В-першу чергу хочу оголосити ВСІМ величезну подяку (хто відізвався ) за допомогу в спасінні водойми і підводної фауни Танкового Озера, а саме Олександру (Patik), Віктору (Vik), Олександру Черпаку, моєму товаришу Олександру (який приїхав хоч на 30хв, але одразу яро взявся допомагати), Кощуку Сергію - за дружну підтримку та особисту участь в середу разом з Віталієм Ковальським, і особливу подяку Миколі (Николай 33) і його товаришу Віктору які приїхали до нас з Зорі - хлопці ми разом всі зробили дуже велике діло, за що всім Вам дякую і низький уклін.
Ну а тепер по порядку.
Виїзд був запланований в 7.30 від льнокомбінатівського кільця.
В 7.30 я забераю першого учасника марафону "Спасіння Танкового озера - 2010" Віктора (він же Vik) живе зі мною по сусідству, і вирушаемо по Патіка. По дорозі до мене телефонує Микола (Николай 33) і говорить про те що, він виїжає до нас на допомогу зі своїм товаришем Віктором, і просить щоби ми їх дочекались, я його заспокоїв
, повідомивши йому, що я збираю в данний момент колег, і вони встигнуть спокійно доїхати на домовлене місце відправки на полігон. Забрали Патіка і вирушили по Олександра Черпака. Поки я всіх позбирав і ми приїхали на льнокомбінатівське кільце - то Микола (Николай 33) разом зі своїм другом Віктором чекали нас вже на своєму "бойовому танку 8O під маркою Volvo XC 90". Заправившись ранешньою кавою + коньячком ми всі разом вирушили в пункт призначення - Рівненський полігон, Танкове озеро. КПП - відкриття воріт і от ми на території полігону. Погода в цей день особливо втішати не хотіла - дув сильний вітер + періодично разом з снігом. По дорозі до озера зустрічаємо жигулика який трішки застряг в снігу і газель "хлібовозку". Із-за сильних заметів дороги вони змушені були відмовитися від проїзду по полігону, але МИ!!!! НІ!!!!! Я пропускаю вперед робінзона - розвідника Николая 33 на своєму танку
ХС90 для того щоб проклав нам шлях, і завдячуючи йому ми спокійно без особливих пригод доїхали до місця.
В 9.00 ми всі вийшли для того щоб попередньо оцінити ситуацію і заодно оцінити роботу нашого колеги Сергія Кощука + Віталія Ковальського які в середу вже різали ополонки на озері - хлопці СУПЕР!!!!!. Всі побрали свої робочі інструменти бури, пешні, кава, чай, коньячок ну і сальце
і ми вирушили до роботи.
Я підійшов до Николая33 щоб запитати як перші враження від озера - він відповів що СУПЕР!!!, і він запитав чи можна порибалити - відповідаю ЗВІСНО!!!! і ми показали йому перспективні місця де добре клює окунець. Його товариш Віктор тим часом підготував для Николая33 місце для риболовлі і трішки піздніше приєднався до нас.
Ми зразу визначили місця для прорубки ополонок і визначили кількість - 10 ополонок. Ополонки ми різали в основному по русловій частині озера так як там все таки невелика течія, і саме це буде сприяти розповсюдженню кисня під кригою, остання ополонка була прорубана практично вже в кінці озера (ближче до місця втоку води в озеро).
Лід виявився не дуже грубий по руслу - приблизно 25см, бо в місцях де небуло течії, то лід був порядка 35см.
Тактику ми обрали просту - росчищали місце під ополонку, робили розмітку(ополонки були квадратні), потім бурами просверлювали лід по куткам і потім між ними, і пешнею перебивали перегородки між лунками - ну виглядало це приблизно так:
За дві години ми прорубали 10 ополонок!!!!
Я зізвонився з командуючим і попросив допомоги в косінні очерету, до нас підійшли старший "надзіратель"
і двоє солдатів, ми пояснили їм що до чого видали інвентар "скотч" і вперед до діла.
Стомлені але задоволені, ми робимо кофе-брейк і пробуємо ловити потім рибку. Рибка спочатку клювала непагано, але потім кльов ставав все гірший і гірший, в принципі як і погода і в 15.00 ми прийняли рішення збиратися і їхати додому.
Дорога назад виявилася досить складною - за пів дня, із-зі сильного вітру зі снігом дуже сильно перемело дорогу, навіть бойовій машині ХС90 часом було складно прорватися через замети, я їхав слідом за нашим провідником, але сталося як то кажуть, ми застрягли - але не біда, справжня чоловіча дружня компанія ніколи не залишить в біді - мою машину штовхали 4 чоловіки + іноді я виходив знеї щоб відкинути сніг з під машини і коліс. 15хв боротьби з негодою і дорогою і ми звільнилися.
Ось такий нам видався "Марафон спасіння Танкового озера - 2010".
Пи.Си.
Ще раз дякую усім хто допомагав в спасінні Танкового озера і підводної фауни данного озера.