Більшість команд провели тренування до КУ на ЧО Одеси. Рівненчани чи не вперше проігнорували таку можливість... Криза??? А водойма з приколами, наскільки видно із звітів спортсменів, там побувавших...
Оскільки в цьому році від РО ФРС на Ку та ЧУ делегується лише одна команда, то пора визначитися з претендентами в збірну Рівненської області.
Який би не був рейтинг головними претендентами представляти Рівне на Барабої є:
1. Свірик Микола
2. Кощук Сергій
3. Щевич Іван
Запасний - Форманюк Віктор...
Визначайтесь - до старту лише дві неділі... 8O 8O 8O
Кубок України по береговому спінінгу на Барабої
-
KYM
- Бро
- Повідомлень: 1706
- З нами з: 17 листопада 2007, 01:00
- Телефон: 067-360-88-01
- Звідки: г.Ровно
- Контактна інформація:
Ось і закінчилися змагання.
Якщо коротко і чесно - профукали ми дане дійство. Факторів багато, якщо не виправдовуватися, а для інформації, то скажу, що водойма дійсно з ізюменкою, яку я зрозумів в другій половині 2-го туру, а остаточно знав що треба було б робити, щоб бути "на коні" - наприкінці 3-го туру.
На водоймі ми взагалі не були до змагань ні разу та навіть не представляли, де в яких секторах може бути більша концентрація риби і т.і., на змаганнях зібралися кращі спортсмени своїх областей, які вибороли право участі шляхом рейтингових відборів.
Щодо себе, скажу - виступити можна було б набагато краще, як би я вчасно згадав поради свого товариша, дворазового чемпіона Рівненської області по спінінгу з лодки Миколи Свірика (доречі він, як перший у рейтингу, повинен був їхати з нами на дану тусовку, але в зв"язку з сімейними обставинами, так як і Форманюк Віктор вирушити на Змагання не зміг).
Свято відбулося.
Приємно і радісно було чути на відкритті змагань слова Олександра Терещука - Президента ФРСУ - "...ми усі вже виграли, коли зібралися тут разом!"
Змагаючись у кожному етапі, я згадував цей вираз, адже розумів, що дилетантів тут немає, для того щоб один виграв - другий має програти... Але поряд із цим, я розумів, що під лежачий камінь вода не тече і шукав ключик до рибки, яка в зв"язку з погіршенням погодніх умов вела себе не досить активно, а тим більш стандартно.
Говорячи про змагання, потрібно згадати про організаторів та суддівство.
Початок та кінець стартів було чітко та вчасно подано за допомогою гучних ракет-пітард, які було чутно в кожній зоні (навіть при наявності сильного вітру).
Тримати рибу в садку практично не приходилося, після радісного крику "суддя", він миттєво з"являвся біля спортсмена та важив улов.
Організатори попіклувалися про наявність питної та мінеральної води для учасників - проблем з цим не було, при від"їзді додому я спостерігав ще і залишки мінералки в спайках...
Місця для палаточного містечка хватило всім - свіжовикошений трав"яний газон на базі відпочинку був у нашому розпорядженні. Доречі мені хватало 3-х хвилин ввечері, щоб заснути від п"янкого запаху зкошеної трави
А юшка, якою пригощали після завершення турів змагань, була як бальзам на душу!
Що стосується суддів, особисто в мене претензій до них не було, все було чітко (невеликий інцендент був в 2-му етапі в зоні "А", коли в спортсмена не зарахували щуку і без зважування та нецеремонячись відпустили її - не готовий сказати хто був правий, але про це в подальшому не згадувалось паганим словом). Отже, на мою думку, суддівство було на хорошому рівні (скоріше всього Яків Андрійович Двірний провів інструктаж та наставив суддів на роботу у правильному руслі).
Дорога та розміщення на базі.
Тут, думаю, мало хто позаздрить на рахунок малої втоми. Понеділок - я на добовому чергуванні (сон в межах 4-х годин, більше неможна та і мало коли виходить, зазвичай 3-3,5 год.), вівторок - потихеньку збираюсь, роботи вдома валом але вдалося кимарнути пару годин. Середа - знову добове чергування (помінявся змінами, щоб поїхати на змагання), четверг - відразу після роботи везу тещу в Корець до бабушки, повертаюсь після обіду. Їду на шиномонтаж, щоб поміняти гуму з зимової на літню... додому... Ху-х - збираюся, пакуюся..., намотую на додаткову шпулю новий шнур, перемотую на іншій старий... капєц - вже близько сьомої вечора, а ще пиляти 800 км.
Закинув нарешті речі в машину та вальошу до Степчука Петра. Завантажуємо пів-гаража манаток..., слідуючий на черзі Іван Палич. В Щевича пакуємо приблизно стільки ж, як в Петра, плюс Лілія Миколаївна і... нарешті вирушаємо в дорогу!
"Відмінне" самопочуття після доби на роботі супроводжує мене на нічних та ЯМКОВИХ :evil: :evil: :evil: дорогах...
Куняють всі але кожен потроху за кермом, дотягуємо до Одеської області - УРА!
Я зміг кимарнути близько двох годин - мені вже легше, тому займаю місце водія і з адреналінчиком, да по хорошій дорозі(!) долітаємо до місця змагань.
Організатори відразу люб"язно зустріли нас та розмістили, як говорять поляки - "як сє налєже".
Перевдіваємося, вирішуємо, що з палаткою розберемося пізніше, хапаємо спіни і вперед на невеличкий відрізок водойми, на якому дозволено тренуватися - це не зона змагань...
Перші враження, а також тренування.
В дозволеній для тренування зоні є невеличкий шматочок пляжика та 3 кладки, мені з Петром пощастило зайняти другу кладку і навіть побути близько години там без "шпійонів", а Палич пристроївся біля Дмитра Корзенкова та інших спортсменів, які ловили з третьої кладки.
За декілька годин були підібрані приманки, яким щука віддавала перевагу, серед них були і вертушки, і твістера, і віброхвости. При цьому ярко виражених лідерів серед приманок особисто я не побачив. Якийсь період часу щука добре атакувала, наприклад, Fish-Hunter помадно-жовтого кольору, причому з однієї точки ловилося декілька хвостів, але через де-який час цей колір вже її не цікавив - вона вже полюбляла темний відтінок.
Приблизно прикинувши який темп проводки цікавить зубасту, ми нарешті зайнялися палаткою та речами, які парилися в автівці.
Після обіду, рівно о 14-00, як і має бути по регламенту вирушаємо на тренування. За технічних причин я пасу задніх і йду на водойму через 20-25 хвилин після старту. Розібрали зони: я-"В", Іван - "А", Петро - "С".
Перші враження по зоні "В" - дамба - на момент тренування місце нецікаве, як на мене (можливо є пара секторів, в яких можна очікувати хоть якесь шевеління щуки, але вимучувати рибу тут - чомусь мені показалося не моїм); перші сектори після дамби - вже краще, рибу там ловили - бачив, але чи це стабільне клювання?..., йду далі. Камиш..., він мені завжди нравився, вирішую трохи затриматися, забагрюю щуку за анальний прохід :D, ще декілька покльовок і глухота. Доречі, на тренуванні та в дозволеній зоні при тестуванні, багрилося немало щуки, що свідчило про її немалу концентрацію в береговій зоні, а ось на змаганнях фактів багріння не було помічено - риба відійшла далі від берега (видно погодні умови зробили свою справу).
