Телефон гарячої лінії Рівнерибоохорони 0(362) 63-39-32
email rivneryboohorona@gmail.com
"Телефон довіри" відділу запобігання та протидії корупції в органах рибоохорони 0(63) 982-24-62
Усіх небайдужих громадян просимо повідомляти журналістів телеканалу „Рівне1” про випадки браконьєрства за телефоном 0362-623-501
UR5TIG писав:В принципі нічого хитрого не треба придумувати, запросити представника екологічноії прокуратури і врозгар відпочінку таких дикунів виписати парку третю протоколів, після того як розійдуться чутки ..... стане набагато чистіше! Дзвоніть, запрошуйте представників з контролюючих органів.
Слушна думка. Але, зазвичай, це все з"ясовується тільки тоді, коли люди від"їжджаюсь. Тобто получається приблизно так: поки відпочивали, все було нормально. Коли поїхіли, залишилась купа сміття. Хіба що фотографувати таких відпочивальників з "перспективою", що вони післе себе нагадять? До речі, не факт що серед таких відпочивальників немає представників правоохороних органів.
Іздили цієї зими до кумовєй в гості в Нетішин. Трошки погуляли по місту. Я, особисто, в місті був в перший раз. Незвичайне місто порівняно, мабуть, з любим іншим типовим (Кузнецовськ не рахуємо). Не буду чіпати архітектурні форми міста, скажу інше. Такої чистоти я давно вже не бачив. Але, найбільше вразила кількість кошиків для сміття - максимум через кожних 100 метрів на любій вулиці, на любому провулку.....
Я Вам скажу, що така чистота нелегко дається. Якщо в місті працює ЖКО, то поза ним приходиться горнути громадським об"єднанням добровільно(дякувати Богу такі є і працюють!). В нас в більшості своїй народ культурний і не творить таке неподобство, хоча, як говориться в сім"ї не без уродів , після них рідненьких і вичищаїм!
Фахівці рибоохоронних та екологічних служб б’ють на сполох: рівень кисню в Азові наближається до критичного, відтак величезні маси напівживого бичка загрожують узбережжю. У районі Бердянська, приміром, косяки риби «зависли» у воді на відстані менше двохсот метрів від піщаних пляжів курортної зони. Днями було ухвалено рішення про негайний меліоративний вилов бичка, і перша тисяча тонн уже переправлена до холодильників. До вимушеного промислу долучено півтора десятка суден і двадцять з лишком бригад. Мобільні групи фахівців двічі на добу відбирають проби води уздовж Бердянської коси.
На екстреній нараді у Бердянському міськвиконкомі фахівці з рибальства попередили: ще день–другий — і виловлену рибу буде нікуди дівати. Місцевій владі не вдалося оперативно вирішити проблему експертної оцінки бичка: якась дещиця ще придатна на реалізацію і переробку, решта — на утилізацію.
Відучора меліоративний вилов дозволено на всій акваторії Азовського моря.
Рибний день на безриб’ї
Напередодні Дня рибалки доводиться констатувати: дари річок та озер ми доїдаємо, а заселенням водойм мальками серйозно ніхто не займається
Волинянам могли б по–доброму позаздрити мешканці інших регіонів України. Край лісів та озер, як співається у пісні, володіє багатющими водними ресурсами: на території області 132 річки, 265 озер, 12 водосховищ, 617 ставків. Із них 567 водних об’єктів передано в користування орендарям та іншим користувачам. Отож на столі пересічного волинянина місцева риба мала б не переводитися. Насправді ситуація в рибному господарстві краю далека від ідилії. Достатньо поцікавитися, якою рибою торгують на луцьких ринках. Куди ж «пливе» волинська риба і чи є вона взагалі?
Державні програми в тарілку не покладеш
Якщо довіряти офіційним паперам, то, згідно з десятирічною Програмою розвитку рибного господарства Волині, прийнятою у 2001 році, прогнозований вилов риби щороку мав складати 738 тонн із ставків та 1330 тонн із озер та річок. Це практично той самий показник, що був у 1990 році. На 2010 рік загальнодержавної програми розвитку рибного господарства України Волинь отримала від Мінприроди лімітів на вилов риби з водойм загальнодержавного значення на... 3,1 тонни (крім озер Шацького національного парку). Для порівняння: з волинських озер до 1990 року лише за документами виловлювали 160 тонн риби. Невже риби немає в озерах та річках зовсім?
