Всі без винятку рибаки роблячи свої перші кроки в карпфішінгу зазвичай купивши робочі палки та катушки і купивши чи зв"язавши кілька оснасток відправляються на рибалку в надії зловити трофей своєї мрії.В такому випадку результативна риболовля вдається я б сказав в 10 відсотках-це коли банально вгадав місце і карп в пошуках корму також банально налетів на корм і на монтаж розміщений біля корму. Впіймати ж таким способом дійсно трофей,а на теренах області-це 10+кілограмова рибина шанси зводяться дійсно до 0-ля. Тоді якраз і повстає питання(звісно якщо рибалка аналізує свої дії,а не продовжує безтолково висипати в водойму не дуже бюджетний корм)куди ми закидаємо,на яку відстань,що там робиться на дні і чому не клює так часто як би хотілось? Відповідь на багато виникших запитань зможе дати один з важливих(я б сказав першопочаткових) процесів в карпфішінгу маркерування!Слідуючим кроком в карпфішінгу таких рибалок приймається рішення про придбання маркерного вудлища.Доречі зазвичай це рішення приходить навіть після рішення придбати спод і після викидання цим сподом солідної кількості корму без помітного покращення результатів!
Одним з життєвих прикладів важливості якісного маркерування є виступ членів збірної Росії по карпфішінгу команди з м Красноярськ "Метелица"на Кубку Львова 2012.При старті турніру о 8:00(час коли дозволяється закинути робочі палки в воду) "Метелица" закинулись в районі 14 години.Тобто з 7:00 відколи було дозволено маркування до 14:00,а це біля 7 годин, вони в два маркери ретельно з вимірюванням відстаней до всіх підводних обєктів ретельно до останнього кущика вивчили свій сектор і приступивши до ловлі були 3-ми в турнірній таблиці по результату другої доби турніру. Про їх маркерування більш обширно може описати наш форумчанин Ігор УЖ,тим не менше маркерування дуже важлива складова карпфішінгу будь це спортивні змагання чи рибалка в своє задаволення!
Отже маркерне вудлище -як і сподове відноситься до допоміжних вудлищ(тобто вудлищ що не приймають участі безпосередньо в ловлі) характерною ознакою якого є швидкий строй бланка що забезпечує передачу в руку всіх особливостей і нерівностей рельєфу на дні і мітки нанесені на ньому на відстані 6 і 12 інчів від катушкотримача власне для проміру глибини. Мітки нанесені в інчах (оскільки карпфішінг до нас прийшов з Англії) відповідають в свою чергу 15-ти і 30-ти сантиметрам.Маркерні вудлища як і сподові бувають різної довжини і заявлені на різний лібраж починаючи від 2.75лб.Як показала практика деякі спортсмени для дослідження якомога більших відстаней використосують сподові вудлища тому виробники на ЕлітАльянсовські 13-ти футові "Гармати"як 8лб так і 5лб також почали наносити характерні для маркерів мітки.Для прикладу сам використовую легкий, кілька років тому знятий з виробництва FOX rocket 12ft 4,5lb spod з нанесеними для зручності замірів мітками в 25 і 50 сантиметрів. (на фото спод Гармата 8лб-зелений бланк і FOX rocket-вишневий бланк)
Звичайно як кажуть все спеціалізоване краще ніж універсальне тим не менше споди з задачою маркерування досить вдало справляються компенсуючи свою важкуватість і жорсткуватість можливістю закидання більш важчих маркерних грузів.
В арсеналі клубників є кілька моделів маркерних вудлищ з робочих характеристик яких можу виділити лише дальність,оскільки характеристики по чутливості тобто, як кажуть дзвінкость бланка як і в виборі спода- річ дуже індивідуальна і кожен привикає до сигналів які передає в руку його маркер по своєму. Окремо лише хочу зазначити,що дуже високу оцінку серед спортсменів здобули маркерні вудлища відомого бренду Грейс,а саме Greys marker12Ft Greys distans marker12,6Ft та найновіша на даний час модель Greys distans marker plus 12,6Ft/50. Надзвичайно дальнобойні,дзвінкі і точні моделі,в умілих руках і
якщо вітер в спину здатні посилати маркерний монтаж до 140+метрів.