Йду далі, треба хоч щось ще встигнути обловити, кидаю у найбільш на мою думку перспективних місцях, але нічого не ловлю - все бігом. Дохожу до початку зони "В", за ним кінець зони "А" - народ вроді потроху ловить, тут же стоїть і Іван Щевич, в нього декілька хвостів та пару сходів. Палич пропонує мені спробувати декілька проводок, але після першого закиду бабахає фінішна ракета - тренування закінчилося. Ось вам! :lol:
Петро Степчук полоскав зону "С", скоріше всього результат такий, як і у нас - конкретно нічого толком зрозуміти не встигли...
Коротко про хід змагань.
Після тренування жеребкуємо зони на 3 тури. Зони змагань мені випадають в такий послідовності, яка складає слово "ВАС", це доречі Петро для легкості запам"ятовування придумує.
Отже - ранок. Жеребкуємо сектора. Відразу скажу, що в трьох зонах за жеребом мені не випало ні одного стартового сектора, який би мав конкретну перевагу серед інших, тобто "убойного" сектора, яких в кожній зоні було по 5-7 штук. Але прошу не зрозуміти це як нюні та рюмсалки з мого боку - все чудово, просто це - до слова, адже я народився в понеділок і з таким "щастям" змирився
Перший старт в зоні "В" мені доводиться брати на дамбі в останніх секторах. Розумію, що в більш перспективніші сектори мені не встигнути, тому вирішую не панікувати та не спішити, а діяти за обстановкою.
Старт. Ракета взлітає доволі високо та гучно бабахає. Роблю по декілька проводок 79-ою Лунакією з мілкою приманкою, потім декілька - її старшою сестрою 83-ьою Лунакією з більш масивнішою приманкою та огрузкою - відчуваю, що це все коту під хвіст, чомусь рельєф тутешній на дамбі мені не внушає довіри...
Біжу в сторону камишика. Місця, яким би я віддав перевагу, це і не дивно, зайняті... Знахожу місце ближче до перших секторів, бистро прокидую, розумію, що тут вже всю свіжу активну рибу зняли, біжу ще ближче в район 7-9 секторів, залітаю у вільний сектор і відразу з першої проводки знімаю щупачка, здається 300 з лишнім грамів. Так, можна заспокоїтися, все обміркувати і вже ловити на результат а не на уход від "0".
Активної щуки поки не спостерігаю біля себе, міняю Лунакію 79-у на 83-ю, там твістерок трохи більший і ушастик важчий. Пробиваю вітер, який дує практично в лице, приманка падає приємно далеко. На другій чи третій проводці відчуваю удар на падінні і більш-менш нормальний опір з другого боку снасті. Виважую, в ногах бачу, що це окунь, він також в районі 300 грамів - чудово. Відразу розумію - якщо я надибав окуня тут - можу і рубашку порвати всім...
Але не так воно було, як хотілося б. Весь район орієнтовного місцезнаходження окуня мною був обслідуваний різними приманками - результат - "0".
Біжу в сектор ближче до середини зони камиша, через декілька проводок чомусь стріляє мисля - тут все знято і накаламучена вода вже до мене не раз, не два, а...
Прокидую бігом дальняк, на всяк випадок пару проводок легкою приманкою ближче - "0", повертаюся в сектор, де відійшов від "0", заробляю на мікруху покльовку, скоріше всього судачка чи окуня але мимо цілі - не засікаю. Свист взлітаючої ракети..., гримсь - фініш 1-го старта.
Рядом зі мною правіше відловився Едік Букін з Вінниці -взяв 2 хвоста біля мене, довольні більш-менш нормальним початком йдемо на другий старт.
Другий старт - 19 сектор, якщо не помиляюсь. Вирішую після "ракети" відразу зміститися в сектор де закінчив 1-й старт і перевірити що ж то клювало наприкінці. Пройшло пів-години - я з нулем, а ні покльовки. Пробігся по секторам - той же результат. Знову мене тягне назад в заколдований сектор де була покльовка - хоч одненьку видурити, побачити що це за риб так клює, а там розберуся що далі робити... Пара проводок з різною амплітудою - заробляю сход відразу після покльовки. Прокидую сектор двома варіантами приманок, періодично змінюючи кольори та розмір, результат - пара невнятних тичків... Бабах - фініш 2-го старта.
Третій старт я розпочав в 5-му секторі, який виявився взагалі голим, як в макаки м"ягка точка. Тікаю з нього правіше - ближче до середини камишової зони. Надибав в секторі зовсім маленьку бровочку з травою, заробляю там близько 5-7 покльовок, знову ж таки окуня чи судачка (а можливо і того, і того), покльовки настільки миттєві, що я не встигаю просікти, а темп проводки зовсім лагідний, який потребує розслабленої кисті руки - одне з другим не співпадає. Коли робиш хоч трохи жорсткішу проводку - покльовки перестають мати місце.
Апофігєєм моїх старань стала покльовка якогось мутанта, спіннінг в розслабленій руці чуть не вирвало різким ударом - я не розраховував на це (а мав би - стояв я тихенько, ніжно проводячи мікрушки - риба підійшла ближче...). Взагалом - зливаю третій старт :(
Вальцюю на базу. По дорозі по телефону взнаю, що Петро відловився лише на третьому старті, але трьома щуками, Іван - чотири хвоста.
Поки обідаємо підбивають результати 1-го тура, подивившись протоколи, розуміємо, що ми тут поки що лохи (20 місце командне) :oops:
Шикування перед 2-м туром. Жеребкування секторів. Знову я в прольоті з секторами.
Відкладаю приманки, яким я віддаю перевагу в окрему коробку, де що дає Іван, де що - Петро. Як зазвичай, інтересними виявилися ті приманки, яких взяв з собою на всяк випадок 2 штуки, а то і одна просто завалялась
В зону "А" мене супроводжує Лілія Щевич, яка хоть щось бачила з того, що робилося в зоні під час 1-го туру. Я стартую з середини зони і, судячи по всьому, в уловисті сектори аж ні як не встигаю добігти. Ліля показує мені сектор, де Іван видурив щупачка і мав ще декілька покльовок, який я і займаю після старту і першої проводки. Нажаль риби там я не знайшов, а може ще не розкусив проводку під рибку...
Перший старт бігаю по секторам, прикидаю "бульку до носа", вирішую видурити окунця чи судачка з ближняка, там де немає берегової нитковидної травки, грунт трохи твердіший і є камінчики. Знахожу сектор, в якому можливо проводити закидання лише з правого краю берегового камиша, на відстані метра 3-4 до берега починаються камінці. Ставлю мікроба 3/4 дюйма, найлегшу головку і починаю щупати дно з метою знайти вказаних рибів. Підбираю темп проводки, приманка часто б"ється в каміння але відчуваю ніби різкий мікроударчик, оглядаю приманку - так і є, хтось розкуркулив мене - викидаю безхвостий твістерок в коробку, міняю на слідуючий, але більш світліший, бо такого самого вже немає - то був презент від Щевича... Закидаю в надії видурити проказника і... шшш-Бах - фініш.