— У будь–якому луцькому барі чи ресторані риба є: сушена, в’ялена, свіжа, раки до пива теж не переводяться, — каже голова асоціації орендарів водних об’єктів «Волинська риба» Володимир Граковський. — Звідки вони, думаєте? З місцевих річок та озер. Професійне браконьєрство процвітає. На базарчиках у заповідній зоні вугрів, раків, іншої риби ніколи не бракувало. Вугра ловлять під маркою так званого меліоративного відлову для покращення структури водойм. Для цього по дозвіл не треба їхати до Києва, все робиться на місцях, бо Мінприроди дає дозвіл лише на промисловий відлов. До речі, на шацьких ринках тепер можна вже побачити вугра з Прибалтики, а не місцевого. Прибалтійський вугор короткий і товстий, а світязький — тонкий і довгий,схожий на змію. Волинський вугор залишився тільки той, що був у природі, 20 років ніхто малька не завозив і відновленням не займався. Браконьєри ставлять ятери навіть у місцях нерестовищ. Затока Лука на Світязі, куди риба заходить на нерест, перегороджується ятерами у кілька рядів, і туди потрапляє все живе. Проте не пам’ятаю, щоб рибохорона розкрутила хоч одну гучну справу проти професійних браконьєрів. Охорона рибних ресурсів — це не лише погоня за сільськими дядьками. Не заборониш людині, яка живе біля озера, рибалити. Ловити треба тих, хто робить на цій справі бізнес. А такі «рибалки» зазвичай залишаються поза кадром.
Ловимо, а запаси не відтворюємо
Тим часом фахівці Інституту зоології НАН України оприлюднили тривожну інформацію: крім червонокнижних осетрових риб, в Україні за останні 20 років у наших водоймах катастрофічно зменшилися запаси й промислових видів риб. Зокрема ляща — на 20 відсотків, судака — на 10. Ця тенденція не оминула й Волинь.
— Не можна сказати, що риби на Волині вже немає, — продовжує Володимир Граковський. — Непокоїть інше: ніхто не займається її відтворенням. І не лише на Волині. У державній програмі розвитку рибного господарства на 2006—2010 роки на відтворення та збереження живих водних ресурсів було закладено в бюджеті 208,3 мільйона гривень. Куди і на що вони пішли — не відомо. Тільки у 2010–му в природні водойми та водосховища за рахунок бюджету повинно було вселено 140 мільйонів штук рибопосадкового матеріалу. На Волині не чув і не знаю, щоб хоча в одне озеро запускали малька. Хіба що на Любешівщині, де з ініціативи народного депутата Адама Мартинюка на його батьківщині в озеро Рогізне було вселено 100 екземплярів білого амура по 5 кілограмів кожен. Але то було давно. Більше прикладів не знаю.
Начальник відділу використання і відтворення живих водних ресурсів «Волиньдержрибохорони» Степан Бакай теж не володіє такою інформацією:
— Якщо сказати відверто, то не було зарибнене жодне озеро. Принаймні згідно з чинним законодавством. Колись в області було три рибопосадкові станції: дві колгоспні та ще одна, в Шацьку, вирощувала рибопосадковий матеріал для зариблення саме озер. Тепер вона приватизована і розведенням малька не займається.
Коли так, то виходить, що за ці десять років зарибненням природних водойм як таких ніхто не займався? І не лише за десять, а за всі роки української незалежності. Рибу винищуємо безжально, а запаси її не відтворюємо.
— А може, орендарі самовільно запускали рибу у свої водойми?
— Можливо. На кількох озерах орендарі щось робили, але то без нас. На ставках зарибнення проводилося і проводиться. Але ми не знаємо, що там запускається, яку рибу вирощують, скільки. Бо все це робиться орендарями самотужки й хаотично. Контролю вони не хочуть, отож не знаємо, скільки там риби вирощується, де і як вона продається. Бо це податки, бо це контроль. Скільки риби ловиться сьогодні на Волині — вам цього ніхто не скаже.
На ставковому фронті — без перемін
А сьогодні орендарі ставків, не отримуючи від держави жодної копійки підтримки, взявшись вирощувати рибу, безуспішно намагаються виплутатися з сітей, якими обплутали їх різні контролюючі органи. Понад десять років ця ситуація породжує постійні конфлікти, однак держава не намагається виписати чіткі закони, щоб покласти край тривалому протистоянню між господарниками, які вкладають кошти у вирощування товарної риби, і тими, хто хоче їх «патронувати», щоб не втратити ласий шмат з–під свого носа.
