Дякуючи "суперпровайдеру" він же "РеГееМ", нету не було майже тиждень. Отже...звітик вже і писати запізно, але викладу декілька фото та черкану декілька слів. По-перше, нашого полку таки прибуло - Тарас!!! Привіт!
По-друге, "день рибака" для мене пройшов як ніколи суперово. Повеселилися ми суперово ;) Порибачили теж класно. Величезне дякую власнику водойми за пиво для карпової братії(на честь св'ята), воно було дуже доречним в таку спеку. В "Максімуса" було сил трішки більше(завдяки присутності прекрасної половини)і він залишився ще на одну ніч. Ніч була результативна...як мінімум три паровоза.
Отож, обіцяні фото:
Тарас з першим святковим коропом
"Бєгущій чєловєк" :roll: :D
ВІКТОР та КАРП
Максімус та риб...
Вчора був на водоймі. Гарно гуляв коропець навпроти острова(зі сторони лісу). Окунець теж гарно хлюпався, але ловив хлопчина на гірлянду - 0.
ПиСи
Місце прикормили, сьогодні в бій ;)
декілька фото з останього виїзду на водойму, результати виїзду думаю хлопці опишуть, тому що сам на цілу "сесію" не лишився. Легенький перекус, і знову в бій І полетіли бойли...
шалун в неділю помирав від спеки і попросив привезти холодного пивка. я взяв дружину, малу, підсів Стас, набили холодильник пивом і поїхали на водойму. чули б ви голос шалуна, коли він передзвонив запитати коли ми будемо, а я сказав шо передумали їхати. такого розчарування в голосі я ще не чув... а бачили б ви його коли ми через 10 хв. приїхали... чуть не звізгом від радості він кинувся до холодного пива. правда, зпоміж емоцій радості звучали ше не дуже приємні слова в мою сторону, за те шо надурив.
навпроти рибалив мій швагро з бригадою. дивився в бінокль і дивувався чому він в штанах і в кофті в таку жару. коли під*їхав зрозумів - він був червоний як варений рак...
Домовилися з товаришем присвятити якомога більше уваги місцевому коропу...Вже в четвер скочили в авто та близько 19:00 прибули на водойму для першого годування. Вирішили трішки полегшити собі життя і кормитися з човна. Звичайно коли випадає такий шанс то і прощупати дно буде не зайвим. Отже озброївшись зробленою Тарасом атропою - в човен та наступила пальпація дна.Тарас вирішив ще додати родзинку в той процес - ми озброїлися раціями В процесі тих цікавих маніпуляцій, дістаю шматок нитки. Вже подумав, що хтось на окуня обірвав, але нитка тягнеться та тягнеться і нарешті я почав відчувати щось НАДЗВИЧАЙНО тяжке на іншому боці тої нитки. Якби я не застосував весло в процесі намотування нитки та вимучування того ЧОГОСЬ, залишився без пальців на руках. Не буду томити - вийняв десь чотири метри сталевого тросу :o Купа негативних емоція, але і є позитив - та перешкода могла принести для нас купу обривів...Але не буду про погане. Знайшовши цікавий перепад та тверденьке дно - посипалася прикормка. Але за кілька миттєвостей помітив, що наш стаціонарний маркер розпочав тонути :( Ну і не встиг я до нього...поставив пляшку як маркер. І до доми висипатися. Далі буде...
З насадок - горох з діпами (слива, мушля), горох з пінопластом (кукурудза), бойли (полуниця).
За дві доби - одна покльовка на двох - вночі на горох(діп мушля) - "сход"
Прикорм - фішдрім (карп), фішка карп, і (забув назву, якась нова, згадаю-впишу, теж карп) ну і звичайно горох ракетами.
Пару скопіпастених моїх звітів з позаминулого року з Гориньграда!!!
Нарешті добрався до компа,відкрив вікно - запустив музу і розпочинаю свій коротенький звіт про своє знайомство з водоймою,підготовкою до фестивалю і сам фестиваль.
Частина 1.