Другий старт в мене в чорта на кулічках... :evil: сунуся туди, за момент перерви збираю всю мікруху і вибираю цікаві кольори в один відсік, по ходу дєла знахожу твістерок світло-салатового кольору з специфічними бльостками - де він в мене взявся - холєра його знає, а якщо і знає, то чого я їх не взяв штук 50?!
Другий старт - вмочив приманку і гарцую поверх горба в останні сектори з надією, що мене ніхто не помітить. Обігнав двох спортсменів, які дійсно нічого не зрозуміли, третій - він був значно попереду, при наближенні до нього теж зірвався і встиг в цікавий сектор перший :? Я займаю слідуючий вільний, ним же виявляється сектор, в якому я залишив твістеровий хвістик
Відклав 83-ю Лунакію і починаю колбасити дно 79-ою. Через надцять проводок, після зміни різних твістерів, практично в ногах клює окунець на 75 грамів, беру його з підсака - капєц... на курточці і руках - молочко 8O - нормальний "хід педалей" - я б теж активно не клював би...
Так, розмочився, тепер треба зібратися, викинути хлам думок з голови і залишити там потрібну інформацію. Стараюся не звертати уваги на поодинокі крики "суддя"... на цьому практично і закінчується другий старт.
За час відпочинку відібрав приманки для 83-ої окремо, і для 79-ої Лунакії - окремо. Вирішую прокидувати методично перспективні місця в бистрому темпі двома палками - одною на дальняку, а другою собирати ближче до берега дрібними приманками.
Стартую в 15-му секторі. Овелько Антоха неподалік бере щупачка, на око - більше півтора кг, а через хвилину після його зважування - ще одного, правда значно меншого. Правіше від нього прокидую я, але поки - "0", Антон тікає далі, розумію, що це вірне рішення і біжу теж.
По середині зони мені сподобався сектор з береговим камишиком, за яким я сховався таким чином, що мені зручно було спостерігати за кінчиком спінінга. На третій ступеньці відчуваю різку покльовку на падінні, жадібно підсікаю і в заліку маю судачка близько 350 грамів. Прокидав сектор двома палюжками втікаю далі.
Помічаю сектор з язиком мілячка, зупиняюся в ньому, на вечір сюда по любе повинна підійти щупачка побавитися мальком. Вгадав
На другій проводці відчуваю хорошу покльовку щуки на твістерок, про який писав вище - він теж лише один.
Після виважування спостерігаю в пдсаку залікову щуку - вона тягне на 700 з лишнім граммів. Приманка разом з відрізком карбона вся в пащі, точніше в самих зябрах. Виймав екстрактором взявшись акуратно за гачка, коли вийняв, зрозумів, що це ще один твістер-калічка, без хвоста він відправляється назад в коробку.
Залишається мало часу - відкладаю в сторону легкий монтажик, беру дальнобійку з предатором і пробиваю все з дальнього закиду.
Через пару проводок - покльовка, фрікціон, виважування, підсак, берег, суддя :D , ваги, щучка в районі 400 з лишнім граммів (точно не пригадаю). Добре, азарт, "вкурив" проводку... Бац, трах, бабах - фініш.
По телефону взнаю, що мої з рибою, хоч і не багато, але не з нулями: Іван з трьома щучками, Петро - з однією.
Юшка на базі була - "в десятку"!
Вечеряємо, ділимося враженнями та думками на рахунок завтрашнього дня, знімаємо нервове напруження... трохи вільного часу і вкладаємося спати. Ліля "невзначай" включає на телефоні прикол під назвою "Надоели", який ми перейменовуємо в "Здаровенько!" (він починається одноіменними словами), пів-години регочемо диким реготом - видно таким чином теж можна знімати нервове напруження :D
О 4-тій ранку де-кому вспоминається "Здаровенько!", 20 хвилин знімаємо нервове напруження і т.і. та знову завалюємося спати. Бистро заснути допомагає запах молодої трави, який заносить в палатку легкий вітерець.
Жіночий голос з фразою "П'ята нуль..., П'ята нуль...", який доноситься з Ліліного телефону починає задовбувати, я згадую потрібне слово і відповідаю голосу - "Здаровенько!, Да пашла ты ..." Далі 10 хвилин знімаємо стресс сміхуйочками і розуміємо, що підйом неминучий.
Кава, легкі бутерброди, шмоткі-манаткі і ми вже на шикуванні.
Жеребкування, пару слів про можливе пересування по секторам зон, перевірка спорядження і вихід в зони ловлі.
Обійшовши зону "С" та зрадівши тому, що вітер нарешті дує в спину, а не в лице (хоча б в стартовому секторі), що добре скажеться на дальність закидання приманки, я зайняв сектор 9 (хоть щось наближене до толку).
Бахнула ракета, я спочатку проігнорував пораду Івана зайняти 10-й сектор і побіг в район 14-16 сектора. В цьому місціі розміщена кладка, з неї дуже комфортно ловити і проводити дальні заброси, тим більш з неї у попередньому турі ніби добре відловилися, але там вже стоїть спортсмен... в слідуючому вільному секторі - конкретний міляк, а закинути прямо (далі) вже заважає вітер (там він вже злегку боковий).
От же я повертаюся туди звідки прибіг, стаю все таки в 10-му секторі і починаю обловлювати місце.
Декілька закидань мілким твістерком по ближняку, беру 83-ю Лунакію з більш важкою огрузкою і прокидую чим дальше.
Вже намалювалася картина приблизно така: 2-3 ступеньки по чистому грунту, далі трава на дні, потім вона закінчується і поде-куди залишкі старого підводного камиша (чи щось типа того). Через пару проводок підбираю потрібну і відчуваю чіткий удар на відриві від дна. Фрікціон приємно заспівав, мені навіть прийшлося його через мить підтягнути, виважування - і в підсачеку щука на вигляд навіть дуже залікова.
Суді на місці, обнуляємо, зважуємо - 1565 грамів. Відміний бонус як для 10-15-ти хвилин ловлі, але крики "суддя" зліва та зправа насторожують. Більше 20-ти хвилин а-ні удара на різні приманки...
Ставлю обрубаний дюймовий твістерок на маленькій огрузці і під камишом беру ще одну щучку вагою близько 450 грамів. Зважуємо, відпускаємо, я беру спін, а суддя зауважує, що у мене залишилася хвилина на заброс, виважування, підсачування... Роблю заброс - з чим чорт не шуткує, але в кінці проводки розумію, що дива не буде
Ракета... фініш 1-го старта.
Другий старт починаю з кладки в 23-му (здається) секторі, вітер боковий шо "тихий ужас", після декількох проводок це все здається мені не комфортним і я тікаю в той же 10-й сектор. Закінчую старт з нулем, а потрібно було б можливо і залишитися на кладочці, хоч одну да вимучив би - місце ще не шугане, але було б знаттє...
Третій старт аж в 41-му секторі. Ці сектора вроді як непрушні, зі слів спортсменів, яки поверталися звідти.