— Чому такий контроль рибоохорона хоче встановити саме над орендарями ставків, а не озер, що є водоймами державного значення? Здогадатися не важко. Ставки орендують здебільшого селяни, люди не вельми впливові й не дуже обізнані із законами. Ними керувати й зробити на них показники простіше. Користуючись юридичними лазівками, органи рибохорони змушують орендарів штучно створених ставків виготовляти (зрозуміло, що не безкоштовно) режими, що діють для спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ). Хоча немає на сьогодні закону України чи постанови уряду, які б зобов’язували орендаря ставка в обов’язковому порядку запроваджувати режим СТРГ згідно з відомчою інструкцією Держрибгоспу! Коли ж орендар відмовляється це робити, його штрафують, а потім можуть позбавити права оренди. У такий спосіб проводиться перерозподіл водних об’єктів, — вважає Граковський. — Хто не хоче загризатися, той погоджується виготовити режим, не розуміючи, що тим самим втрачає повне право на самостійне господарювання. Людина позбавляється права на самостійний облов ставка з метою реалізації вирощеної риби, на скид води з метою облову водойми без дозволу на спеціальне використання водних живих ресурсів згідно з лімітом Мінприроди. Хоча в законі чорним по білому написано, що ці дозволи повинні мати орендарі водойм, які належать державі, тобто коли водні ресурси вилучають з природного середовища. Та ніхто не зважає на це.
На Волині понад 60 озер узято в оренду. Це водойми державного значення, але їхні орендарі не беруть дозволів на використання водних живих ресурсів, бо це дуже клопітна та марудна справа. Простіше ловити потроху рибку для власних потреб і залежати від місцевих рибінспекторів, ніж займатися промисловим відловом і бути залежним від київських чиновників. Принаймні дешевше. Зате орендарів ставків намагаються взяти під повний і тотальний контроль, змушуючи робити те, чого вони не зобов’язані робити. Самі розумієте, хто може взяти в оренду озеро, а хто ставки. З ким простіше воювати. Ми вже підготували матеріали для направлення в Конституційний Суд на неконституційні дії державних контролюючих служб із приводу незаконного втручання у товарне рибництво на штучно створених ставках. Листа направили в адміністрацію Президента України. Повинен же хтось покласти край цьому беззаконню.
А поки що орендарям доводиться або підкоритися сумнівним вимогам рибоохорони, або платити штрафи, або судитися, що і робить багато хто з них. Ті ж, хто втомився воювати, зрозуміли, що дешевше буде примиритися. Чиновники — теж люди, люблять і раків з рибою поїсти, і в сауні попаритися...
Тим часом Державний комітет рибного господарства планує розробити ще одну програму розвитку рибної галузі на наступні десять років. Але й вона може залишитися просто папірцем. Що–що, а красиві програми для окозамилювання ми вміємо складати...
якось застав мене дощик на славній річці Усті в районі заправки авіас, що на набережній. Виходить там в Устю труба з якої ужас як несе каналізацією, але в дощ я там такий ужас побачив, що вирішив сфотографувати хоча б телефоном, думаю на фото ви й самі все побачите. Доречі крім каналізації щей запах бензину зявився! І виникає питання чи дійсно з усті рибу можна їсти...!?
[/list]
Сердце кровью обливается как после разрешения рыбачить на Хранилище, мой любимый ставок превращается в мусорку и не только он - вспомним про Бычаль и другие ставки.
Решил вернуться к идее развешивать на деревьях плакат с просьбой не мусорить. Предлагаю помочь его написать, думаю он должен быть заметным и лаконичным... Вот, что у меня получилось - предлагаю подредактировать:
Люди!
Посмотрите вокруг - природа Вам даёт возможность хорошо отдохнуть, стать здоровее, так не надо засыпать ее горами мусора - пусть и ОНА останется здоровой для наших детей! Соберите мусор (и не только свой) в пакеты и увезите в город на мусорку!!!
СПАСИБО!!!
Этот текст можно будет поместить в файлик и прикрепить степлером к дереву. Как составим текст обращения - каждый сможет скопировать и распечатать нужное количество...
