складові:
Сучасний столовий горох для варки навіть не потрібно замочувати, можна сміло відразу варити. Але можна й замочити, гірше не буде. Якщо замочували, то воду потрібно змінити на свіжу – горох розвариться скоріше.
Приготування: Беремо каструлю(яку нешкода), бажано з товстими стінками. Тоді не так сильно буде горох приставати і підгоряти. В каструлю наливаємо холодну воду і засипаємо горох. Доводимо до кипіння і відразу ставимо мінімальний вогонь під нещільно закритою кришкою.
Увага! В момент закипання гороху є дуже велика ймовірність піднімання величезної кількості піни і заливання водою всієї газової плити, будьте пильними!
На мінімальному вогні потрібно варити горох до повного розварення, це триває десь від 40 хвилин до півтори години, в залежності від сорту, якості і давнини гороху. Під кінець варки всипаємо пакетик ванільного цукру. Стан звареного гороху повинен бути таким: якщо підняти кришку, то ми повинні спостерігати вулкани, які набирають повітря і вибухаючи хлопають. Цілий шматків гороху вже не повинно бути, має бути суцільна каша без рідкої води. Якщо до такого стану горох ніяк не доходить, то потрібно доливати холодну сиру воду. Коли горох буде вже потрібної консистенції – не вимикаючи вогонь потроху додаємо ложкою манку і мішаємо суміш. Потрібно довести густину до такого стану, щоб ложкою вже мішати було неможливо. Якщо ложка починає гнутись – знімаємо з вогню і продовжуємо мішати вже в каструлі руками. Вимішати потрібно все до однорідної пластиліно-подібної маси. Логічно, що для річки робимо трішки густішу мастирку, ніж для озер(додаємо більше манки). Далі розбиваємо основний шмат мастирки на багато менших шматків. Ну а далі експериментуємо з ароматними додатками, серед них: какао, ванільний цукор, мед, лляна олія, конопляна олія, подрібнений часник, окріп розпарений, хвоя, аніс. Готові шматки завертаємо в одноразові кульочки і кладемо в холодильник.
Взагалі мастирку потрібно використовувати відразу всю на рибалці, але й в холодильнику вона може зберігатись тиждень.
складові:
Горох обов’язково потрібен не лущений, бажано зморщений. Ще більш бажано, щоб він був молодим і солодким.
Приготування: заливаємо горох водою в каструлі і лишаємо на 12 годин набухати. Після цього ставимо на вогонь, у цій же воді. Варимо 15 хвилин, вогонь вимикаємо і так залишаємо настоюватись годин 12.
складові:
Якщо муки немає, то можна на макотерці перетерти кукурудзяну крупу.
Приготування: у каструльку наливаємо воду і ставимо на вогонь. Доводимо до кипіння, робимо мінімальний вогонь і засипаємо туди муку. Вимішуємо все так, щоб не було грудок. Накриваємо кришкою, вимикаємо вогонь і даємо настоятись з півгодини.
складові:
Приготування: беремо термос і засипаємо в нього перловку. Далі додаємо туди крутого кип’ятку, закриваємо кришкою і ставимо на 2.5-3 години запарюватись.
Корисні поради:
На кожній водоймі у карася своі примхи,але якщо він там взагалі є,то на олію,чи мед,а тим більше-корвалол він не встоіть!
До всього вищесказаного додам наступне:
1. Обов”язково залишити частину перловки, яку нічим не ароматизуємо. Буває, що найкраще бере на неароматизовану. Сама парена перловка має легкий медовий аромат.
2. Перловка з часником. Видавити в пакетик перловки пів-зубчика часнику. Таку насадку, як на диво, полюбляють всі коропові. Але працює не завжди. Зате як вистелить …
3. Перловка з корицею. Додати небагато, так, щоб з”явився аромат, але не дуже різкий. Дуже хороша насадка.
4. Перловка в перетертих соняшникових зернятах. Перетираємо злегка підсмажене насіння соняшника на “Мрії”, засипаємо ним перловку і додаємо до прикормки. Це одна із найкращих у мене насадок для ловлі карася та й плотви також.
5. По карасю в літню спеку, коли не бере ні на що, рекомендували додавати камфорний спирт (чи олію). Продається в аптеках. Але я скільки не пробував, карася не зловив, зате плотва реагувала.
І ще одне дуже важливе: шукайте арому, на яку краще бере. Якщо кльов ослаб, “вертушкою” по різних типах перловки часто вдається моментально його вернути.
Черви буваються різні, на нашу думку, найкращі – це молоді гнойові хробаки. Роздобути їх можна на звалищах сміття, в тінистих місцях. Викопаних хробаків не можна зберігати в землі, це помилка. Їх потрібно очистити. Особисто я це роблю за допомогою вологого моху. Тобто в коробочку кладу шар моху, далі шар хробаків, знову мох і знову хробаки, і так далі. В такому випадку хробачки зберігаються дуже добре, очищаються від нечистот, робляться верткими живчиками і мабуть дуже смачними 🙂
Опаришів на рибалку ми завжди купуємо в рибацьких магазинах. Дуже бажано, щоб личинки були великими і рухливими. Якщо є можливість – обов’язково на кожні два білі опариші купляємо одного червоного. Чередування опаришів різних кольорів на гачку стимулює рибу до кльову. Зі зберіганням особливо не заморачуємось: кладемо упаковку в двох герметичних кульочках в холодильник. Звичайно потай від дружини 🙂
Чув, що опаришів можна зберігати в холодильнику тижнями, постійно підгодовуючи творогом. В творог можна додавати різні аромати. Від цього личинки робляться великими й пружними. Незнаю, треба спробувати.