Перекидуємося парою слів зі спортсменом з Херсона, вирішуємо як будемо ділити кладку, яка в сусідньому між нами секторі. Вирішили розіграти її на пальцях. Щастя, як зазвичай було не на мойому боці, тому отримавши порцію шквального вітру після пари закидань в своєму стартовому секторі, я повертаюсь на початок зони.
Що цікаво, до перших секторів я так і не добрався протягом трьох стартів, таке враження, що жереб так щильно поставив спортсменів, що а-ніяк не втиснутися
Міняю сектори 8, 9,10, знову 8, але в другій половині старта опиняюся на 10-му, щось магнітить мене до нього. Заробляю близько десятка покльовок на мікробів, зних тримаю щось не досить велике лише у трьох випадках, сход майже миттєвий :evil: Це все мене достає, ще й після невдалого забросу катуха пускає петлю і я маю красиву бородку на шнурі, а час йде...
Запарився, відкладаю 79-ту Лунакію, беру 83-тю і починаю вспоминати розповіді-поради Миколи Свірика. Поставив спочатку одну, як ми між собою називаємо "правильну" щучу приманку, дальній заброс, "правильна" проводка і миттєвий різкий удар голодного щупачка. Попав в головку :evil: , це що спеціально?! - часу залишилося хвилин 5-ть. Через проводку картина повторюється, починаю злитися, хоча розумію, що ще на один хвіст я по-любому розмочуся. Вспоминаю про ще одну досить симпатичну "правильну" приманку, розумію, що я в неї вірю і зараз щось має бути...
Перша проводка імені дяді Колі - хряц - удар і знову, як кажуть кукіш 8O Де-які корективи в проводці, я ще не підсік рибину, а вже приміряюся, як я буду підсачеком її брати. Розумію що це треба зробити якнайшвидше, адже до фінішу залишилося, по моїм підрахункам хвилини 2-і. БАЦцццц пішов кінчик спіна відпрацьовувати ривки риби. Вау! Достав таки я тебе!
Суддя не відразу помічає "громадний" трофей, бистро зважуємо - 275 (вроді б то) грамів, хоч і не великий, а трудовий, плюс додатковий бал за хвіст. Я випускаю рибуі в момент її приводнення лунає фінішна ракета. Ху-х! Ось і відстрілялися, слава Богу!
Спортсмени залишають зону змагань, зібравшись це роблю і я.
По дорозі зустрічаю Женю Ободянського. Перекинулись успіхами, дізнаюся, що в нього хоч останню годину і "0", але загальний результат 7 хвостів. Підбадьорюю його, що я не перебив йому маліну своєю півторачкою - він має бути в перших по зоні.
Знаючи Женю, як спортсмена, який дійсно заслуговує на призове місце, в глубині душі радію за нього, адже судячи з результатів - він має бути 1-м або 2-м.
Євгеній Ободянський - володар 2-го Кубку України (спін. з берега)!
По дорозі на базу по телефону дізнаюся, що мої хлопаки відловилися стабільно непогано, тобто обидва з "0" :roll:
Як би я перший раз був на змаганнях, можливо якісь емоції і були б на рахунок цього результата, але сам не раз опинявся в подібній ситуації і розумію, що це може бути з кожним, отже хочу, щоб Іван та Петро себе за це не матюжили, вони зробили все що могли, але лихий жереб вибрав їх, щоб нагородити не по заслугам.
З фінального протоколу дізнався, що не так далеко я "ушлёпал" - 26 місце, що не є паганим результатом, як на мене в даній ситуації.
А взагалі ніяке місце не йде в порівняння з тим досвідом, який набуваш в змаганнях такого рівня!
Нагородження.
Нагородження пройшло в теплій дружній обстановці, кожен учасник змагань отримав Диплом за внесок у єдину справу, заради якої ми об"єднуємося, призери отримали медальки та чудові призи, думаю, кожен отримав масу позитивних емоцій, досвіду та адреналіну.
Отже від себе дякую організаторам, суддям та всім учасникам за ту роботу, яка була пророблена заради нас!
Команда Херсонської обл. - володар 2-го Кубку України (спін. з берега)!
2 місце - команда Харків-2.
3 місце - команда "Буковинські щукарі (Чернівці)"
Зворотній шлях.
В 17-й з копійками годині вирушили додому. Знаючи, що мені на слідуючий ранок знову на добове чергування, прийшлося поспішати та робити менше зупинок у русі.
Знову матюки в Житомирській області на "ямах" і радість при в"їзді у рідну Рівненщину.
Як я не поспішав, але раніше 03-00 лягти відпочівати не вийшло, 07-00 підйом і "гоу ту зе ворк".
Ось така, друзі мандрівка вийшла, вибачайте, що не заскочили наверх турнірної талиці - ми ще себе покажемо!
З повагою, Сергій Кощук.
14.04.09р. 02-25 год.
Пи.Си. Зведений протокол:
http://www.goldencatch.com.ua/ru/Sorevn ... vodni3.htm
Лічка: http://www.goldencatch.com.ua/ru/Sorevn ... ichni3.htm
Якщо коротко і чесно - профукали ми дане дійство. Факторів багато, якщо не виправдовуватися, а для інформації, то скажу, що водойма дійсно з ізюменкою, яку я зрозумів в другій половині 2-го туру, а остаточно знав що треба було б робити, щоб бути "на коні" - наприкінці 3-го туру.
На водоймі ми взагалі не були до змагань ні разу та навіть не представляли, де в яких секторах може бути більша концентрація риби і т.і., на змаганнях зібралися кращі спортсмени своїх областей, які вибороли право участі шляхом рейтингових відборів.
Щодо себе, скажу - виступити можна було б набагато краще, як би я вчасно згадав поради свого товариша, дворазового чемпіона Рівненської області по спінінгу з лодки Миколи Свірика (доречі він, як перший у рейтингу, повинен був їхати з нами на дану тусовку, але в зв"язку з сімейними обставинами, так як і Форманюк Віктор вирушити на Змагання не зміг).
Свято відбулося.
Приємно і радісно було чути на відкритті змагань слова Олександра Терещука - Президента ФРСУ - "...ми усі вже виграли, коли зібралися тут разом!"
Змагаючись у кожному етапі, я згадував цей вираз, адже розумів, що дилетантів тут немає, для того щоб один виграв - другий має програти... Але поряд із цим, я розумів, що під лежачий камінь вода не тече і шукав ключик до рибки, яка в зв"язку з погіршенням погодніх умов вела себе не досить активно, а тим більш стандартно.
Говорячи про змагання, потрібно згадати про організаторів та суддівство.
Початок та кінець стартів було чітко та вчасно подано за допомогою гучних ракет-пітард, які було чутно в кожній зоні (навіть при наявності сильного вітру).
Тримати рибу в садку практично не приходилося, після радісного крику "суддя", він миттєво з"являвся біля спортсмена та важив улов.
Організатори попіклувалися про наявність питної та мінеральної води для учасників - проблем з цим не було, при від"їзді додому я спостерігав ще і залишки мінералки в спайках...
Місця для палаточного містечка хватило всім - свіжовикошений трав"яний газон на базі відпочинку був у нашому розпорядженні. Доречі мені хватало 3-х хвилин ввечері, щоб заснути від п"янкого запаху зкошеної трави
А юшка, якою пригощали після завершення турів змагань, була як бальзам на душу!