Підсумовуючи вище викладене візьму на себе відповідальність дати кілька порад рибакам котрі в силу якихось обставин не обзавелися в свому арсеналі маркерним вудлищем.Не варто опускати руки і можна успішно на перших порах маркеритись однією з своїх робочих палок.Дана порада буде ефективна, якщо робоче вудлище будь це трьохчасник чи двохчасник КАРБОНОВІ. Вудлища виготовлені з скловолокна по свому строю є явно вираженими параболіками тому при використанні Ви максимум отримаєте глибиномір,а от структуру дна на замулених в нашому регіоні водоймах відчути не вдасться.Відмітки на одному з робочих вудлищ можна зробити з обрізків любої наклейки,або навіть з тих же цінників,які часто присутні в арсеналі карпятника для кліпсування жилки.Другим елементом в імпровізованому з робочої палки маркері вважаю обов"язковість використання ШНУРА.Для прикладу карпові жилки які позіціонуються виробниками як жорсткі тобто малорозтяжимі мають коефіцієнт рожтяжимості біля 7 і більше відсотків.Тобто при закиданні скажем на 100 метрів жилка розтягується на 7 і більше метрів.Таке маркерування звичайно буде не ефективним і буде показувати суттєву похибку навіть при промірювання глибини,а про рельєф дна взагалі говорити не варто,тому шнур однозначно. Шнур для даних цілей можна використовувати навіть цілком бюджетний і можна використовувати в 0,20 і навіть 0,22 діаметрі. Хоча міцності такого шнура більш ніж достатньо,зате це дасть можливість комфортно себе почувати вириваючи маркерний груз з коряжника,водоростей чи інших підводних перешкод які зустрічаються в наших водоймах. Крім цього шнур такого діаметру легше розпутати при скиданні петель які інколи трапляється на бюджетних катушках.Шнур можна намотати на додаткову шпулю однієї з робочих катушок,єдине, що слід пам"ятати при намотці шнура це не домотувати його до країв шпулі приблизно на 3-4 міліметри,на дальності воно суттєво не позначиться,але в рази зменшить скидання петель.З довжиною шнура на перших порах також можна не перебільшувати,скажімо якщо Вам комфортно ловити на відстані 70 -90 метрів,то 125-ти метрової розмотки цілком достатньо,звичайно під низ підмотавши бекінг з жилки. Кидаючи на 90 метрів навіть в дуже вітряну погоду натяжка в кінці польоту мінімальна і навіть при видуванні дуги і зльоті всього шнура Ви зможете бекінгом намотати його назад на шпулю і вибравши слабину і дугу розпочати маркерування. Ну і звичайно оснастивши шнуром додаткову шпулю,і розмітивши відмітками робочу палку слід розуміти,що це лише половина роботи.Інша половина вдалого маркування-це звичайно треніровки в ході яких починаєш розрізняти сигнали в руку які маркерний груз передає Вам через шнур долаючи ті чи інші різні по своїй структурі участки дна. Хочу поділитись як я в свій час навчився ці сигнали розрізняти! Не поганим полігоном для треніровок по маркеруванню є пляж на Басів Куті,а час для тренувань треба вибрати коли зійде лід,але ще не пішла "чехонь на нерест"
маю на увазі уклєйку коли весь пляж окуповують поплавочники.На першій стадії не треба робити повністю маркерний монтаж,а обмежитись лише прищібнутим на застібці маркерним грузом. Таким чином закинувши груз приблизно на 20 метрів і звільнивши метрів 60 шнура просто йдум по березі і тягнем груз по дну паралельно берегу.На участку перед мостом де літом стоїть пивна палатка є місця з камінням і галькою на дні,по всій довжині пляжу пісок,а в кінці біля розваленого замку участки з мулом,одним словом все що в подальшому можна зустріти при маркеруванні на рибалці.
Це звичайно ази маркерування,є ще малювання структури сектора,розрахунок відстаней,але це як і в темі сподінг краще раз побачити ніж 10 разів прочитати,тому все що знаю і вмію по даному питанню готовий показати на організовуваних Рівненським Карповим Клубом весняних "покидушках",от тільки синоптики дадуть добро
З повагою Тарас (Вдала рибалка)