Розпочалось все 19 серпня,коли на запрошення Шалуна я вирушив в Гориньград,для того,щоб хоч перевірити дорогу,познайомитись з хлопцямим,які займаються карпфішингом,і подивитись на снасті і взагалі вживу побачити,що це таке. Отож,доїхав нормально - дорога ще краще,ніж до багатох водойм Рівненщини. Відразу познайомився з хлопцями і почав роздивлятись їхні снасті, і тут чере 30 хв після того як Вова Шалун закинувся - у нього приємний писк синалізатора - і карп 3.9кг вже фотографується на паспорт,після чого повертається до себе додому. Хоч його зловив і не я, але свою дозу адреналіну я отримав. Ну що ж вирішив дістати свою палку і продемонструвати хлопцям,на що я ловлю,як закидую і т.д. Після демострації - розпочався мій перший урок по карпфішінгу. І я зрозумів,що всі фільми,всі пости прочитані на різних форумах - це лише 20%,а головне - це те,коли ти тримаєш снасть зроблену профі і він тобі розповідає,що і як робити. Ну найперше,що мене навчив мій новий знайомий Сашко - це як правильно проводити закид. Як мені стало відомо,то він в цій справі майстер. Після пару годин проведених на водоймі я вирішив залишитись на ніч,щоб перевірити свою вдачу,але результату у вигляді трофею я не отримав,але отримав дещо набагото більше - знання. Хочу зробити висновок - після вечора і ночі проведеної на водоймі я отримав більше корисної інформації для себе ніж за весь час,що я приділив теоретичному навчанню, познайомився з хлопцями,які не просто ловлять рибу,а й завжди готові поділитись своїми знаннями з бажаючими їх отримати...
Частина 2.
Після знайомства з водоймою,я вирішив прийняти участь у фестивалі. А для того,щоб показати хоча б якийсь результат - необхідно було провести роботу над помилками, а саме замінити леску,шок-лідер,ледкор,повідки і саме головне навчитись зробити і зєднати це все своїми руками. Отож,першим етапом було закупка всіх необхідних компонентів,які мені порекомендували мої нові друзі,а другим - це дочекатись пятниці,коли вже виїду на водойму. І ось в пятницю, забравши Ігора(Kuzzma) вирушаємо на водойму. Там під його пильним керівництвом намотую ліску, роблю перше в житті зєднання лески і шок-лідера,роблю свій перший в житті лідкор, і виходить,що перший раз закидую карпову снасть зроблену своїми руками - відчуваю гордість за себе.В суботу на зміну Ігору до мене приєднався Шалун,від якого я дізнався про те,яким чином він робить свою оснастку і почув ще багато цікавих історій,як повчальних так і життєвих. Ну і так як я дуже загорівся даною рибалкою, то коли в неділю приїхав Сашко,а Вова зібрався додому,я вирішив залишитись ще на одну ніч. Отож,на третій день рибалки моїм куратором по основах коропової ловлі був уже Сашко. Дізнавшись про те як він робить свою оснастку,я дійшов висновку,що якогось одного єдиноправильного методу створення карпової оснастки не існує,а кожен користується тим способом,який йому ближчий до душі. Так доречі на протязі 2 днів мені складав компанію Сергій,але він більше орієнтувався на карася - розмір якого на даній водоймі ну дуже гарний.Також гарною ранковою розминкую була ловля спортивного окуня,який при кожній третій проводці чіплявся до мого твістера. На протязі трьох днів у нашої веселої компанії було декілька покльовок, декілька сходів і багато цікавих моментів. Висновок: за 60 годин проведених на водоймі пройшов курс молодого карполова під керівництвом трьох професорів,відпочив на 120%(так як після моїх минулих рибалок я чомусь був змушений ще день відпочивати,а тут відразу в понеділок приступив до роботи),і зрозумів те що коропова ловля завдяки тому, що не така активна,як інші, найкраще дозволяє розслабитись після сурових робочих буднів,але приносить задоволення не менше,а в деякій мірі і більше ніж інші види рибалки.
Частина 3.
Змагання.Першою проблемою для мене була відсутність команди. Але за 3 дні проблема відпала:спочатку обєднались з Олегом,який не міг залишатись в неділю,через що не створював свою команду, потім зустрів старого друга Сергія,який захоплюється рибалкою і згодився приєднатися до мене,а потім через ЧП на роботі(намотало на шків станка палець) і неможливість тримати лопату для відкопування бульби схованої ще навесні в землях Рівненського району, до мене приєднався друг Сашко,з яким знаємо одне одного з ясел. Отож, команда сформовона. Далі наступив домашній етап підготовки снастей - Присвятивши цій справі цілий вечір - зробив 9 ледкорів,намотав 15 поводків,під різні розміри і кількість бойлів. Хочу зазначити,що з кожним разом в мене це виходить все краще і краще. І ось прийшла пятниця і я з Сашком вирушаю на водойму. Прибули.Настроїв інтернет.Допоміг розмічати сектора. Чекаємо учасників.При приїзді кожного з яких,виникало відчуття,що знаємо одне одного вже не перший рік. Найбільше порадував Андрій з магазину Карп своїм анекдотом про ліс і Діма пивом від спонсора Скольмо(звиняйте,але дуже люблю пиво). Ну нарешті всі зібрались. І проводимо жеребкування. Здивувало те,що всі отримали ті сектора чи те сусідство яке хотіли,не зважаючи на тройне кодування - це все через дружню і невимушену обстановку,при якій фортуна відвертає свій зад в протилежну сторону. Далі зайнявши свої сектора всі розпочали підготовку.........