Що стосується суддів, особисто в мене претензій до них не було, все було чітко (невеликий інцендент був в 2-му етапі в зоні "А", коли в спортсмена не зарахували щуку і без зважування та нецеремонячись відпустили її - не готовий сказати хто був правий, але про це в подальшому не згадувалось паганим словом). Отже, на мою думку, суддівство було на хорошому рівні (скоріше всього Яків Андрійович Двірний провів інструктаж та наставив суддів на роботу у правильному руслі).
Дорога та розміщення на базі.
Тут, думаю, мало хто позаздрить на рахунок малої втоми. Понеділок - я на добовому чергуванні (сон в межах 4-х годин, більше неможна та і мало коли виходить, зазвичай 3-3,5 год.), вівторок - потихеньку збираюсь, роботи вдома валом але вдалося кимарнути пару годин. Середа - знову добове чергування (помінявся змінами, щоб поїхати на змагання), четверг - відразу після роботи везу тещу в Корець до бабушки, повертаюсь після обіду. Їду на шиномонтаж, щоб поміняти гуму з зимової на літню... додому... Ху-х - збираюся, пакуюся..., намотую на додаткову шпулю новий шнур, перемотую на іншій старий... капєц - вже близько сьомої вечора, а ще пиляти 800 км.
Закинув нарешті речі в машину та вальошу до Степчука Петра. Завантажуємо пів-гаража манаток..., слідуючий на черзі Іван Палич. В Щевича пакуємо приблизно стільки ж, як в Петра, плюс Лілія Миколаївна і... нарешті вирушаємо в дорогу!
"Відмінне" самопочуття після доби на роботі
супроводжує мене на нічних та ЯМКОВИХ :evil: :evil: :evil: дорогах...Куняють всі але кожен потроху за кермом, дотягуємо до Одеської області - УРА!
Я зміг кимарнути близько двох годин - мені вже легше, тому займаю місце водія і з адреналінчиком, да по хорошій дорозі(!) долітаємо до місця змагань.
Організатори відразу люб"язно зустріли нас та розмістили, як говорять поляки - "як сє налєже".
Перевдіваємося, вирішуємо, що з палаткою розберемося пізніше, хапаємо спіни і вперед на невеличкий відрізок водойми, на якому дозволено тренуватися - це не зона змагань...
Перші враження, а також тренування.
В дозволеній для тренування зоні є невеличкий шматочок пляжика та 3 кладки, мені з Петром пощастило зайняти другу кладку і навіть побути близько години там без "шпійонів", а Палич пристроївся біля Дмитра Корзенкова та інших спортсменів, які ловили з третьої кладки.
За декілька годин були підібрані приманки, яким щука віддавала перевагу, серед них були і вертушки, і твістера, і віброхвости. При цьому ярко виражених лідерів серед приманок особисто я не побачив. Якийсь період часу щука добре атакувала, наприклад, Fish-Hunter помадно-жовтого кольору, причому з однієї точки ловилося декілька хвостів, але через де-який час цей колір вже її не цікавив - вона вже полюбляла темний відтінок.
Приблизно прикинувши який темп проводки цікавить зубасту, ми нарешті зайнялися палаткою та речами, які парилися в автівці.
Після обіду, рівно о 14-00, як і має бути по регламенту вирушаємо на тренування. За технічних причин я пасу задніх і йду на водойму через 20-25 хвилин після старту. Розібрали зони: я-"В", Іван - "А", Петро - "С".
Перші враження по зоні "В" - дамба - на момент тренування місце нецікаве, як на мене (можливо є пара секторів, в яких можна очікувати хоть якесь шевеління щуки, але вимучувати рибу тут - чомусь мені показалося не моїм); перші сектори після дамби - вже краще, рибу там ловили - бачив, але чи це стабільне клювання?..., йду далі. Камиш..., він мені завжди нравився, вирішую трохи затриматися, забагрюю щуку за анальний прохід :D, ще декілька покльовок і глухота. Доречі, на тренуванні та в дозволеній зоні при тестуванні, багрилося немало щуки, що свідчило про її немалу концентрацію в береговій зоні, а ось на змаганнях фактів багріння не було помічено - риба відійшла далі від берега (видно погодні умови зробили свою справу).
Йду далі, треба хоч щось ще встигнути обловити, кидаю у найбільш на мою думку перспективних місцях, але нічого не ловлю - все бігом. Дохожу до початку зони "В", за ним кінець зони "А" - народ вроді потроху ловить, тут же стоїть і Іван Щевич, в нього декілька хвостів та пару сходів. Палич пропонує мені спробувати декілька проводок, але після першого закиду бабахає фінішна ракета - тренування закінчилося. Ось вам! :lol:
Петро Степчук полоскав зону "С", скоріше всього результат такий, як і у нас - конкретно нічого толком зрозуміти не встигли...
Коротко про хід змагань.
Після тренування жеребкуємо зони на 3 тури. Зони змагань мені випадають в такий послідовності, яка складає слово "ВАС", це доречі Петро для легкості запам"ятовування придумує.
Отже - ранок. Жеребкуємо сектора. Відразу скажу, що в трьох зонах за жеребом мені не випало ні одного стартового сектора, який би мав конкретну перевагу серед інших, тобто "убойного" сектора, яких в кожній зоні було по 5-7 штук. Але прошу не зрозуміти це як нюні та рюмсалки з мого боку - все чудово, просто це - до слова, адже я народився в понеділок і з таким "щастям" змирився
Перший старт в зоні "В" мені доводиться брати на дамбі в останніх секторах. Розумію, що в більш перспективніші сектори мені не встигнути, тому вирішую не панікувати та не спішити, а діяти за обстановкою.
Старт. Ракета взлітає доволі високо та гучно бабахає. Роблю по декілька проводок 79-ою Лунакією з мілкою приманкою, потім декілька - її старшою сестрою 83-ьою Лунакією з більш масивнішою приманкою та огрузкою - відчуваю, що це все коту під хвіст, чомусь рельєф тутешній на дамбі мені не внушає довіри...
Біжу в сторону камишика. Місця, яким би я віддав перевагу, це і не дивно, зайняті... Знахожу місце ближче до перших секторів, бистро прокидую, розумію, що тут вже всю свіжу активну рибу зняли, біжу ще ближче в район 7-9 секторів, залітаю у вільний сектор і відразу з першої проводки знімаю щупачка, здається 300 з лишнім грамів. Так, можна заспокоїтися, все обміркувати і вже ловити на результат а не на уход від "0".
Активної щуки поки не спостерігаю біля себе, міняю Лунакію 79-у на 83-ю, там твістерок трохи більший і ушастик важчий. Пробиваю вітер, який дує практично в лице, приманка падає приємно далеко. На другій чи третій проводці відчуваю удар на падінні і більш-менш нормальний опір з другого боку снасті. Виважую, в ногах бачу, що це окунь, він також в районі 300 грамів - чудово. Відразу розумію - якщо я надибав окуня тут - можу і рубашку порвати всім...
Але не так воно було, як хотілося б. Весь район орієнтовного місцезнаходження окуня мною був обслідуваний різними приманками - результат - "0".
