, дрібними ракоподібними, комахами, живиться також ікрою та личинками риб.

Рибопромислового значення не має та наносить шкоду, знищуючи ікру інших видів риб. На деяких водоймах стада верховодки під час нересту ляща, сазана, плітки здатні знищити до 50-80% відкладеної ними ікри. Водночас вона являється цінною складовою меню прісноводних хижаків наших водойм, формуючи більшу частину раціону, зокрема, білизни і судака.
У гастрономії цю рибу використовують рідко, хоча в'ялена верховодка має чудові смакові якості. Також з неї роблять шпроти, а іноді смажать до стану чіпсів.

 

Коментарі