Улыбайтесь, господа! Во весь улыбальник улыбайтесь :)))) ...
Горинич ми самі станемо розповсюджувачами сміття тільки на деревах. Поясню чому. Наші люди хоч і деякі ображаються але скажу не на тому рівні інтелектуального розвитку, як в розвинутих країнах. Приклад водойми наших озер після повені гори сміття пливуть по річкам та гори сміття після льодоходу, та в літню спеку всі береги засипані сміттям. Люди що відпочивають на водоймах читати файли не будуть, а файли з незрозумілою масою після декількох дощиків залишаться на деревах. Сам приїхав з Білого озера де був дуже вражений кількістю відпочиваючих де за в’їзд беруть гроші а сміття вивозити перестали. А людині яка відпочиває декілька днів сміття кожен день вивозити немає куди тому зносять на кучі в пакетах і це дуже радує бо декілька років тому доводилося приїжджати і прибирати сміття після когось тому засмучений ситуацією в Рівненському заповіднику. ЗА ЩО БЕРУТЬ ГРОШІ? Знаки чи таблички коштують чималих грошей яких немає.
Горинич якщо потрібно я надрукую і дам файли, але повторюю це буде вже наше сміття. Ще один фактор популярність цьго форуму недостатньо велика для організації любих глобальних питань,як приклад бородьба з браками закінчилася нульовим результатом.
Олександр писав:Горинич якщо потрібно я надрукую і дам файли, але повторюю це буде вже наше сміття. Ще один фактор популярність цьго форуму недостатньо велика для організації любих глобальних питань,як приклад бородьба з браками закінчилася нульовим результатом.
Дякую, Толик вже друканув, файли є.
Я вважаю що ні для кого на цьому форумі не є проблема надрукувати, було б бажання... та віра, що хоча б пару мішків сміття буде забрано…
Улыбайтесь, господа! Во весь улыбальник улыбайтесь :)))) ...
Думаю комплект из 10-ка таких обращений к людям должен быть у каждого рыболова, по крайней мере пользователей нашего форума. Поддерживаю! Браво!
Пы.Сы. Пока починю принтер буду рад холявке от кого-либо в колличестве 10 штук, спс заранее!
Якщо друкувати на папері то потрібно заламінувати в ламінаторі а не класти в файли. Повторюю папір в файлі стане просто кучкою паперу з незрозумілим текстом непривабливого вигляду. Такщо потрібен ламінатор.
KYM писав:Пы.Сы. Пока починю принтер буду рад холявке от кого-либо в колличестве 10 штук, спс заранее!
Забрал у Толика штук 70 - уделить всем кто хочет не проблема, только наверно на следующей неделе (месяце)... конец месяца - ни бензина, ни денюг
Кто будет проезжать по Млыновской брякните (050-375-35-две четверки) вынесу к "Арсену"...
Штук 50 напечатаны краской, что не смывается дождем...
Улыбайтесь, господа! Во весь улыбальник улыбайтесь :)))) ...
Щось я давно не заглядував у цю тему. Як на мій погляд редактора текст треба дещо змінити, бо "здоровее" - звучить трохи прикольно... І тексту "много". Не всі дочитають...
Пропоную надалі такий варіант тексту: "Люди! Посмотрите вокруг - Природа дает Вам возможность здесь хорошо отдохнуть - так дайте себе возможность отлично провести время на этом водоеме и в будущем..."
Далі по тексту... Хіба ще ріже "в город на мусорку" - краще просто "отсюда", або ж на "ближайшую свалку"....
bogdan писав:
Пропоную надалі такий варіант тексту: "Люди! Посмотрите вокруг - Природа дает Вам возможность здесь хорошо отдохнуть - так дайте себе возможность отлично провести время на этом водоеме и в будущем..."
Далі по тексту... Хіба ще ріже "в город на мусорку" - краще просто "отсюда", або ж на "ближайшую свалку"....
бажано ще й дубляж українською...
Обов'язково врахуємо в наступному тиражу , згідний так гарніше (де ж ти раніш був «Отец пера» – я тут мучився) )
Улыбайтесь, господа! Во весь улыбальник улыбайтесь :)))) ...
..... стане набагато чистіше! Дзвоніть, запрошуйте представників з контролюючих органів.
, після них рідненьких і вичищаїм!
и не только он - вспомним про Бычаль и другие ставки.
, згідний так гарніше 
)