Біжу в сектор ближче до середини зони камиша, через декілька проводок чомусь стріляє мисля - тут все знято і накаламучена вода вже до мене не раз, не два, а...
Прокидую бігом дальняк, на всяк випадок пару проводок легкою приманкою ближче - "0", повертаюся в сектор, де відійшов від "0", заробляю на мікруху покльовку, скоріше всього судачка чи окуня але мимо цілі - не засікаю. Свист взлітаючої ракети..., гримсь - фініш 1-го старта.
Рядом зі мною правіше відловився Едік Букін з Вінниці -взяв 2 хвоста біля мене, довольні більш-менш нормальним початком йдемо на другий старт.
Другий старт - 19 сектор, якщо не помиляюсь. Вирішую після "ракети" відразу зміститися в сектор де закінчив 1-й старт і перевірити що ж то клювало наприкінці. Пройшло пів-години - я з нулем, а ні покльовки. Пробігся по секторам - той же результат. Знову мене тягне назад в заколдований сектор де була покльовка - хоч одненьку видурити, побачити що це за риб так клює, а там розберуся що далі робити... Пара проводок з різною амплітудою - заробляю сход відразу після покльовки. Прокидую сектор двома варіантами приманок, періодично змінюючи кольори та розмір, результат - пара невнятних тичків... Бабах - фініш 2-го старта.
Третій старт я розпочав в 5-му секторі, який виявився взагалі голим, як в макаки м"ягка точка. Тікаю з нього правіше - ближче до середини камишової зони. Надибав в секторі зовсім маленьку бровочку з травою, заробляю там близько 5-7 покльовок, знову ж таки окуня чи судачка (а можливо і того, і того), покльовки настільки миттєві, що я не встигаю просікти, а темп проводки зовсім лагідний, який потребує розслабленої кисті руки - одне з другим не співпадає. Коли робиш хоч трохи жорсткішу проводку - покльовки перестають мати місце.
Апофігєєм моїх старань стала покльовка якогось мутанта, спіннінг в розслабленій руці чуть не вирвало різким ударом - я не розраховував на це (а мав би - стояв я тихенько, ніжно проводячи мікрушки - риба підійшла ближче...). Взагалом - зливаю третій старт :(
Вальцюю на базу. По дорозі по телефону взнаю, що Петро відловився лише на третьому старті, але трьома щуками, Іван - чотири хвоста.
Поки обідаємо підбивають результати 1-го тура, подивившись протоколи, розуміємо, що ми тут поки що лохи (20 місце командне) :oops:
Шикування перед 2-м туром. Жеребкування секторів. Знову я в прольоті з секторами.
Відкладаю приманки, яким я віддаю перевагу в окрему коробку, де що дає Іван, де що - Петро. Як зазвичай, інтересними виявилися ті приманки, яких взяв з собою на всяк випадок 2 штуки, а то і одна просто завалялась
В зону "А" мене супроводжує Лілія Щевич, яка хоть щось бачила з того, що робилося в зоні під час 1-го туру. Я стартую з середини зони і, судячи по всьому, в уловисті сектори аж ні як не встигаю добігти. Ліля показує мені сектор, де Іван видурив щупачка і мав ще декілька покльовок, який я і займаю після старту і першої проводки. Нажаль риби там я не знайшов, а може ще не розкусив проводку під рибку...
Перший старт бігаю по секторам, прикидаю "бульку до носа", вирішую видурити окунця чи судачка з ближняка, там де немає берегової нитковидної травки, грунт трохи твердіший і є камінчики. Знахожу сектор, в якому можливо проводити закидання лише з правого краю берегового камиша, на відстані метра 3-4 до берега починаються камінці. Ставлю мікроба 3/4 дюйма, найлегшу головку і починаю щупати дно з метою знайти вказаних рибів. Підбираю темп проводки, приманка часто б"ється в каміння але відчуваю ніби різкий мікроударчик, оглядаю приманку - так і є, хтось розкуркулив мене - викидаю безхвостий твістерок в коробку, міняю на слідуючий, але більш світліший, бо такого самого вже немає - то був презент від Щевича... Закидаю в надії видурити проказника і... шшш-Бах - фініш.
Другий старт в мене в чорта на кулічках... :evil: сунуся туди, за момент перерви збираю всю мікруху і вибираю цікаві кольори в один відсік, по ходу дєла знахожу твістерок світло-салатового кольору з специфічними бльостками - де він в мене взявся - холєра його знає, а якщо і знає, то чого я їх не взяв штук 50?!
Другий старт - вмочив приманку і гарцую поверх горба в останні сектори з надією, що мене ніхто не помітить. Обігнав двох спортсменів, які дійсно нічого не зрозуміли, третій - він був значно попереду, при наближенні до нього теж зірвався і встиг в цікавий сектор перший :? Я займаю слідуючий вільний, ним же виявляється сектор, в якому я залишив твістеровий хвістик
Відклав 83-ю Лунакію і починаю колбасити дно 79-ою. Через надцять проводок, після зміни різних твістерів, практично в ногах клює окунець на 75 грамів, беру його з підсака - капєц... на курточці і руках - молочко 8O - нормальний "хід педалей" - я б теж активно не клював би...
Так, розмочився, тепер треба зібратися, викинути хлам думок з голови і залишити там потрібну інформацію. Стараюся не звертати уваги на поодинокі крики "суддя"... на цьому практично і закінчується другий старт.
За час відпочинку відібрав приманки для 83-ої окремо, і для 79-ої Лунакії - окремо. Вирішую прокидувати методично перспективні місця в бистрому темпі двома палками - одною на дальняку, а другою собирати ближче до берега дрібними приманками.
Стартую в 15-му секторі. Овелько Антоха неподалік бере щупачка, на око - більше півтора кг, а через хвилину після його зважування - ще одного, правда значно меншого. Правіше від нього прокидую я, але поки - "0", Антон тікає далі, розумію, що це вірне рішення і біжу теж.
По середині зони мені сподобався сектор з береговим камишиком, за яким я сховався таким чином, що мені зручно було спостерігати за кінчиком спінінга. На третій ступеньці відчуваю різку покльовку на падінні, жадібно підсікаю і в заліку маю судачка близько 350 грамів. Прокидав сектор двома палюжками втікаю далі.
Помічаю сектор з язиком мілячка, зупиняюся в ньому, на вечір сюда по любе повинна підійти щупачка побавитися мальком. Вгадав
На другій проводці відчуваю хорошу покльовку щуки на твістерок, про який писав вище - він теж лише один.
Після виважування спостерігаю в пдсаку залікову щуку - вона тягне на 700 з лишнім граммів. Приманка разом з відрізком карбона вся в пащі, точніше в самих зябрах. Виймав екстрактором взявшись акуратно за гачка, коли вийняв, зрозумів, що це ще один твістер-калічка, без хвоста він відправляється назад в коробку.
Залишається мало часу - відкладаю в сторону легкий монтажик, беру дальнобійку з предатором і пробиваю все з дальнього закиду.
Через пару проводок - покльовка, фрікціон, виважування, підсак, берег, суддя :D , ваги, щучка в районі 400 з лишнім граммів (точно не пригадаю). Добре, азарт, "вкурив" проводку... Бац, трах, бабах - фініш.