P.S. Далі буде.....
..... розмістивши свою Октаврію в свому секторі - розпочав діставати всі свої рибальські прибамбаси,які інколи бувають і зовсім непотрібними,а інколи без них риболовля стає нереальною. Так як мій напарник Олег більш досвідчений в короповій ловлі -то саме він зайнявся маркуванням території,а я провів пів години в кріслі спостерігаючи за цим - самим важливим процесом - маркуванням. Далі і для мене знайшлась робота - ліпив кулі з каші і бойлів,і гороха,і кукурудзи для закорма зони ловлі. Вже через годину розпочали закорм,аж раптом,наш сусід - чемпіон Пашка звернув увагу на те,що наш маркер веде себе неадекватно,то потоне то вспливе за декілька метрів.Було прийняте одностайне рішення про те,що там вже є риба. Дістаємо маркер - точно перша риба феста 750грамовий карп з пружиною в роті замотався на на нашу лєску,але не заліковий. Звільняємо його від тенет і відправляємо додому.... Після закінчення закорму - закидуємо палки на різнозапахові бойли,для визначення на що клює... І далі вже декілька годин спокою до наступного забросу... Наступив вечір,який ми провели за загальним столом в дружній обстановці - в секторі Альбатросівців. Про покльовки і виловлену рибу розповідати не буду,так як за відсутністю довгосроквої памяті вс е не згадаю і боюсь помилитись. 2-ий день запамятався особистим чемпіонатом між мною і Сашком-дальнобоєм по закиду шарів на дальню відстань - переміг він,але експерти засвідчили,що після певного періоду тренувань в мене є шанси отримати перемогу по дальності забросу. Загалом - писати можна багато, але хочу відзначити такі моменти фесту:
- карп 7500гр викликав у мене такі відчуття,яких я раніше не відчував.І коли я відпускав рибу в воду,мені представили таку можливість,то було відчуття гордості за себе,що я таку рибину,яка б так гарно зафаршировалась, відпускаю і не жалію про це...
- через втому проспав покльовку на своїх палках,але команда не підвела і хлопці зробивши свою роботу вивели мою команду на 5 місце...
- на треті сутки вже після змагань була покльовка і на мої палки,але безрезультатна,бо затупив.Покльовка в берег,а я не підмотавши ліску - роблю підсічку.
Висновок: карпфішінг - це класно,але неохідно вчитись,вчитись, і вчитись......а вчитись краще всього на практиці під керівництвом людей,які щось в цьому розуміють.........
Після позаминулих вихідних без рибалки вже в віторок розпочалася ломка,а тому вирішив,що в пятницю пораніше вирвусь в Гориньград. Дуже хотілося виловити перший трофей на даній водоймі. Але як завжди - не все так сталося як гадалося,а тому попав на водойму на 2 години пізніше запланованого - саме той час, який необхідний для прикорму місця лову. Тому до того часу поки стемніло вспів закинути палки і закинути декілька ракет з пелетсом і горохом. Так як маркерної палки в мене немає - тому заброс проводив - куди долетить, а далі орієнтувався саме на цю точку. Прибравши територію від непотрібних речей і переглянувши серію Хауса влігся спати. Але вже десь біля 23-00 почув перший приємний пік-пік-пік,а далі тиша. Через годину це повторилося. А далі до самого ранку була абсолютна тиша. І ось з ранку почувши пару піків своїх сигналізаторів я блискавкою вилетів з палатки і побачив,що свінгер опустився нижче свого минулого рівня. Вимотавши надлишок ліски я зробив підсічку, але на іншому кінці ліски нічого не відчув — а так хотілося. Попивши каву і перечекавши пару годин в надії на покльовку — вирішив перезакинути палки і розпочати заміс прикормики і накатати шарів. Через півтори години все готово і я розпочинаю закорм місця лову. До речі думав,що це в мене не вийде,так як перший раз користувався парашютом. Але все вийшло досить класно і прикольно. Отож палки закинуті , місце прикормлене і залищилось лише чекати кльову,на який було марно сподіватися до вечора,так як спека була неможлива. Ввечері до мене з Наталкою приєднався мій товариш з дівчиною. Також за кільканадцять метрів від нас сів ще один рибацюга,а його товариш розмісився на дамбі. Хотіли ловити карпа і карася. Після смачнючих смажених ковбасок і перегляду ще однієї серії Хауса ми розбрелись по палатках. Ця ніч виявилась більш шумна — риба гуляла дуже активно,але клювати відмовлялась. Лише о 24 год я зірвався через писк сигналізатора,але це був лише карась,який клюнув на палки мого товариша і намотався на мою лєску. До ранку була тиша. Вранці проснувшись і перезакинуви знову палки — продовжив своє вже тривале очікування кльову. Провідавши наших сусідів дізнався,що в них в улові вже декілька карасів і декілька пропущених покльовок карпа.
