Осетер

Осетер — один з найстаріших існуючих родів риб, рідний до рік та морів Європи, Азії і Північної Америки. Дорослі осетри часто мають 1-5 м завдовжки. Лише кілька видів постійно мешкають у прісній воді, і всі види обмежені винятково помірним поясом Північної півкулі.

Основні види осетрових:

1 - Стерлядь; 2 - Амурський осетер; 3 - Російський осетер

1 - Сибірський осетер; 2 - Атлантичний осетер; 3 - Севрюга

Окрім цих шести видів існує ще з десяток, але вони доволі екзотичні, як наприклад гігантський білий осетер, що живе лише в озерах Північної Америки і взагалі не має ніякого ризику зникнення. На відміну від наших аборигенних риб, які через жадобу людей вже на межі повного вимирання.

Осетер зазвичай веде донний образ життя. За допомогою своєї гострої морди він розкопує м'який донний мул, а за допомогою чутливих вусиків виявляє раковини, червів, раків та маленьких риб, якими він і годується. Не маючи зубів, осетер не в змозі схопити більшу здобич. 

Найбільше в наших ставах розводять атлантичного осетра, тому далі описаний саме він.

Нерест з квітня по червень. Статевозрілими самці стають на 7-9 році життя, самиці — на 8-14 році життя. Середня довжина ходових самців — 137 см, самиць — 182 см.

Нереститься в місцях з швидкою течією, ікру відкладає на кам'янисто-галькове дно. Плодючість 0,2-6,7 млн ікринок. Ікра клейка, інкубація триває 3-13 діб. Після розмноження дорослі риби, а восени й молодь скочуються в море.

Занесений до Червоної книги МСОП, Європейського Червоного списку (1991). Включено до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, які перебувають під загрозою зникнення (1973). Занесено до Червоної книги України. Відтворення виду можливе лише шляхом реакліматизації і тільки після нормалізації екологічного стану водойм.

В наших водоймах осетра можливо спіймати лише там, де його штучно запустили. Задоволення це не з дешевих. Століття тому у водах Дніпра водилися всі види осетрових. Зведення Дніпрогесу у Запоріжжі 1927 року створило першу серйозну перепону для розмноження та розвитку цих риб. А згодом, після будівництва цілого каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі, осетри взагалі втратили будь-яку можливість
підніматися з моря на нерест уверх течією. Останній удар природній популяції цих риб було завдано будівництвом у 1950-х рр. греблі найнижчої за течією Каховської ГЕС, після чого основні нерестовища дніпровського стада осетрових були втрачені. І досі жодна з шести гребель Дніпровського каскаду не має
рибопропускних споруд.

І ще пару слів про найбільшого представника осетрових, білугу:

Білуга, реліктова осетрова риба, котра заходила на нерест в Дністер ще з часів динозаврів, відкидала ікру в цій ріці і в часи Римської доби (бронзові мечі-гладіуси легіонерів та інші артефакти вимивають швидкі води Дністра і зараз у верхів'ях каньйону) , і в славні часи Галицького князівства добували її до княжих бенкетів... заходила вона ще і до побудови Дубосарської ГЕС... Білуга риба цікава, росте швидко, вже весняна молодь при сприятливих умовах до настання осінніх холодів досягає 50 см і наважки в 0,4 кг, в п'ять років -120см і 10кг,в десять років 160 - та 27-30 кг, в двадцять років 250 см і до 100 кг ... Показники росту цієї реліктової риби котра досягає понад 1000кг, ще значно прогресивніші за приріст іншого рекордсмена - сома європейського. Харчується молодь білуги рачками, личинками і бичками. Доросла білуга харчується оселедцем, пузанком, споживає також двусворкових молюсків... Нерестує білуга (інколи в 18-20років) лише в прісній воді, на дні вкритим галькою, та при наявності досить швидкої течії.