По телефону взнаю, що мої з рибою, хоч і не багато, але не з нулями: Іван з трьома щучками, Петро - з однією.
Юшка на базі була - "в десятку"!
Вечеряємо, ділимося враженнями та думками на рахунок завтрашнього дня, знімаємо нервове напруження... трохи вільного часу і вкладаємося спати. Ліля "невзначай" включає на телефоні прикол під назвою "Надоели", який ми перейменовуємо в "Здаровенько!" (він починається одноіменними словами), пів-години регочемо диким реготом - видно таким чином теж можна знімати нервове напруження :D
О 4-тій ранку де-кому вспоминається "Здаровенько!", 20 хвилин знімаємо нервове напруження і т.і. та знову завалюємося спати. Бистро заснути допомагає запах молодої трави, який заносить в палатку легкий вітерець.
Жіночий голос з фразою "П'ята нуль..., П'ята нуль...", який доноситься з Ліліного телефону починає задовбувати, я згадую потрібне слово і відповідаю голосу - "Здаровенько!, Да пашла ты ..." Далі 10 хвилин знімаємо стресс сміхуйочками і розуміємо, що підйом неминучий.
Кава, легкі бутерброди, шмоткі-манаткі і ми вже на шикуванні.
Жеребкування, пару слів про можливе пересування по секторам зон, перевірка спорядження і вихід в зони ловлі.
Обійшовши зону "С" та зрадівши тому, що вітер нарешті дує в спину, а не в лице (хоча б в стартовому секторі), що добре скажеться на дальність закидання приманки, я зайняв сектор 9 (хоть щось наближене до толку).
Бахнула ракета, я спочатку проігнорував пораду Івана зайняти 10-й сектор і побіг в район 14-16 сектора. В цьому місціі розміщена кладка, з неї дуже комфортно ловити і проводити дальні заброси, тим більш з неї у попередньому турі ніби добре відловилися, але там вже стоїть спортсмен... в слідуючому вільному секторі - конкретний міляк, а закинути прямо (далі) вже заважає вітер (там він вже злегку боковий).
От же я повертаюся туди звідки прибіг, стаю все таки в 10-му секторі і починаю обловлювати місце.
Декілька закидань мілким твістерком по ближняку, беру 83-ю Лунакію з більш важкою огрузкою і прокидую чим дальше.
Вже намалювалася картина приблизно така: 2-3 ступеньки по чистому грунту, далі трава на дні, потім вона закінчується і поде-куди залишкі старого підводного камиша (чи щось типа того). Через пару проводок підбираю потрібну і відчуваю чіткий удар на відриві від дна. Фрікціон приємно заспівав, мені навіть прийшлося його через мить підтягнути, виважування - і в підсачеку щука на вигляд навіть дуже залікова.
Суді на місці, обнуляємо, зважуємо - 1565 грамів. Відміний бонус як для 10-15-ти хвилин ловлі, але крики "суддя" зліва та зправа насторожують. Більше 20-ти хвилин а-ні удара на різні приманки...
Ставлю обрубаний дюймовий твістерок на маленькій огрузці і під камишом беру ще одну щучку вагою близько 450 грамів. Зважуємо, відпускаємо, я беру спін, а суддя зауважує, що у мене залишилася хвилина на заброс, виважування, підсачування... Роблю заброс - з чим чорт не шуткує, але в кінці проводки розумію, що дива не буде
Ракета... фініш 1-го старта.
Другий старт починаю з кладки в 23-му (здається) секторі, вітер боковий шо "тихий ужас", після декількох проводок це все здається мені не комфортним і я тікаю в той же 10-й сектор. Закінчую старт з нулем, а потрібно було б можливо і залишитися на кладочці, хоч одну да вимучив би - місце ще не шугане, але було б знаттє...
Третій старт аж в 41-му секторі. Ці сектора вроді як непрушні, зі слів спортсменів, яки поверталися звідти.
Перекидуємося парою слів зі спортсменом з Херсона, вирішуємо як будемо ділити кладку, яка в сусідньому між нами секторі. Вирішили розіграти її на пальцях. Щастя, як зазвичай було не на мойому боці, тому отримавши порцію шквального вітру після пари закидань в своєму стартовому секторі, я повертаюсь на початок зони.
Що цікаво, до перших секторів я так і не добрався протягом трьох стартів, таке враження, що жереб так щильно поставив спортсменів, що а-ніяк не втиснутися
Міняю сектори 8, 9,10, знову 8, але в другій половині старта опиняюся на 10-му, щось магнітить мене до нього. Заробляю близько десятка покльовок на мікробів, зних тримаю щось не досить велике лише у трьох випадках, сход майже миттєвий :evil: Це все мене достає, ще й після невдалого забросу катуха пускає петлю і я маю красиву бородку на шнурі, а час йде...
Запарився, відкладаю 79-ту Лунакію, беру 83-тю і починаю вспоминати розповіді-поради Миколи Свірика. Поставив спочатку одну, як ми між собою називаємо "правильну" щучу приманку, дальній заброс, "правильна" проводка і миттєвий різкий удар голодного щупачка. Попав в головку :evil: , це що спеціально?! - часу залишилося хвилин 5-ть. Через проводку картина повторюється, починаю злитися, хоча розумію, що ще на один хвіст я по-любому розмочуся. Вспоминаю про ще одну досить симпатичну "правильну" приманку, розумію, що я в неї вірю і зараз щось має бути...
Перша проводка імені дяді Колі - хряц - удар і знову, як кажуть кукіш 8O Де-які корективи в проводці, я ще не підсік рибину, а вже приміряюся, як я буду підсачеком її брати. Розумію що це треба зробити якнайшвидше, адже до фінішу залишилося, по моїм підрахункам хвилини 2-і. БАЦцццц пішов кінчик спіна відпрацьовувати ривки риби. Вау! Достав таки я тебе!
Суддя не відразу помічає "громадний" трофей, бистро зважуємо - 275 (вроді б то) грамів, хоч і не великий, а трудовий, плюс додатковий бал за хвіст. Я випускаю рибуі в момент її приводнення лунає фінішна ракета. Ху-х! Ось і відстрілялися, слава Богу!
Спортсмени залишають зону змагань, зібравшись це роблю і я.
По дорозі зустрічаю Женю Ободянського. Перекинулись успіхами, дізнаюся, що в нього хоч останню годину і "0", але загальний результат 7 хвостів. Підбадьорюю його, що я не перебив йому маліну своєю півторачкою - він має бути в перших по зоні.
Знаючи Женю, як спортсмена, який дійсно заслуговує на призове місце, в глубині душі радію за нього, адже судячи з результатів - він має бути 1-м або 2-м.
Євгеній Ободянський - володар 2-го Кубку України (спін. з берега)!
По дорозі на базу по телефону дізнаюся, що мої хлопаки відловилися стабільно непогано, тобто обидва з "0" :roll:
Як би я перший раз був на змаганнях, можливо якісь емоції і були б на рахунок цього результата, але сам не раз опинявся в подібній ситуації і розумію, що це може бути з кожним, отже хочу, щоб Іван та Петро себе за це не матюжили, вони зробили все що могли, але лихий жереб вибрав їх, щоб нагородити не по заслугам.