І от о 10-50 сидимо і балакаємо про всяке і раптом відразу після моєї фрази “не клює” на моїх палках паравоз — підбігаю — підсікаю — і ось красень 1700гр вже на березі. Перший на бойл за життя... Ноги трусяться,руки трусяться,адреналіна повні штани. Після фотосесії цей молодчага був відправлений додому. Вже цікавіше. Але далі тиша. Розпочався дощик,що викликало надію на нову хвилю кльову,але цього не сталось. Після дощу знову відвідав сусіда — його садок поповнився ще декількома карасями. А от в мого товариша тиша. Зрозумів,що багато значить прикормка і снасть на яку ловиш — треба зрозуміти поведінку карася і тоді буде успіх.
І от через декілька годин сталося прикольне дійство. Напарник нашого сусіда,той що ловив на дамбі,виловив карпа на 7600гр за допомогою рапіри ,яка була вже зломана і мала довжину 80см, і невскої катушки з насадкою горох за 10-15м від берега. Я був в шоці,але як кажуть один раз в рік і палка стріляє. Тому вважаю,що це скоріше випадковість,а не закономірність.
До вечора покльовок не було і я прийняв рішення залишитись ще на одну ніч.
Але цієї ночі покльовок не було,хоча покинув водойму о 5 ранку і можливо просто не дочекався початку кльову.
Отакі чудові видалися вихідні в Гориньграді. Відпочив чудово,зловив першу рибу на бойл, набрався сил на цілий тиждень і повністю уточнив всі ньюанси незрозумілі для мене перед кубком Ягдташа...
Прикольні звіти,які ще раз доказують,"що не за день Москва будувалась" і якщо захопитись даним видом риболовлі,
то досвід здобувається в геометричній прогресії. Рибалю я давно, до переїзду в Рівне в 2006 я ціленаправлено ловив сома,тому виважувати 5-ти ,7-ми кілограмові рибини в мене якийсь досвід був(хоча звичайно повадки сома і карпа засічених на гачку порівнювати не варто) Зайнятись карпфішінгом мене спонукнув випадок,коли я ще не вникаючи, що таке поводковий матеріал зробив з нитки кілька поводків з волосяною остнасткою і примінивши їх на одній з рибалок з простими телескопами і інлайн грузом насадкою і прикормкою був горох. Я наловив близько 25-ти, 800-их
карпиків,і всі як один вони були засічені по класиці за нижню губу ( якось удачно вгадав довжину волоса). Другим фактором який на це повпливав,це те що я завзятий пікніковець,а карпфішінг дійсно вид рибалки на якому
можна щей щось жарити, парити і куховарити,а не напихатись зробленими вдома бутерами.
В даній темі пишу,тому що саме в Гориньграді я впіймав свого першого коропа(коропця :D на 1200)саме на БОЙЛ.
Як зараз пам"ятаю на Zoom-мед 15 мм. Це при тому,що закормив шарами сипучки з горохом і жодного бойла в прикормці не було,а крім цього на робочих палках на волосяній остнатці були заряджені горох,кукурудза,на 3-тій комбінація з горошини і кукурузини і на 4-ій палці оцей бойл. Виходить що на дні приблизно 6на 6 метрів було приблизно відро гороху з сипучкою,і цей карпик між всім цим кормом найшов одного бойля.Так ,що от-така історія
мого старту в карпфішінгу.
А на рахунок як я вважаю основного принципу карпфішінгу"впіймав-відпусти" в мене в сім"ї склалось таке відношення до риби,що споживаємо ми її дійсно,як кажуть на заході рівно стільки,скільки потрібно на вечерю,а так як за сезон в мене в морозилці назбирується карасів від фідера і щук від спінінгування і на вечерю хватає,тому мені не доводиться вдома слухати докори,що замість карпів я привожу фотографії.
Ось так і живу! Я по принципу " впіймав- відпусти", а дружина по принципу "що мужики-це ті самі діти,але великі. Лише з кожним роком іграшки все дорожчі і дорожчі" :D :D :D :D :D