З фінального протоколу дізнався, що не так далеко я "ушлёпал" - 26 місце, що не є паганим результатом, як на мене в даній ситуації.
А взагалі ніяке місце не йде в порівняння з тим досвідом, який набуваш в змаганнях такого рівня!
Нагородження.
Нагородження пройшло в теплій дружній обстановці, кожен учасник змагань отримав Диплом за внесок у єдину справу, заради якої ми об"єднуємося, призери отримали медальки та чудові призи, думаю, кожен отримав масу позитивних емоцій, досвіду та адреналіну.
Отже від себе дякую організаторам, суддям та всім учасникам за ту роботу, яка була пророблена заради нас!
Команда Херсонської обл. - володар 2-го Кубку України (спін. з берега)!
2 місце - команда Харків-2.
3 місце - команда "Буковинські щукарі (Чернівці)"
Зворотній шлях.
В 17-й з копійками годині вирушили додому. Знаючи, що мені на слідуючий ранок знову на добове чергування, прийшлося поспішати та робити менше зупинок у русі.
Знову матюки в Житомирській області на "ямах" і радість при в"їзді у рідну Рівненщину.
Як я не поспішав, але раніше 03-00 лягти відпочівати не вийшло, 07-00 підйом і "гоу ту зе ворк".
Ось така, друзі мандрівка вийшла, вибачайте, що не заскочили наверх турнірної талиці - ми ще себе покажемо!
З повагою, Сергій Кощук.
14.04.09р. 02-25 год.
Пи.Си. Зведений протокол:
http://www.goldencatch.com.ua/ru/Sorevn ... vodni3.htm
Лічка: http://www.goldencatch.com.ua/ru/Sorevn ... ichni3.htm
Востаннє редагувалось 15 квітня 2009, 20:20 користувачем KYM, всього редагувалось 1 раз.
Не учи рыбу плавать!
-
Patik
- Місцевий
- Повідомлень: 316
- З нами з: 20 листопада 2007, 01:00
- Звідки: Ровно
- Контактна інформація:
Молодец, Серега
26 место среди лучших спиннингистов Украины, практически без тренировок, на незнакомом водоеме - это результат! Спасибо за шикарный отчет, прочитал неотрываясь.
Да, опыт Коли Свирыка команде явно был бы не лишним, чтоб раскусить этот своеобразный водоем. Но семейные обстоятельства - превыше всего :D
26 место среди лучших спиннингистов Украины, практически без тренировок, на незнакомом водоеме - это результат! Спасибо за шикарный отчет, прочитал неотрываясь.
Да, опыт Коли Свирыка команде явно был бы не лишним, чтоб раскусить этот своеобразный водоем. Но семейные обстоятельства - превыше всего :D
Спиннинг - наше главное оружие !!!
-
Горыныч
- Рідненький
- Повідомлень: 885
- З нами з: 13 грудня 2007, 01:00
- Звідки: Ровно
- Контактна інформація:
Ничего - будут еще соревнования :lol:KYM писав:Ось і закінчилися змагання.
Якщо коротко і чесно - профукали ми дане дійство.
Спасибо за отчет - читается как репортаж с боевых действий
, напряжение конечно колоссальное...Удачи во всем и конечно в будущих соревнованиях!
Улыбайтесь, господа! Во весь улыбальник улыбайтесь :)))) ...
Дякую за звіт, було цікаво. Да, читаючи дивуюсь Сергій твоїй активній позиції, коли ти все встигаєш і на роботу і тещу до бабушки :lol:, і гуму поміняти щей на такій тусі відзначитись і знову на роботу.
Залишається тільки позаздрити (виключно по доброму), такій суперовій організації життя. В мене на все часу в загалі не вистачає (навідь на рибу частіше вирватись), мовчу вже кудись і надовго.... . Треба переймати якось досвід.
Про місце і результат тут взагалі недоречно говорити, там зібрались кращі по Україні, і сама присутність там вже перемога і це вірно. Одним словом класно!
Вітаю! Пора давати мастер коласси!
Залишається тільки позаздрити (виключно по доброму), такій суперовій організації життя. В мене на все часу в загалі не вистачає (навідь на рибу частіше вирватись), мовчу вже кудись і надовго.... . Треба переймати якось досвід.
Про місце і результат тут взагалі недоречно говорити, там зібрались кращі по Україні, і сама присутність там вже перемога і це вірно. Одним словом класно!
Вітаю! Пора давати мастер коласси!
"... А в это время сейчас кто то на рыбалке..."
KYMe..., а кастмастером на вильоті все ж не пробували, Григоровича не слухали, а Харків - читай звіт командного призера Антона Зубкова - пробував...
С 14.00 до 16.00 все разошлись по зонам соревнований для проведения официальной тренировки. Я пошел в зону С. Ветер в лицо и волна ничего хорошего не предвещали. За 2 часа я вымучил двух шнурков на кастмастер и понял что в ветер ловля весьма проблематична.
Продолжаю ловить. ПОКЛЕВОК БОЛЬШЕ НЕТ!!! Начинаю менять приманки через каждые 5 забросов. В конце как всегда - кастмастер. Первая равномерная проводка - ничего. Второй заброс. Равномерная проводка и в метрах 30 от берега - БУХ. Подсечка. Сразу понимаю - не карп. Рывки плавные, потом торпеда кидается в камыш! Вытягиваю руки - не даю ей туда уйти. Вывожу на поверхность - красавица! Завожу в подсак стоя на коленях (см. фото Доминатора как раз этот момент). Счастья - выше крыши. Кричу "судья" так, что соседи присели. Во время взвешивания - выстрел. Щука потянула на 2080 гр.
Несколько забросов - тихо. Перебегаю в 9 сектор, где были на тренировке поклевки на кастмастер. Ставлю кастмастер 3,5 гр. заброс, проводка и ... на контрольной подсечке - обрыв
-
KYM
- Бро
- Повідомлень: 1706
- З нами з: 17 листопада 2007, 01:00
- Телефон: 067-360-88-01
- Звідки: г.Ровно
- Контактна інформація:
Кидав я, Григорович, катмастера в зоні "А" декілька разів, але сектор не той, я і гумою туди саме докидав. Я взагалі то я не залізячник, тому кидаю тим у що вірю, а в залізяку я не вірю, тому і не став мучати, як кажуть **пу :D Думаю, на слідуючий раз буду перестроюватися, але треба десь покидати і зрозуміти цю приманку.
Не учи рыбу плавать!
-
oleg-rivne
- Балакучий
- Повідомлень: 190
- З нами з: 09 вересня 2008, 00:00
- Контактна інформація:
-
KYM
- Бро
- Повідомлень: 1706
- З нами з: 17 листопада 2007, 01:00
- Телефон: 067-360-88-01
- Звідки: г.Ровно
- Контактна інформація:
http://fishingclub.od.ua/forums/index.p ... topic=5606А можливо підскажете, де глянутри фото з даного дійства
http://sportfishing.odessa.ua/forum/vie ... ?f=25&t=35
http://fsfkharkov.ucoz.ua/forum/5-161-2
Востаннє редагувалось 15 квітня 2009, 23:56 користувачем KYM, всього редагувалось 1 раз.
Не учи рыбу плавать!
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість